Сторінка 18
Різні країни неоднаково вирішували питання щодо терміну приєднання до ГАТТ з огляду на внутрішні умови і національні інтереси. Наприклад, Франція була членом ГАТТ із моменту її заснування (1947 р.), Південна Корея - з 1967 р. Це не заважало Франції зберегти кількісні обмеження імпорту до 1967 року. А Південна Корея, приєднавшись до ГАТТ, повністю заборонила ввезення певних категорій товарів. Тобто перестрибнути через об’єктивні процеси і відразу увійти в сучасне русло міжнародних економічних відносин Україна не може. Як і в інших країнах, що вдало приєдналися до ГАТТ, в Україні цей процес займе чимало часу, буде складним та болючим.
Хоч Україна належить до держав із досить широким внутрішнім ринком, однак тенденція до поміркованого протекціонізму в ній недостатньо виражена. Частина заходів державного регулювання ЗЕД, проведених у 1996-1997 роках, свідчить про посилення протекціоністської спрямованості зовнішньоторговельної політики України (наприклад, скасування системи приференцій та пільг на ввізне мито для товарів, які походять з країн, що розвиваються). В першій половині 1998 року близько як на 550 видів продукції ставки зросли від 30% до 50%, навіть на деякі імпортні товари мито досягло 70%. В грудні цього ж року зросли ставки адвалерного мита на вітчизняні електромеханічні прилади, пластмасу, гуму, автомобілі, залізничні вагони та вантажівки, а також на алкогольні напої. Це в свою чергу викликає занепокоєння з боку Європейської Комісії, оскільки порушує Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС і може викликати додаткові торгівельні санкції до України. Наприклад, як у випадку з текстилем, оскільки Україна не виконала свої зобов’язання стосовно не підвищення ставок ввізного мита на торгівлю текстильними продукцією, які діяли станом на 1 січня 1996 року, як наслідок Європейська комісія зайняла жорстку позицію стосовно збільшення експортних квот на продукцію Українського походження і з липня 1999 року фактично припинився експорт найбільш поширених категорій вітчизняної та швейної продукції держав-членів ЄС.
Тому не слід зупинитися на тому, що вже зроблено і відмовлятися від тих кроків, які Україна вже зробила на шляху інтеграції до європейського економічного простору. Потрібно рухатись вперед в напрямку поступового, поміркованого, м’якого реформування економіки країни.
Актуальним в цьому плані буде поступово здійснити такі заходи:
Змістити акценти відповідно до цілей реформування податкової системи України відповідно до норм і принципів ЄС. Вихідною метою реформування має бути створення сприятливих умов для розвитку національного виробництва, підвищення його ефективності та якості. Це передбачає корекцію критеріїв, покладених в основу встановлення та перегляду ставок ввізного мита. Вирішення цього питання з наукових позицій передбачає: - визначення ефективних ставок мита, що забезпечують достатній рівень захисту внутрішнього ринку, шляхом порівняння внутрішніх і зовнішньоторговельних цін, ставок мита і середніх рівнів прибутків від зовнішньоторговельних операцій;
·розробку економіко-математичних моделей оптимізації ставок ввізного мита за трьома критеріями у такій послідовності: забезпечення ефективного захисту внутрішнього ринку, забезпечення доступу на ринок високоякісних імпортних товарів, забезпечення максимального обсягу надходжень від мита до державного бюджету;
·забезпечення диференційованого підходу до рівня митного обкладання залежно від якості імпортної продукції, характеру потреб, які вона задовольняє, а також від того, виробляється вона в Україні в недостатній, достатній або надлишковій кількості;
·розглянути можливість ширшого використання всіх елементів митного тарифу як засобів регулювання імпорту;
·забезпечити максимальне використання нетарифних засобів регулювання (перш за все антидемпінгових, компенсаційних), що застосовуються в країнах-членах ГАТТ/СОТ, однак не застосовуються в Україні;
·запровадити достатні заходи митно-тарифного захисту сільськогосподарського виробництва;
·розглянути можливість про застосування кількісних обмежень імпорту щодо деяких товарів легкої, харчової промисловості ті сільськогосподарського виробництва.
