Сторінка 17
З одного боку, країни з трансформаційною економікою не можуть ігнорувати загальносвітових тенденцій і вимог міжнародних організацій. З другого боку, вони не можуть проводити політику, що суперечить їх внутрішнім потребам і, врешті-решт, об'єктивним економічним закономірностям. Такі спроби виявилися невдалими і завершилися посиленням у цих країнах тенденції до поміркованого протекціонізму. Ця тенденція більш помітна в постсоціалістичних країнах із широким внутрішнім ринком і менш помітна у країнах із вузьким внутрішнім ринком.
Офіційну заяву про намір приєднатися до ГАТТ Україна подала ще у липні 1993 року і отримала статус спостерігача в цій міжнародній економічній організації. Щоб вступити в ГАТТ/СОТ на правах повноцінного члена, Україна має виконати ряд досить жорстких вимог, які ГАТТ/СОТ пред'являє до всіх претендентів.
Однією з основних умов для вступу нашої країни в ГАТТ/СОТ, цього ж потребують і Європейські Співтовариства, є гармонізація її торгівельного та митного законодавства згідно норм і стандартів ГАТТ/СОТ, приведення у відповідність системи митно-тарифного регулювання, інших механізмів управління розгалуженою системою зовнішньоекономічної діяльності. Для виконання цих та інших вимог було здійснено ряд важливих кроків.
6 квітня 1996 року президентом України був підписаний Указ «Про Концепцію трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ». Цією концепцією визначені основні напрямки трансформації ставок ввізного мита митного тарифу України, реалізація яких Україною буде гарантією при забезпеченні доступу до товарних ринків в межах приєднання нашої країни до ГАТТ і вступу її до СОТ.
При проведенні трансформації митного тарифу України потрібно забезпечити:
• інтеграцію економіки України до Європейського економічного простору; доступ товарів, що експортуються Україною, до зовнішніх ринків;
• встановлення режиму найбільшого сприяння в галузі зовнішньої торгівлі з країнами-членами СОТ.
• реструктуризацію найбільш вагомих галузей економіки України шляхом застосування до товарів, імпорт яких може нанести шкоду галузі національного виробництва, великих ставок ввізного мита з визначенням строків, які необхідні для приведення цих ставок у відповідність з вимогами ГАТТ/СОТ. В кінцевому підсумку метою трансформації митного тарифу України є досягнення рівня середньозваженої ставки ввізного мита ( відношення ставки на певний вид товару, помножений на обсяг його імпорту, до загального обсягу імпорту всіх товарів) не більше 14 %.
Також з метою поглиблення співробітництва України з ГАТТ/СОТ Президентом України був виданий Указ «Про особливості застосування обмежень імпорту сільськогосподарських товарів відповідно до норм і принципів системи ГАТТ/СОТ» від 13 травні 1997 року. Він передбачає захист інтересів сільськогосподарських товаровиробників і стимулювання виробництва сільськогосподарських товарів, закріплення норм і принципів системи ГАТТ/СОТ в законодавстві України. Цим Указом затверджено Положення про особливості застосування обмежень імпорту сільськогосподарських товарів відповідно до норм і принципів системи ГАТТ/СОТ і дія його розповсюджується на імпорт сільськогосподарських товарів, віднесених до груп 1-24 за ТІЇ ЗЕД, за винятком риби та рибних виробів.
Сутність тарифних обмежень імпорту сільськогосподарських товарів, згідно положення, передбачає застосування спеціального мита, якщо: обсяги імпорту певного сільськогосподарського товару в Україну протягом поточного календарного року перевищують критичні рівні доступу цього сільськогосподарського товару на внутрішній ринок України; ціна певного сільськогосподарського товару, що імпортується в Україну, показана на основі ціни постачання даного товару на внутрішній ринок України на умовах СІF і визначена в гривнях, падає нижче критичної ціни такого сільськогосподарського товару.
Критичний рівень доступу - це обсяг імпорту сільськогосподарського товару, перевищення якого призводить до порушення рівноваги на зовнішньому ринку певної сільськогосподарської продукції, який вираховується виходячи з даних обсягу імпорту такого самого сільськогосподарського товару та існуючої можливості його доступу на внутрішній ринок України за попередній рік.
Існуюча можливість доступу товару - виражене у відсотках співвідношення обсягів імпорту певного сільськогосподарського товару до обсягів його споживання в Україні за даними попереднього року.
