Сторінка 10
Зусилля ЄС зосередились на двох головних напрямках: гармонізація ставок податку на додану вартість і запровадження акцизних зборів та уніфікація податків на доходи від цінних паперів і депозитів у банківських установах.
Країнами ЄС також ведеться робота по укладанню міжнародних податкових угод з "третіми" країнами, що в 90-х роках стало важливим фактором стимулювання припливу іноземних інвестицій до Західної Європи.
Іноді непорозуміння між країнами виникають через невідповідність методів розрахунку обсягів прибутку, що підлягає оподаткуванню. Країни в своїх національних законодавствах по-різному трактують поняття амортизації, капіталізації доходів, збитків, резервів та запасів, оцінки активів та пасивів, що так чи інакше впливає на обсяг чистого прибутку.
В цілому стратегія ЄС у сфері податкової гармонізації має на меті такі цілі: сприяти підвищенню конкурентоспроможності європейських фірм на світовому ринку; забезпечити податковий нейтралітет на рівні ЄС та не допускати диспропорцій, які виникають в результаті тих чи інших дій країн-учасниць; удосконалити національні податкові законодавства з метою зробити їх більш відкритими, простішими і стабільнішими; посилити податковий контроль за діяльністю компаній.
Дані заходи повинні зміцнити сформовані спільні ринки капіталів, праці, товарів та послуг в межах ЄС, що забезпечить додаткові фактори економічного зростання. Однак не можна повністю уникнути конкуренції податкових політик, беручи, до уваги інші індустріальні розвинуті країни та країни, які розвиваються і всіляко будуть заохочувати надходження до національних економік закордонних інвестицій. Проблематичною на наш погляд є і швидка гармонізація прибуткового оподаткування в самих країнах ЄС, а також кардинальне зменшення переливу капіталу між країнами.
Підтвердженням цієї думки є безпосередній зв'язок прямих іноземних інвестицій і зовнішньої торгівлі, який має втілення в тому, що першими кроками на шляху інтернаціоналізації є товарний експорт, створення збутових філій за кордоном та інші; форми контрактних взаємовідносин з іноземним партнером, а потім здійснюється перехід до прямих інвестицій в закордонне виробництво. Тобто перелив капіталів в тій чи іншій формі має залишитись як об'єктивність економічної співпраці.
Тобто актуальною залишається різниця в оподаткуванні та привабливість іноземних інвесторів щодо розміщення капіталів в країні з порівняно низьким рівнем оподаткування. В даному випадку інструментами податкового стимулювання є зниження ставки податку, податкові угоди з іншими країнами, зняття податків на реінвестиції, безмитний імпорт обладнання та сировини, прискорена амортизація, податкові кредити.
Отже, саме податок на прибуток в останні десятиріччя знаходиться в центрі уваги економістів як важливий стимул накопичення капіталу та його міжгалузевого переміщення (тобто інвестиційного процесу - основи економічного росту. Таке твердження в повній мірі можливо віднести і до міжнаціональної міграції капіталу. Так, проведене Комісією ЄС опитування 8 тис. багатонаціональних компаній показало, що 48% вважають вирішальним фактором при формуванні виробничих інвестиційних проектів проблеми оподаткування, а серед компаній в фінансовій сфері - 78%. Хоча необхідно зазначити, що вказане співвідношення слід сприймати з деякою долею умовності, особливо стосовно вибору здійснення інвестування в країни з нестабільними соціальними та політичними умовами розвитку чи в країни зі стабільною відповідною ситуацією. Однак для аналізу доцільно допустити позитивні неекономічні умови в країні - імпортері інвестицій.
Важливе значення податку на прибуток у визначенні інвестиційної та всієї господарської діяльності окреслює достатньо жорсткі рамки його фіскальної дії. Занадто високе оподаткування призводить до послаблення інвестиційної діяльності, що потребує відношення до цього податку як до стимулюючого фактора господарської діяльності. Тому в розвинених країнах доля податку на прибуток від корпорацій в загальних податкових надходженнях є незначною.