У процесі проведення переговорів про тарифи і тарифні поступки домагатися пошуку прийнятої моделі включення постсоціалістичних і країн, у т.ч. України, в світові економічні зв’язки. Ця модель має передбачати:
·зміну офіційного статусу постсоціалістичних країн на основі відмови від їх кваліфікації як країн з ринковою економікою;
·надання країнам-членам ГАТТ/СОТ постсоціалістичним країнам пільг на основі Генеральної системи преференцій, що поставить їх у рівні тарифні умови з експортерами із країн з аналогічними показниками, ВВП на душу населення;
·надання Україні права протягом певного перехідного періоду, необхідної для її адаптації до світової економіки, в разі потреби запроваджувати заходи щодо цілеспрямованого регулювання структури економіки та зовнішньоекономічних зв’язків.
Здійснення цих заходів поетапно, по мірі назрівання відповідних внутрішніх і зовнішніх умов, сприятиме послідовному відкриттю української економіки, її інтеграції в європейські структури. Це є гарантією того, що Україна в цьому тисячолітті зможе стати повноправним членом спільного європейського дому.
3.3. Напрямки вдосконалення прямого оподаткування в Україні.
Аналіз розвитку податкових систем європейських країн свідчить про зростаючу роль прямого оподаткування, в першу чергу прибуткового оподаткування доходів громадян. Зростаюча податкова культура і свідомість платників прямих податків дозволяє забезпечувати сталі надходження до бюджету і використовувати податки як інструменти, що стимулюють прискорення науково-технічного прогресу, збільшення зайнятості, рівномірний розвиток територій та інші.
Якщо порівняти існуючи системи оподаткування громадян в ЄС і Україні, то виявляється багато протиріч, які повинні бути вирішені негайно. Середня ставка в Україні прибуткового податку з фізичних осіб в 2000-01р - 16.5%, а в європейських країнах не менше 30%. Проте не має можливості застосовувати сьогодні в Україні більші ставки податку, оскільки доходи громадян знаходяться на низькому рівні.
Як свідчить досвід країн ЄС одне з провідних місць у податкових надходженнях займає прибутковий податок з громадян, і його частка в останні десятиліття постійно зростає. Удосконалення податкової системи України потребує реформування діючого податку на доходи фізичних осіб.
Важливим напрямком реформування національного оподаткування є перехід до оподаткування сукупного валового доходу платника податку, який включає суму доходу з усіх джерел в грошовій, матеріальній і нематеріальних формах. Досвід розвинутих країн свідчить, що система прибуткового оподаткування громадян часто охоплює і доходи від володіння житловими будинками, приміщеннями для професійного використання, сільськогосподарськими землями і будівлями. Кожному виду нерухомості відповідає розмір доходу, що приймається до розрахунку, незалежно від того чи був дохід реально отриманий, чи ні. Такий механізм забезпечує ефективне функціонування ринку нерухомості і забезпечує надходження до бюджетів.
Разом з тим проведення обґрунтованої політики стосовно використання дозволених вирахувань із сукупного валового доходу, яка б відповідала вимогам соціально-економічного розвитку держави, сприяло зростанню нагромаджень та заощаджень населення.
На нашу думку при розширенні бази оподаткування за рахунок включення до сукупного валового доходу окрім заробітної плати, доходів від підприємницької і професійної діяльності , доходів від капіталу, а також пенсій і допомог по безробіттю. Разом з тим враховуючи демографічну ситуацію на Україні, стан здоров'я населення варто застосовувати пільги на дітей і осіб похилого віку, на проведення лікування і оздоровчих заходів. Із сукупного оподатковуваного доходу пропонуємо вираховувати у відповідно встановлених законодавством межах витрати на соціальне, пенсійне, медичне страхування; вартість проїзду на роботу; витрати на освіту, професійні видатки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 [18] 19 20 21
завантажити реферат
