Сторінка 3
Ще однією з сторін, де втручання держави мало свої негативні наслідки, відмічалась торгівля. Критикуючи меркантилістів за протекціоністські теорії, які зводились до принципу "багато продавати і мало купляти", Сміт пропонує вільну торгівлю, яка розглядається як необхідна умова розвитку розподілу праці. Тому він виключає втручання держави у сферу торгівлі (митне, податкове та ін.) [ ].
В свою чергу, Д. Рікардо, як і А.Сміт, виступав за звільнення від оподаткування капіталу, але відмічав, що коли не збільшиться виробництво, тягар податків обов'язково буде припадати на капітал. .Державна податкова політика повинна заохочувати нагромадження та розширювати виробництво.
Одним з секторів, де не відбувалась лібералізація економіки в Англії, була зовнішня торгівля. Аграрний протекціонізм ("хлібні закони") був спрямований на захист британських виробників пшениці - законодавство відміняло вивізні мита на хліб, а імпорт хліба дозволявся лише при встановленні на внутрішньому ринку високих цін.
В свою чергу, А.Сміт вважав можливим використання компенсаційних податків на іноземні товари і тимчасових протекціоністських дій, коли мова йде про те, щоб не допускати переповнення раніше захищеного ринку іноземними товарами .
Основними в варіантах податкового тиску німецьких авторів, а також американських ( А.Гамільтон, Ч.Кері та ін.) вважались митно-тарифні засоби. Свої погляди вони базували на необхідності та корисності протекціонізму за допомогою митно-тарифних та інших засобів (дана направленість була зумовлена необхідністю обмеження домінування Англії на національних ринках США, Німеччини). Слід зауважити, що більшість їх рецептів заздалегідь розглядались як тимчасові міри для підтримання галузей, які народжуються; теоретично, по крайній мірі, передбачався відхід від них і повернення до вільної торгівлі, як тільки молода промисловість буде ставати конкурентноздатною.
Проте доцільно повернутись до досвіду "іншого" державного регулювання в умовах ринкової економіки та до відповідних наукових думок і розробок. Однак необхідно зазначити, що досвід помірного протекціонізму взагалі може виявитись корисним в сучасних умовах перехідної економіки, в яких перебуває Україна.
Тобто податкові надходження дозволяють регулювати попит, і тоді зниження податків може посилити економічну кризу. Кейнс розглядає податки як "вбудовані механізми гнучкості" і стверджує, що надходження майже за всіма видами податків залежать не тільки від розміру ставок, а й величини доходів. Найбільші коливання стосуються прибуткового податку, який стягується за прогресивними ставками. Таким чином Кейнс розробив принципово нову теорію податків, спрямовану на регулювання економіки в умовах функціонування ринкового господарства.
Згідно податкової концепції А.Лаффера, яка обґрунтовує пряму залежність прогресивного оподаткування, доходів бюджету і оподатковуваної частини національного виробництва, доводиться, що підвищення податків до певного рівня сприяє зростанню доходів бюджету ( "крива Лаффера" ). За цим рівнем збільшення податкових відрахувань призводить до значного падіння бюджетних надходжень (пригнічується підприємницька ініціатива, нагромадження та інвестиції скорочуються, знижується виробництво продукції) [ ].
На сучасному етапі розвитку концепцій економічного втручання держави в господарські стосунки та ролі і механізмів податкової політики спостерігається поєднання ідей кейнсианства та неокласицизму. Постає потреба критичного аналізу економічною науковою думкою, зокрема в Україні, принципових положень провідних західних шкіл щодо проблематики створення та функціонування в окремій країні податкової моделі відкритої економіки. Досить актуальним є це положення зважаючи на сучасний етап розвитку економіки України, його складні соціально-політичні умови, а також той дисбаланс у розвитку економічних відносин (на внутрішньому і зовнішньому ринках), який існує в нашій країні на відміну від провідних розвинених країн світу. Такі умови знаходяться за межами традиційних уявлень та запропонованих схем. Причому, комплексна реалізація довгострокових завдань, які стоять перед зовнішньоекономічною політикою України, значною своєю мірою стосується потенційних сприятливих умов, які повинні розглядатись в динамічному ракурсі та постати результатом цілеспрямованої, централізовано-стимульованої стратегії розвитку.
