У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Методика обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду

Сторінка 16

На підприємствах, де зовнішньоекономічна діяльність становить вагому частку, аналіз набуває пріоритетного значення. Тому на основі результатів аналітичної діяльності укладають міжнародні комерційні угоди, проводять комерційні операції на світовому ринку.

Аналіз – це діяльність, перш за все спрямована на перспективу. У цьому зацікавлені споживач і виробник.

Розглянуте вище дає підстави зробити висновок економічний аналіз вивчає господарську діяльність підприємств і об’єднань з метою оцінювання її результатів і виявлення наявних резервів. Отже, предмет економічного аналізу – господарська діяльність підприємств і об’єднань у всій її багатогранності вираження у системі економічних показників, а також в інших джерелах інформації.

Оцінюючи господарську діяльність підприємств (об’єднань) економічний аналіз, на відміну від інших економічних дисциплін, має на меті виявити умови, за яких вона здійснювалась, та їх вплив на результати цієї діяльності. Через це його об’єктом є всі сторони діяльності, а також інші процеси, пов’язані з нею, і стан засобів підприємства. Конкретні об’єкти і зміст економічного аналізу залежить від досліджувальних питань, глибини вивчення резервів (характеру порівнянь, періодичності та термінів проведення).

При проведенні аналізу виникає необхідність встановити, за допомогою яких показників можна дати всебічну характеристику того чи іншого об’єкта аналізу і виявити фактори, що зумовили позитивні або негативні відхилення [6:504].

Система показників економічного аналізу безпосередньо пов’язана з системою показників планування, але не тотожна останній. Кількість показників необхідна для всебічного аналізу і характеристик об’єкта, завжди буде більшою, ніж кількість показників.

Зауважимо, що система показників економічного аналізу, як і показників планування, потребує постійного вдосконалення. Над вирішенням цього завдання працюють вітчизняні вчені–економісти і фахівці–практики.

Метод економічного аналізу, тобто загальний підхід до вивчення свого предмета, базується на діалектичному та історичному матеріалізмі – основі наукової думки у всіх сферах економічних наук.

Метод аналізу – це спосіб системного комплексного вивчення, дослідження і узагальнення впливу окремих факторів на виконання господарських завдань і на динаміку господарського розвитку. Його здійснюють шляхом обробки спеціальними прийомами показників плану, обліку, звітності та інших джерел інформації.

Системний підхід, комплексне вивчення економіки, техніки, технології і різних факторів, що впливають на ефективність господарювання, – важлива особливість методів економічного аналізу.

Визначення впливу деяких факторів на динаміку господарського розвитку, результати виконання плану та ефективність господарювання допоможе з’ясувати їх відносне значення у роботі підприємства, зосередити увагу на головних і другорядних факторах.

Виявлення зв’язку між досягнутими результатами і поєднання цих результатів у групи (комплексні) факторів забезпечують об’єктивність оцінювання діяльності підприємства і дію аналізу як інструменту виявлення резерву.

З особливостей методу випливає ряд спеціальних прийомів класифікації, що виділяють комплекси факторів, які вимірюють на основі аналітичної обробки показників обліку і звітності. Щоб виявити їх вплив, за допомогою показників обліку складають розрахункові формули.

Розрахункові формули – основа аналітичних розрахунків, що виявляють кількісну залежність відхилення від плану чи іншої бази за узагальненим показником, від зміни окремих елементів розрахункової формули – взаємозв’язаних часткових показників.

Документальне обґрунтування є обов’язковим як для аналізу, так і для обліку. Воно забезпечує незаперечність аналітичних розрахунків, на яких базуються висновки і пропозиції. Аналіз пов’язаний із перевіркою достовірності інформації, яку він використовує.

Метод аналізу застосовують з урахуванням сукупності прийомів дослідження, з яких більшість використовують і в інших науках.

Контроль за формуванням собівартості продукції, віднесенням витрат на виробництво – одна з найголовніших ділянок роботи аудитора. Собівартість продукції є вагомим показником оцінки якості роботи підприємства від обґрунтованості її визначення залежить правильність, об’єктивність оцінки результатів фінансово–господарської діяльності.

Джерело інформації для аудиту собівартості продукції, виконаних послуг і робіт:

а) первинні документи: лімітні картки, відомості, накладні, акти матеріальні вимоги на відпуск матеріальних цінностей для виробничої діяльності структурним підрозділам підприємства, розрахунково–платіжні відомості з оплати праці працівників підприємства, авансові звіти підзвітних осіб, рахунки, фактури, акти про одержані послуги від інших підприємств і т. п.;

б) облікові регістри з аналітичного та поточного синтетичного обліку (картки аналітичного обліку в розрізі об’єктів витрат, групувальні відомості по видах витрат. Журнал № 5, 5а. Головна книга по рахунках 20, 23, 24, 25, 26, 28, 91, 66, 65);

в) нормативні, планові калькуляції, розрахунки до них, кошторис на загальновиробничі та загально господарські витрати, статистична звітність з окремих показників річного звіту (ф. 3);

г) дані податкового обліку про валові витрати на виробництво.

Основні нормативні акти, якими керується аудитор при здійсненні перевірки:

– Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність”, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1999 р. № 996–XIV, зі змінами і доповненнями;

– Типове положення з планування, обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт і послуг) у промисловості, затверджене Постановою КМУ від 26.04.96 р. № 473;

– Закон України “Про оподаткування прибутку” від 22.05.97 р. № 283/97 – ВР, зі змінами і доповненнями.

Метою аудиту і ревізії з обліку витрат діяльності є встановлення достовірності первинних даних щодо накопичення та списання витрат діяльності, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку витрат діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності інформації щодо витрат діяльності, наведеної у звітності господарюючого суб’єкта.

Завданнями аудиту і ревізії операцій з обліку витрат діяльності є:

– встановлення правильності документального оформлення накопичення та списання витрат діяльності;

– перевірка правильності ведення обліку фактичних витрат та наступного включення їх до собівартості продукції (робіт, послуг) відповідно до прийнятого на підприємстві методу обліку витрат та калькулювання;

– підтвердження обґрунтованості обраного методу калькулювання;

– підтвердження правильності методу розподілу непрямих витрат, що використовується, і закріплений в наказі про облікову політику;

– перевірка правильності накопичення, розподілу та списання загальновиробничих витрат;

– перевірка правильності відображення адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат [44:99].

Предметом аудиту і ревізії операцій з обліку витрат діяльності є

господарські процеси та операції, пов’язані з накопиченням та списанням витрат діяльності, а також відносини, що виникають при цьому в середині підприємства і за його межами.

3.2. Аналіз витрат підприємства

Велику питому вагу в собівартості промислової продукції мають витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, на паливо та електроенергію для технологічних потреб. Їх відносять до предметів праці.

Раціональне використання предметів праці

– важливий резерв зростання обсягу, зниження собівартості і підвищення ефективності виробництва.

У собівартості продукції розмір витрат на сировину, основні й допоміжні матеріали визначається асортиментом продукції, характером виробництва і становить на підприємствах легкої промисловості 70–90% собівартості одиниці продукції.

Проблема зниження матеріальних витрат у собівартості продукції є подвійною. З одного боку, зменшується кількість використаних у процесі виробництва на одиницю продукції предметів праці, а з другого – кількість авансованих для господарської діяльності підприємства оборотних коштів [29:110].

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 [16] 17 18 19 20 21 22 23 24 25

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2021 textreferat.com