Сторінка 9
Якщо проаналізувати попередньо наведені приклади та механізми дії митного тарифу, слід зауважити, що дана ситуація призвела насамперед до негативних наслідків щодо надходження коштів до бюджету країни. Погіршення фінансових результатів відчули і легальні імпортери. Щодо споживачів, то їх попит на імпортні товари та послуги був задоволений нелегальним імпортом, хоча про задоволення попиту необхідно говорити з поправкою на якість товарів (послуг).
Таким чином, виникає необхідність пошуку компромісу між протекціонізмом та лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності. До цього країни які розвиваються підштовхує бажання інтегруватись до діючих міжнародних економічних союзів, що в свою чергу потребує загально прийнятого в світовому співтоваристві рівня відкритості національної економіки. Це обумовлює постійні зміни рівня протекціонізму на користь тенденцій лібералізації. Наприклад, Киргистан при підготовці до входження в СОТ, різко зменшив митні збори та повністю їх відмінив на ряд товарів.
Необхідно зазначити, що підходи до застосування податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в значній мірі залежать від участі країни в тому чи іншому економічному угрупованні, або бажання стати членом такого угруповання. Проте в багатьох випадках досить значні відмінності в рівнях митного оподаткування різних країн не є перешкодою до їх участі в економічних союзах. Тобто, дана економічна характеристика країни не є вирішальною при здійсненні міждержавних економічних стосунків. За умови не входження країни в якійсь економічний союз, до цієї країни члени союзу можуть застосовувати підвищені ставки митних тарифів. Якщо країна не захищає свої економічні інтереси відповідним чином (до того ж якщо вона економічно слабше розвинута), то в даному випадку митно-тарифна політика не виконує своєї основної функції - захисту національних інтересів держави. Прикладом можуть бути Угорщина, Польща, Чехословаччина - лідери реформ, які на початковому етапі процесу переходу від централізованої планової до ринкової економіки активно лібералізували зовнішньоторговельну діяльність. Однак через певний час виявилось, що країни Заходу скоріше прихильні до декларування ідей вільної торгівлі, ніж до дотримання їх.
В результаті, непередбачені бар'єри при виході на ринки західних країн та внутрішні проблеми, змусили ці країни дещо відступити в процесі лібералізації і повернутись в деякій мірі до політики протекціонізму.
Насамперед для країн, що розвиваються, в тому числі для України, корисною є політика митно-тарифного регулювання, спрямована на прискорення економічної трансформації та зміцнення позиції національної економіки. В даному випадку йдеться про необхідність підтримки пріоритетних галузей господарства, які неконкурентноспроможні на цей час. До того ж, аналіз трансформаційних процесів в багатьох країнах з перехідною економікою свідчить про попередній, досить жорсткий захист вітчизняного ринку від зовнішньої конкуренції з подальшими процесами лібералізації. Доцільним є твердження У. Ківікарі про необхідність заміни квот та ліцензій ефективними тарифами при розвитку процесів лібералізації економіки .
2.2. Вплив внутрішнього оподаткування на зовнішньоекономічні відносини
Сучасні підходи до функціонування податкових систем в різних країнах спираються основною мірою на теоретичні постулати економіки пропонування, тобто боротьби з кризовими явищами шляхом радикального зниження податкових ставок. Однак необхідно відмітити, що існування в податкових системах пільг (підходи кейнсіанської теорії) говорить про синтез на практиці засобів і форм оподаткування, які запропоновані представниками альтернативних теоретичних концепцій. Оптимальною ставкою прибуткового податку у світовій практиці вважається податкова ставка в межах 20-40%. В процесі неоконсервативних реформ в середині 80-х - початку 90-х років ставки прибуткових податків були знижені та були встановлені в країнах ОЄСР в середньому на рівні 36% для податку на прибуток корпорацій та 47% для особистого прибуткового податку.
