Сторінка 5
Можливо розглянути дію специфічного тарифу (рис. 1.1) в поєднанні впливу на ціну та кількість імпортованого товару і бюджетні надходження: 
Рис. 1.1. Механізм дії специфічного мита.
На рисунку криві імпортного попиту та пропозиції позначені відповідно D(m) та S(m). Точка їх перетину Е відповідає стану рівноваги ( Р(е) - ціна, Q(е) - кількість товару в стані рівноваги). Внаслідок введення країною специфічного тарифу, крива імпортної пропозиції буде змінювати своє положення з S(m) на S'(m), тобто зміщуватись вгору паралельно вихідного положення. Тоді ринкова рівновага буде встановлюватись в точці Е'. В результаті цього споживачі будуть сплачувати за імпортований товар більшу ціну Р(m1) купуючи меншу кількість товару Q(m1). Іноземний імпортер при цьому отримуватиме меншу ціну Р(m2), ніж раніше, в результаті зменшення кількості товару, який купують національні споживачі. Отже специфічний тариф в даному випадку буде мати величину Р(m1)-Р(m2). Доход від такого тарифу, який отримує країна - імпортер, характеризуватиметься площею прямокутника Р(m2) Р(m1) Е' А. Очевидно при цьому, що частину цього доходу сплачуватиме бюджету споживачі (Р(е) Р(m1) Е' В), а частину -імпортери-виробники (Р(m2) Р(е) В А).
В результаті такого засобу у споживачів і іноземних імпортерів зменшується економічний ефект від здійснення торгівельної операції. Для держави ж застосування специфічного тарифу дозволяє досить легко збирати податок, оскільки для цього потрібна лише інформація про кількість товарів, які імпортуються. Але для регулювання імпортних потоків він має суттєвий недолік, особливо при постійному підвищенні ціни на імпортований товар (скажімо при досить великих темпах інфляції), оскільки його величина не пов'язана з вартістю товару. Отже він не є досить ефективним засобом захисту вітчизняних товаровиробників. Для рішення даної проблеми застосовується адвалерний тариф, дію якого доцільно також окремо розглянути (рис. 1.2):
Рис. 1.2. Механізм дії адвалерного мита.
В даному випадку після запровадження адвалерного мита, крива пропозиції імпортного товару (S(m)) також зміщується вгору і займає положення S'(m), але зміщується не паралельно, оскільки для кожного наступного підвищення ціни (Р) як бази розрахунку мита, величина тарифу також зростає. Висновки з дії такого засобу можливо зробити ті, що й в попередньому прикладі, окрім того, що величина адвалерного тарифу знаходиться в прямій залежності від вартості імпортованого товару.
Звідси, його використання дозволяє впливати на відповідне підвищення ціни імпортних товарів до цін на аналогічні товари національних виробників. Окрім цього помітним є й те, що автоматично зростатимуть і доходи бюджету країни-імпортера без додаткового законодавчого втручання до зміни тарифних ставок. Але при застосуванні даного тарифу також можуть виникати додаткові проблеми насамперед контролюючого характеру, як то намагання імпортера занизити вартість товару для зменшення величини мита, або намагання держави завищити вартість товару для отримання зворотного ефекту.
В сучасній практиці оподаткування застосування митних тарифів носить різний характер. Пільговий характер мають преференційні мита, якими обкладаються певні товари за ставками нижчими, ніж ті що застосовуються в загальному випадку. Критерієм такого підходу може служити, наприклад, походження товару з певної країни, певний проміжок часу імпортування.
Необхідно відмітити таку систему пільгового митного оподаткування, яка існує в багатьох індустріальних розвинених країнах, як загальна система преференцій. Вона передбачає безмитний ввіз певного переліку товарів з окремих країн, що розвиваються, при чому одночасно такий же товар з інших країн (передусім індустріальних розвинених) може обкладатись позитивним митом. Також знаходить використання режим найбільшого сприяння, який передбачає надання таких самих пільг конкретній країні, як і торговельним партнерам. Інший підхід - система стягнення мита з імпортних промислових товарів, виготовлених з використання вітчизняних та закордонних компонентів (застосовується, наприклад, США) [ ]. В даному випадку мито стягується ні з усієї вартості товару, а з тої її частини, яка виготовлена за кордоном. Компонент, що виготовлений національним виробником, в даному випадку не оподатковується. Можливо помітити, що дана система вигідна споживачам та стимулює експорт комплектуючих національних виробників.
