У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Методика обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду

Сторінка 14

Оскільки виникнення сумнівної, згодом безнадійної заборгованості в значній мірі пов’язане з прогалинами в роботі відділу збуту, то створення, резерву сумнівної заборгованості та списання безнадійних боргів правомірно було б, на нашу думку, відносити до витрат на збут.

Для цілей управління доцільно провести поділ збутових витрат щодо обсягу продажу на змінні й умовно–постійні. Змінні витрати (залежать від обсягу продажу) – це витрати на транспортування, відрядну оплату праці експедиторів, витрати на зберігання продукції, сортування, планування, доопрацювання, комплектування, витрати на тару, на оформлення замовлень, на відрядження, комісійні, знижки з ціни. Умовно–постійні витрати (не залежать від зміни обсягу продажу) – це витрати на заробітну плату спеціалістів–погодинників разом з відрахуваннями на соціальні заходи, витрати на оренду, утримання і експлуатацію основних засобів, витрати на техніку безпеки, на придбання додаткової інформаційної літератури, адміністративно–управлінські. Такий поділ дає змогу приймати рішення щодо обсягів збуту продукції, ціни реалізації, величини заробітку персоналу, зайнятого в системі товароруху.

Облік збутових витрат доцільно організувати у розрізі таких калькуляційних об’єктів: товарні групи, географічні регіони, групи споживачів, центри відповідальності та центри витрат. Центри витрат збутової діяльності можна поділити на:

а) пов’язані з виробництвом продукції: сортування, пакування, складування, де виникають додаткові збутові витрати;

б) пов’язані з товарорухом, – опрацювання замовлень, юридичне і документальне їх оформлення, транспортування. Центрами додаткових витрат збуту є склади готового одягу. Облік складських витрат доцільно організувати за матеріально відповідальними особами, контроль за діяльністю яких здійснюють на підставі звітних даних.

Звітність завідуючих складами готової продукції можна поділити за періодичністю на:

щоденну – картки складського обліку;

щотижневу – накопичувальна відомість залишків готової продукції або оборотна відомість, відомість збутових витрат;

квартальну, річну – баланс, інвентаризаційна відомість.

Ведення обліку за допомогою автоматизованих систем дає можливість отримувати інформацію про рух готової продукції у будь–який момент – на запит. Складські звіти необхідні відділу збуту для забезпечення оперативного контролю за виконанням програми збуту та виявлення відхилень від запланованого рівня товарного запасу [10:119].

Товарорух – це діяльність підприємства, пов’язана з плануванням, практичною реалізацією і контролем за фізичним переміщенням готових виробів від місця їх виготовлення до споживачів з метою задоволення їх потреб і запитів на отримання прибутків. У сфері товароруху виникають чисті збутові витрати, пов’язані з актами купівлі–продажу, зміною форм вартості, транспортуванням продукції. Облік збутових витрат системи товароруху доцільно організувати за такими сегментами: асортименті групи, регіональні представництва, групи клієнтів, канали розподілу. Витрати, що виникають внаслідок збуту продукції можна поділити на прямі та непрямі. Прямі – безпосередньо відносять на сегмент, непрямі – розподіляють між сегментами на основі обраної бази (рис. 2.5.).

Зауважимо, що практика розподілу збутових витрат, яка сталася на ВАТ ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” – пропорційно до виробничої собівартості готової продукції або ж виручки від реалізації продукції, має ряд недоліків:

– розподіл збутових витрат пропорційно до виробничої собівартості призводить до того, що матеріало – і трудомістка продукція стає ще дорожчою за рахунок включення до її вартості більшої частини непрямих накладних витрат;

– розподіл збутових витрат пропорційно до загальної вартості реалізації, маючи на меті рівномірно віднести витрати на групи реалізованої продукції на основі визначеного коефіцієнта розподілу, сприяє збільшенню вартості і так дорогого пошитого одягу, хоча насправді витрати на складування та транспортування цієї продукції можуть бути незначними.

Рис 2.5. Розподіл збутових витрат

Вважаємо, що практику розподілу збутових витрат пропорційно до загальної вартості реалізації доцільно застосовувати лише у тих випадках, коли на підприємств є продукція, яка, окрім, значних виробничих витрат, потребує додаткових особливих умов зберігання або транспортування. У всіх інших випадках економічно обґрунтованим є розподіл збутових витрат, особливо витрат на складування, між групами продукції на основі використання натуральних показників обсягів реалізації – кількість штук, упаковок, вага продукції.

Розподіл непрямих транспортних витрат між географічними ринками збуту можна проводити, виходячи з питомої ваги кількості продукції, реалізованої на даному ринку. Для збільшення точності віднесення вказаних витрат на ринкові сегменти, рекомендуємо використовувати за базу розподілу величину прямих витрат на транспортування, а на групи продукції – кількість отриманих замовлень оскільки величина витрат на збут більше залежить від кількості відвантажень і перевезень, ніж від кількості реалізованої продукції.

Величину кількості отриманих замовлень на продукцію пропонуємо використовувати і для розподілу витрат на управління збутовою діяльністю між ринковими сегментами, проте при складанні кошторису збутових витрат ЗАТ “Коломийська швейна фабрика” розподіл витрат відділу збуту, який організований за географічним принципом, ми здійснили на основі прямих витрат (таблиця 2.5.). Ця база розподілу в даному випадку є, на наш погляд, більш економічно обґрунтованою. Тобто, при розподілі збутових витрат, окрім загальних рекомендацій необхідно враховувати специфіку кожного підприємства.

Таблиця 2.5

Кошторис збутових витрат на 1 півріччя

2001 року ЗАТ “Коломийська швейна фабрика”

Функціональний вид збутових витрат

Регіональні сегменти збуту

Разом

східний

західний

південний

 

1. Витрати на складування продукції

6792

2210

6621

22095

2. Витрати на пакування продукції

13257

1132

3396

 

3. Витрати, пов’язані з транспортуванням продукції

30677

4017

52540

87234

4. Витрати на управління збутовою діяльністю

24103

3835

12051

39989

5. Інші збутові витрати

14292

6574

1096

21962

РАЗОМ:

 

17768

75711

182600

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 [14] 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2021 textreferat.com