Під податком розуміють обов'язковий платіж, який встановлений вищим органом державної влади та сплачується юридичними та фізичними особами до бюджету в розмірах і в строки, передбачені законом.
Загальний підхід до податків на сучасному етапі можна визначити класифікацією їх на групи: за об'єктом оподаткування прийнято поділяти податки на прямі та непрямі; в залежності від органу, який стягує податок - на державні та місцеві; в залежності від використання - на загальні та цільові. Саме прямі та непрямі податки доцільно охарактеризувати в контексті їх впливу на зовнішньоекономічну діяльність. Хоча якщо характеризувати зовнішньоекономічний аспект оподаткування, необхідно зазначити, що в останні роки з'явився новий вид наднаціональних податків - міждержавні податки. Йдеться про існуючий в країнах Європейського Союзу (ЄС) податок на імпортну сільськогосподарську продукцію, кошти від сплати якого надходять в бюджет ЄС.
В цілому, якщо характеризувати країни з ринковою економікою, структура податкових надходжень має такий вигляд : 37,4% складають податки на доходи і прибуток; 31,3% - непрямі податки; 22,2% - платежі в фонд соціального страхування; 9,1% - інші податки. У більшості країн (США, Великобританія, Японія, Канада та інші) переважають прямі податки. Класична вимога до системи прямого та непрямого оподаткування, взагалі, полягає в тому, що фіскальну функцію виконують переважно непрямі податки, а регулюючу -прямі. З точки зору впливу на зовнішньоекономічну діяльність необхідно ще відмітити такі податкові платежі, як митні збори [ ].
Відмітимо, що найзначущим елементом податку є податкова ставка. Застосування її базується на різних підходах до суб'єкту та об'єкту оподаткування. Так базові ставки мають узагальнений підхід до стягнення податків. Наприклад в Україні базова ставка податку на прибуток складає 30%, податку на додану вартість - 20%. Базові ставки оподаткування, щодо акцизного збору та мита, встановлюються в залежності від виду продукції, товару. Знижена ставка є по своїй суті пільгою і встановлюється по відношенню до платників з врахуванням особливостей господарської діяльності (наприклад, в Україні застосовується нульова ставка ПДВ до експортерів). Підвищені ставки також враховують специфіку діяльності платника. Формування податкових ставок є найбільш проблемною стороною у підходах до їх застосування. На даний час застосування того чи іншого підходу залежить від виду податку, податкової політики та її принципів, конкретної економічної та соціально-політичної ситуації в країні та інших чинників. Загальний підхід характеризується поділом податкових ставок при формуванні на слідуючи типи: пропорційне оподаткування - характеризується стабільною податковою ставкою незалежно від збільшення (зменшення) об'єкту оподаткування (наприклад, при нарахуванні ПДВ). Прогресивне оподаткування передбачає збільшення податкової ставки в зв'язку із збільшенням суми доходу, або вартості. Регресивне оподаткування передбачає, відповідно, зниження податкової ставки при зростанні розміру доходу, або майна. Змішане оподаткування передбачає застосування для однієї частини доходу прогресивне оподаткування, а для іншої - пропорційне майна (наприклад, при нарахуванні прибуткового податку з громадян).
Не менш суттєвою щодо обсягу сплачуваних платежів є і система податкових пільг, яка будується окремо для кожного податку в залежності від пріоритетів національної фіскальної політики.
В цілому система побудови окремих видів податків формується, як правило, з урахуванням уникнення подвійного оподаткування на різних рівнях адміністративного управління, заохочення до розвитку пріоритетних для держави напрямків економічної діяльності. Особливо важливим дане питання постає з огляду на все більшу "відкритість" економіки України, а отже і необхідність врахування зовнішньоекономічного чинника при здійсненні своєї податкової політики.
1 2 [3] 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
завантажити реферат