Підходи до оподаткування в розвинутих країнах характеризуються насамперед неупередженим ставленням до податкового навантаження національних та закордонних товаровиробників, пільгове відношення в окремих випадках однаково можуть отримати національні та закордонні інвестори.
Трансформація економік в країнах колишнього Радянського Союзу характеризувалась недостатньою внутрішньою інвестиційною базою для здійснення радикальних реформ. Тому іноземне інвестування має значення важливих альтернативних механізмів трансформаційного розвитку національних економік. Тому країни вдались на першому етапі "відкривання" економік до суттєвої лібералізації іноземного інвестування шляхом зменшення ставок та надання різноманітних пільг.
Окресливши підходи до оподаткування прибутку, доцільно також зазначити, до в багатьох державах засобами внутрішнього оподаткування, а саме непрямого, здійснюється підтримка експортерів. Так, доволі розповсюдженим є механізм повернення податку на додану вартість при експорті продукції (товарів, послуг), що робить продукцію більш конкурентноспроможною на зовнішньому ринку.
Отже, підсумовуючи вплив національних податкових систем на здійснення зовнішньоекономічних зв'язків, необхідно відмітити доволі різні підходи щодо оподаткування, які обумовлені історичним розвитком податкових систем, необхідністю в той чи іншої мірі участі держави в світових господарських стосунках, сучасним рівнем конкурентоспроможності національної економіки по відношенню до зовнішніх факторів впливе на неї.
В розвинутих країнах простежується загальне неупереджене оподаткування до іноземного капіталу, застосовується головним чином єдиний підхід до національних та іноземних підприємств. Але мають місце пільгові податкові підходи щодо вкладення інвестицій в окремі сектори економіки та порівняно менш розвинені райони країни.
Зменшення податкового тиску, як правило, відбувається завдяки зниженню податкових ставок або встановленню диференційованого підходу в їх застосуванні. Іншим розповсюдженим заходом є застосування різноманітних пільг щодо зниження прибутку, який оподатковується внаслідок спрямування коштів створених фондів, що є в деякій мірі реінвестуванням отриманого прибутку.
Більшість розвинутих країн підходить до прибуткового оподаткування як до засобу преш за все регулюючому і відводить йому незначну фіскальну роль. Незначна питома вага в надходженнях бюджетів від прибуткового оподаткування підприємств надає широкий маневр цим країнам до пошуку оптимального оподаткування для сприяння вкладенням капіталу.
Досвід країн з перехідною економікою, що мають зазвичай дефіцит власних коштів для здійснення трансформаційних перетворень, засвідчує про намагання залучити іноземний капітал шляхом надання пільг в оподаткуванні аж до встановлення на визначений термін податкових канікул. В багатьох країнах дана політика принесла успіх саме на перших етапах лібералізації. Уповільнення потоків іноземного капіталу, а то і відтік в послідуючі періоди були викликані нестабільністю та негативною тенденцією розвитку інших економічних, соціальних, політичних показників, які зменшили позитивні моменти податкової лібералізації першого періоду та додали певних труднощів щодо розвитку та наближення податкових систем до умов існування у відкритій економіці. РОЗДІЛ 3.
ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ В УМОВАХ РОЗБУДОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
3.1. Перспективи створення сприятливого клімату для залучення іноземних інвестицій
Однією із найбільш прогресуючих форм сучасних міжнародних економічних відносин є міждержавний рух інвестицій, який служить, з одного боку, матеріальною основою глобалізації підприємницької діяльності, а з другого, - фактором економічного зростання національних економік та їх залучення до світового господарства. Упродовж двох останніх десятиріч темпи зростання обсягів іноземного інвестування суттєво перевищували темпи зростання сукупного валового внутрішнього продукту, сукупних національних (внутрішніх) інвестицій та товарного експорту, хоча попит на міжнародні інвестиційні ресурси далеко не задовольняється наявною їх пропозицією.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 [10] 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
завантажити реферат