Лібералізація податкових ставок повинна бути розрахована на довгострокову дію даного механізму щодо збільшення податкових надходжень в бюджет, які на початку зменшаться. Внаслідок зменшення ставки податку прибутки громадян та підприємств зростуть, збільшаться заощадження та інвестиції . Однією з цілей податкової реформи стала відміна широкого кола пільг різним компаніям і окремим галузям економіки. Альтернативними були підходи щодо високих податків та великої кількості податкових пільг, або низькі податки та відміна податкових пільг.
Аналіз методологічних принципів проведення реформ національних податкових систем у розвинутих країнах дає можливість сформулювати деякі основні аспекти та наслідки їх здійснення. По-перше: успішними вважаються тільки ті податкові реформи, які призводять до змін в системі оподаткування відповідно до потреб соціально-економічного розвитку країни. По-друге: найкращих наслідків досягають ті реформи, що відбуваються у фазі економічного піднесення, коли інвестиційні рішення господарюючих суб'єктів доповнюються зменшенням рівня оподаткування. Так майже всі реформи у США, що мали на меті зниження податків, проводились на початку або на передодні циклічного піднесення. По-третє: початковим результатом зменшення податкових ставок є зменшення бюджетних надходжень, а тільки через певний час підвищення рівня бюджетних доходів за рахунок розширення податкової бази.
Виходячи з цього, на першій стадії реформи можливі негативні наслідки для економіки країни в результаті скорочення фінансування державних видатків, або зростання бюджетного дефіциту. Четверте: ймовірність позитивного чи негативного впливу податкової реформи на соціально-економічні процеси в країні залежатиме від узгодженості чи неузгодженості податкової політики з іншими соціально-економічними факторами. Тобто виникає необхідність комплексного реформування економічної політики, особливо якщо йдеться про переорієнтацію загальної економічної системи, як в країнах з перехідною або трансформаційною економікою. П'яте: засоби податкового стимулювання (податкові пільги) мають суперечливий вплив на економічний розвиток. З одного боку вони стимулюють інвестиційні процеси, структурні зміни, з іншого - впливають на умови конкуренції, відкривають можливості для зловживань та ухилення від податків. Практика свідчить, що найбільший ефект від їх запровадження досягається протягом перших років, тому необхідна гнучкість в застосуванні податкових пільг. Так США в 1996 році скасували податковий кредит, а в 1971 році відновили його дію. Шосте: високі податкові ставки не є самі по собі негативною характеристикою системи оподаткування (в Швеції ставка на прибуток з корпорацій становить зараз 28%, до 1991 року - 52%, ставка ПДВ - 25%). Рівень податкового навантаження залежить також від загального рівня добробуту в країні, традицій оподаткування, рівномірності розподілу податкового тягаря, характеру використання податкових надходжень. Сьоме: зниження податкового рівня повинно ґрунтуватись на такому зниженні державних видатків, яке позитивно вплине на соціально-економічні процеси.
Беручи до уваги відкритість економіки та свободу переміщення факторів виробництва, проблему внутрінаціонального оподаткування необхідно розглядати в глобальному масштабі. Дисбаланс у ставках оподаткування різних країн, призводить до переміщення капіталів та трудових ресурсів в країни з найбільш сприятливим податковим кліматом, що в свою чергу негативно відбивається на економіці країни, яка втрачає капітал та трудові ресурси.
Виходячи з цього першочерговим завданням податкових реформ на сучасному етапі економічної глобалізації постає податкова гармонізація, координація національних податкових політик, зближення рівнів оподаткування, засобів визначення податкової бази, характеру податкових пільг, які надаються. Активну роботу в цьому напрямку веде ЄС, намаганням якого є усунення податкових кордонів. Однак на практиці гармонізація здійснюється набагато повільніше, ніж передбачалось, оскільки країни-учасники не мають бажання поступатись суверенним правом стягувати і розпоряджатись податками. Тому в даному питанні не вдалось досягти певних результатів.
1 2 3 4 5 6 7 8 [9] 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
завантажити реферат
