У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Методика обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду

Сторінка 6

– планові обсяги виробництва продукції в натуральному і вартісному виразах;

– норми витрат матеріальних ресурсів для виробництва продукції і розрахунки, потреби в ресурсах у натуральному виразі;

– договори на постачання матеріальних ресурсів і продукції, що випускається, обслуговування виробництва і встановлення господарських зв’язків, у яких позначені умови їх виконання та оплати;

– норми затрат праці, розрахунки чисельності та професійного складу робітників, умови оплати їх праці, що визначаються позитивними договорами і контрактами;

– економічні нормативи норми амортизаційних відрахувань, відрахування на соціальні заходи, податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством тощо;

– плани організаційно–технічних заходів, щодо технічного переоснащення та удосконалення організації виробництва, економії і матеріальних ресурсів, поліпшення використання праці, спрямування на усунення зайвих витрат і втрат.

Проводячи розрахунки витрат необхідно врахувати загальні умови і вимоги, зокрема:

– оптимізацію структури і умов виробництва (розмір партії виробленої продукції, якісні показники, змінність, режим роботи, устаткування тощо);

– оптимізацію процесу виробництва, удосконалення його організації та управління, підвищення технічного рівня;

– раціональний вибір матеріальних ресурсів, що використовуються (структури та якості сировини і матеріалів, умови постачання, транспортування, зберігання);

– взаємозв’язок витрат з продукцією, що випускається;

– вирахування витрат, що не включаються до розрахунку собівартості продукції і відшкодовуються з прибутку та інших джерел;

– розподіл одноразово проведених витрат, що забезпечують виробництво протягом тривалого часу, за періодами пропорційно до обсягу продукції, що випускається в кожному періоді, або за іншими ознаками, що відповідають характеру витрат.

Залежно від мети планування, тривалість планового періоду, етапів і стадій розробки планів, визначення номенклатури продукції, ступеня організаційно технічної підготовки виробництва, повноти вихідної інформації та інших умов планування собівартості визначається виконанням укрупнених розрахунків зміни базового рівня витрат або кошторисно–нормативних розрахунків величини необхідних витрат.

Процес планування передбачає наявність виробничих потужностей виходячи з яких розробляються виробничі завдання, норми і нормативи витрачення ресурсів на одиницю продукції, кошториси витрат на виробництво в розрізі виробничих підрозділів підприємства. Слід відмітити, що процесу планування припадає детальний облік і аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища, конкурентній позиції на ринку, фінансові результати від збуту, тенденції їх пошуку та інші фактори. Отже, планування не є ведучою ланкою в системі управління, як стверджувалося в плановій економіці, а виступає одним з елементів системи управління з іншого боку необхідно застерегти від недооцінки планування в процесі управління. План або прогноз для підприємства відіграє значну роль, показує ту мету, до якої прагне підприємство. При відсутності детально розробленого плану апарат управління не може дати оцінки досягнутого фактичного рівня використання ресурсів випуску та реалізації продукції, отримання фінансового результату.

План виступає в ролі орієнтира господарської та фінансової діяльності, але він не повинен абсолютизуватися. План носить імовірний характер, ідеальний план в принципі не можливий і до нього не потрібно прагнути, але без плану роботи підприємство втрачає орієнтири, на які направлені його зусилля, щодо поліпшення своєї діяльності.

РОЗДІЛ II. ОБЛІК ВИТРАТ ЗВІТНОГО ПЕРІОДУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ШВЕЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

2.1. Облік витрат на виробництво продукції

Бухгалтерський облік процесу виробництва залежить від характеру застосовуваної технології й організації виробництва, оскільки цими факторами визначається перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості (установлюються підприємством самостійно).

Облік витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції, що випускається у системі бухгалтерського обліку на підприємствах, метою діяльності яких є виробництво продукції це найбільш складний і важливий обліковий процес. Він має дуже важливе значення в організації, управлінні виробництвом та плануванні діяльності підприємства.

Згідно з пунктом 11 П(С) БО 16 “Витрати” до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

– прямі матеріальні витрати;

– прямі витрати на оплату праці;

– інші прямі витрат;

– загальновиробничі витрати.

Нагадаємо, що згідно із зазначеним стандартом до виробничої собівартості тепер не входять адміністративні витрати і витрати на збут.

Облік витрат на виробництво продукції на ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” ведеться на рахунку 23 “Виробництво” у дебет якого списується:

– прямі матеріальні витрати з рахунка 20 “Виробничі запаси”;

– прямі витрати на оплату праці – з рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”;

– загальновиробничі витрати з рахунка 91 “Загальновиробничі витрати”.

Синтетичний облік витрат на виробництво здійснюється в журналі – ордері № 10.

Прямі матеріальні витрати.

Матеріальні затрати – це сума витрачених на виробництво сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії [24:9].

Відповідно до п. 12 ПБО-16 до складу цього виду витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат.

На розсуд підприємства у складі цієї групи статей, як і раніше, можуть виділятися такі “під статті”:

– сировина і матеріали;

– напівфабрикати власного виробництва;

– купівельні комплектуючі вироби, роботи й послуги виробничого характеру сторонніх організацій та підприємств;

– поворотні відходи (віднімаються).

На підприємствах з безперервним виробничим процесом, а це прямо стосується ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” можуть до складу цієї групи статей включати й зміну вартості незавершеного виробництва, яка визначається на початок та на кінець місяця.

Хоча це прямо і не випливає з п.12 ПБО 16, але до складу прямих матеріальних витрат слід відносити і витрати на паливо–енергетичні ресурси, що їх витрачають на технічні і технологічні цілі. Такий висновок можна зробити виходячи з того, що цей вид витрат “не вписується” ні в одну, іншу статтю калькуляції. Крім того, при класифікації витрат за елементами у ПБО 16 (п.22) відповідні витрати прямо віднесені до матеріальних витрат.

Спільним для витрат, що включаються до цієї групи статей є те, що усі вони є (за термінологією ПБО-9) запасами, і включення їх до складу витрат визначається виходячи з первісної вартості та методу оцінки списання запасів.

Особливістю ПБО-9 є те, що вперше у вітчизняній практиці чітко розмежовано вартість придбання запасів та вартість, за якою ці запаси списують на виробництво. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю, яка залежить від умов їх одержання. Важливим також є поняття справедливої вартості. А справедлива вартість відповідно до ПБО-19 – це “сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами”.

Визначають справедливу вартість згідно з додатком до ПБО-19 для різних груп запасів по різному.

Для матеріалів такою визначається відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання). У свою чергу сучасна собівартість придбання складається з таких самих елементів, що й собівартість запасів під час придбання за оплату. Тобто за інших рівних умов справедлива й первісна вартість повинні збігатися.

Основою побудови обліку матеріалів є їхня кількісно–якісна характеристика, тому обов’язковим є показники кількості та якості у первинних документах в момент передачі їх у виробництво.

1 2 3 4 5 [6] 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2021 textreferat.com