Звертаючись до іншої сторони зовнішньоторговельної політики, експорту, необхідно розглянути такий інструмент її регулювання як експортні податки. Вони, як і імпортні мита, можуть виступати у специфічній та адвалерній формі і мати практично однаковий вплив на зовнішню торгівлю. Для вивчення такого впливу доцільно застосувати вже відомий підхід, скориставшись також кривими пропозиції та попиту на експортні товари, при чому остання є ні чим іншим, як кривою попиту на імпортні товари в країні – торговельному партнері (розглядувана країна поставляє товар на один закордонний) (рис. 1.3):
Рис.1.3. Механізм дії експортного податку.
До запровадження експортного податку стану ринкової рівноваги відповідала ціна Р(е) та кількість товару Q(е). В результаті запровадження експортного податку крива експортної пропозиції буде зміщуватись вгору паралельно вихідному положенню, якщо мова йде про специфічний експортний податок, та не паралельно (як в даному випадку на рис. 1.3), коли застосовується адвалерний податок. Наслідками даного механізму маємо зменшення пропозиції товару до Q(х1), що в свою чергу веде до збільшення на нього ціни Р(х1) на світовому ринку. Отриманою ціною за реалізований товар експортерами буде ціна Р(х2) - менша за вихідну завдяки зменшенню обсягів реалізації товару на кількість товару, яку експортери вимушені будуть реалізувати на національному ринку, але за меншою ціною. Доход держави в цьому випадку від експортного податку характеризується площею прямокутника Р(х2)Р(х1)Е'А та має два джерела: верхня частина прямокутника - доход, який забезпечується іноземними покупцями; нижня -експортерами-виробниками. Запровадження такого механізму регулювання експорту насамперед є вигідним споживачам країни-експортера, але погіршує становище підприємств-експортерів. Для держави (особливо що економічно розвивається та має дефіцит валютних ресурсів) виникає проблема вибору: або забезпечувати національних споживачів високоякісними товарами і збільшувати джерело бюджетного доходу, або сприяти збільшенню надходження до країни валютних ресурсів. Окрім регулювання даних економічних характеристик, експортний податок дозволяє поліпшити певною мірою умови торгівлі країни (наприклад, в сторону більш позитивного сальдо торговельного балансу), якщо імпортні ціни залишатимуться без змін. Також варті уваги такі його дії як можливість перерозподіляти прибутки в межах країни та боротьба з інфляцією.
Застосування митних тарифів великою країною (Україна є прикладом перехідної економіки саме у великій країні) веде до ефекту перерозподілу здобутків від торгівлі в міжнародних масштабах. Виграш великої країни реалізується за рахунок її торговельних партнерів, проти яких застосовуються митні тарифи. З точки зору світової економіки дані регулятори викликають негативні наслідки, оскільки спричинюють зменшення ефективності виробництва та споживання, що веде до втрати частини виграшу від міжнародної торгівлі. Торговельні обмеження впливатимуть на розподіл прибутків між факторами виробництва. Введення митних тарифів у модель Хекшера-Оліна дозволяє зробити висновок про те, що вигідніше використовувати дефіцитні фактори, ніж надлишкові ресурси. Експортний податок стимулює національних виробників збільшувати обсяги продажу на внутрішньому ринку, внаслідок чого експорт товарів зменшується та на нього зростають ціни на світовому ринку. Ці два процеси триватимуть поки попит на імпортні товари на закордонному ринку за вищою ціною не зрівняється з пропозицією експортних товарів за нижчою ціною в країні-експортері, при чому різниця між цінами дорівнюватиме експортному податку. Щодо фіскального змісту, то в обох випадках (імпортних тарифів та експортних податків) частина бюджетного доходу надходить з-за кордону і частина податку перекладається на торгового партнера. При чому чим більша еластичність попиту та пропозиції в даній країні порівняно з іншою країною, тим більше вона отримуватиме експортного податку і менше витрачатимуть її імпортери.
1 2 3 4 [5] 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
завантажити реферат