Критична ціна товару - ціна, яка є середньо зваженою (визначається ' Міжвідомчою комісією з питань регулювання імпорту) для одиниці сільськогосподарського товару на внутрішньому ринку за попередній рік.
Тарифні обмеження імпорту сільськогосподарського товарів застосовуються незалежно від країни походження таких товарів і діють до закінчення поточного календарного року, в якому було прийняте рішення про їх застосування.
Взагалі, стратегія інтеграції податкової системи України до умов ЄС передбачає приєднання України до Угод ГАТТ/СОТ і є головним принциповим орієнтиром для впровадження відповідної митної політики. Проте процес взаємодії України з світовою співдружністю шляхом підписання угоди з СОТ потребує всебічного аналізу реального рівня економічного і науково-технічного розвитку країни, конкурентоспроможності економіки в цілому і її окремих галузей та товарних позицій з тим, щоби зменшити і можливі негативні наслідки цього процесу.
Звичайно, особливості сучасного внутрішнього і зовнішнього становища України, її економіки та політичного устрою роблять неможливим пряме перенесення на національні умови тих торговельно-економічних механізмів, які сконструйовані в інших країнах відповідно до їх умов та місця в світовому господарстві. Однак принципи «конструювання» цих механізмів, особливо узгодження на багатосторонній міжнародній основі, і норми, що сформувалися на цій основі, мають бути прийняті до уваги при створенні, розвитку і оновленні механізму податкової політики в Україні. Під час її виконання потрібно враховувати досвід і ряду постсоціалістичних країн. На наш погляд, Польща (1967 р.), Румунія (1971 р.), Угорщина(1973 р.) приєдналися до ГАТТ без обміркованої позиції і були вимушені взяти на себе, як з'ясувалося і в подальшому, нездійсненні обов'язки по імпорту західних товарів. Тепер вони намагаються передивитись угоди про своє членство в ГАТТ. Тому слід обмірковано організувати роботу по розробці узгодженої митної політики, враховувати інтереси країн-учасниць і, нарешті, кваліфіковано підготувати проекти документів. Справді, детальний аналіз внутрішнього стану України показує, що до реформування економіки відповідно до вимог ГАТТ/СОТ може стикнутися в Україні з рядом об'єктивних проблем.
По-перше, знекровлені тривалою і глибокою кризою підприємства з фізично і морально застарілим обладнанням, відсталими технологіями не витримають конкуренції, що призведе до остаточної руйнації національного виробництва. По-друге, не витримає необмеженої конкуренції і сфера послуг (доступ до ринку послуг є однією з умов оформлення протоколу про вступ України до ГАТТ/СОТ), як традиційних, які в Україні ніколи належним чином не розвивалися внаслідок характерного для СРСР залишкового принципу їх фінансування, так і нових, у тому числі фінансових, банківських та інших, недостатньо розвинутих через нетривалий час їх застосування, обтяжений до того ж економічною кризою. По-третє, неприйнятною є також заборона субсидування галузей національної економіки. В умовах її глибокої структурної деформації відмова від державної підтримки в тому числі за допомогою субсидій, унеможливить як структурну перебудову взагалі, так і вдосконалення структури експорту. Отже, включення України до Європейського Союзу можливе лише за умови побудови в нашій країні дієвої ринкової економіки, із стійким зростання ВВП, здоровими фінансами та грошово-кредитною системою. Тільки за такими умовами Україна може бути рівноправним членом Європейських Співтовариств.
При розробці стратегії і тактики для України слід зважати, що розвинуті країни йшли до сучасних принципів організації світової торгівлі, закріплених у ГАТТ, із 1947 р. Досягнення домовленостей між ними про зниження мита, уніфікацію митних норм, процедур і законодавства, нетарифні засоби регулювання стало результатом дії об’єктивних чинників - ускладнення структури міжнародної торгівлі, зростання внутрішньофірмових поставок у межах транснаціональних корпорацій, зближення рівнів продуктивності праці ті цін тощо. Слід взяти до уваги і довготривалу боротьбу за взаємні поступки, в процесі якої посилювалися то протекціоністські, то ліберальні тенденції, однак бажання домогтися односторонніх переваг залишається незмінним.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 [17] 18 19 20 21
завантажити реферат
