У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Формування облікової та аналітичної політики наявності, руху та технічного стану основних засобів

Сторінка 6

— зносом основних виробничих засобів, причому різним за групами основних виробничих засобів.

Для того, щоб уникнути незіставності основних засобів, отриманих в різний час, потрібно застосовувати так звану від­новлену вартість — вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первіс­на вартість, але за сучасними цінами. Зі зміною умов виробни­цтва й цін на ті самі елементи засобів праці між первісною (початковою) та відновленою вартістю основних засобів вини­кає розбіжність, яка призводить до ускладнення обліку й пото­чного регулювання процесу відтворення основних засобів, правильного розрахунку певних економічних показників дія­льності підприємства. Тому для забезпечення порівнянності вартісної оцінки основних засобів періодично проводиться їх­ня переоцінка за відновленою вартістю.

Під ліквідаційною вартістю основних засобів розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) ос­новних засобів після закінчення строку їх корисного вико­ристання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією). При цьому строк корисного вико­ристання визначається як очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), які підприємство очікує отримати від їх використання.

Остаточна вартість — первісна або відновлена вартість ос­новних засобів за мінусом зносу. На практиці для одержання по­няття про наявність і рух основних засобів використовують ба­лансову вартість, яка характеризується первісною вартістю за мінусом накопиченого зносу. Вона береться з річного балансу і показує наявність і рух основних засобів на даний рік. До неї за­раховують суму виробничих витрат на будівництво, одержання, доставку, установку і монтаж різних видів основних засобів, а та­кож податок на додану вартість. Балансова вартість дозволяє та­кож судити про величину неповерненого авансованого капіталу. Але при цьому слід мати на увазі, що частина основних засобів відновлюється за допомогою капітального ремонту, ціллю якого є відновлення технічного стану засобів праці до їх первісного рі­вня. У зв'язку з даною обставиною залишкову вартість можна розрахувати за формулою

ОЗ0 = ОЗП + ВК - (А ОЗПЧ : 100),

де ОЗ0 — залишкова вартість основних засобів, грн.,

ОЗП — первісна або відновлена вартість основних виробничих засобів, грн.

ВК — витрати на капітальний ремонт за весь час служби осно­вних засобів, грн.

А — норма амортизації, відсоток,

Ч — час, протягом якого використовуються основні засоби, роки.

Таким чином, можна зробити висновок, що в бухгалтерсь­кому обліку для нарахування амортизації основних засобів доцільно застосовувати величину пер­вісної вартості, і це буде правильним. Однак коли технічний прогрес і інфляційні процеси викликають необхідність в час­тих переоцінках, це не можна вважати аксіомою, і для нараху­вання амортизації починає виступати відновлювальна а не пе­рвісна вартість.

1.2. Особливості нормативно-правової бази з організації обліку та аналізу основ-них засобів

Із введенням П(с)БО 7 "Основні засоби" відбулося різке розмежування бухгалтерського і податкового обліків (див. табл. 1.1). Тому у суб'єктів господарювання треба вести окремо податковий облік основних засобів і, призначений для встановлення бази оподаткування прибутку, і бухгалтерський облік, метою якого є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про наявність, стан необоротних засобів та їх рух[17, c.321].

Таблиця 1.2.

Відмінності між бухгалтерським і податковим обліком ОЗ

Відмінність

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Прийняті терміни

основні засоби

основні фонди

Групування об’єктів

дев’ять субрахунків

чотири групи

Нарахування амортизації

за п’ятьма можливими способами окремо за кожним об’єктом щомісяця

від сукупної залишкової варто-сті, об’єктів груп 2-4 раз на кв.

Віднесення витрат на поліпшення основних засобів, тощо

віднесення витрат на ремонт у повній сумі до витрат звітного періоду (списання), адже вони здійснюються для підтри-мання об’єкта у робочому стані та одержання первинно визначуної суми майбутніх економічних вигод, і збільшення первинної вартості основних засобів на суму витрат на реконструкцію, модернізацію, модифікацію, добудову, обладнання, оскільки в результаті цього первинно очікувані економічні вигоди від використання об’єктів зростають

до 10% будь-яких витрат на поліпшення основних фондів можна віднести до валових витрат, а решту приєднують до залишкової вартості об’єктів групи 1, сукупної вартості груп 2, 3 та 4

У податковому обліку, починаючи звітний рік, бухгалтери повинні з огляду на чинну нормативну базу з оподаткування і бухгалтерського обліку визначитися з початковими залишками та порядком нарахування амортизації.

Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР (зі змінами і доповненнями) суб'єкти господарювання, які мають на своєму балансі основні фонди, на початку звітного року, повинні:

1) визначити відповідно до підпункту 8.3.2. Закону про оподаткування прибутку балансову вартість груп основних фондів станом на початок року з метою нарахування амортизації за І квартал поточного року;

2) нарахувати амортизацію за І квартал поточного року, виходячи з балансової вартості груп (для групи 1 — виходячи з балансової вартості об'єктів) і норм амортизації, передбачених пунктом 8.6. Закону про прибуток. При перевірці правильності визначення балансової вартості основних засобів у податковому обліку необхідно пам'ятати, що з 01.01.04 р. у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації платник податку у звітному періоді, у якому виникають такі обставини:

- збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого суб'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;

- не змінює балансової вартості груп 2,3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.

Норми амортизації основних фондів, віднесених до груп 1, 2 і 3 у 2003 році, залишились ті ж, що й у 2002-му.

Із 1 січня 2003 року основні фонди підлягають розподілу не на 3, а на 4 групи.

До нової, четвертої, групи виділені електронно-обчислювальні машини та інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, інформа­ційні системи, телефони (у т. ч. мобільні), мікрофони, рації, вартість яких перевищує вартість "малоцінки", які раніше включалися до гр. 2 (пп. 8.2.2).

1) визначити суму "ремонтного ліміту" на поточний рік, яка згідно з підпунктом 8.7.1. «Закону про оподаткування прибутку» повинна дорівнювати 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок року;

1 2 3 4 5 [6] 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2021 textreferat.com