Сторінка 14
Ліквідаційна вартість — чиста сума, яку підприємство сподівається одержати за актив по закінченні строку його корисної експлуатації після відрахування очікуваних витрат у зв'язку з вибуттям.
Згідно з П(С)БО 7 об'єкт основних фондів амортизується фактично до досягнення ним ліквідаційної вартості, яку підприємство встановлює самостійно
Метод амортизації об'єкта основних засобів підприємство обирає самостійно з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.
Можливість його зміни розглядається у разі зміни очікуваного способу одержання від його використання економічних вигод.
Амортизація об'єкта основних засобів за новим методом нараховується, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни методу амортизації.
Нарахування амортизації:
— починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів визнано активом;
— припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів;
— зупиняється (тимчасово) на період реконструкції, модернізації, добудови (переобладнання) і консервації об'єкта основних засобів.
Кожне підприємство має право обрати найбільш відповідний метод нарахування амортизації з тих, що передбачені П(С)БО 7:
— метод прямолінійного списання;
— метод зменшення залишкової вартості (залишку);
— комулятивний метод або метод суми цифр років;
— виробничий меттод.
Порівняльна характеристика методів амортизації відображена на мал.2.1
Мал. 2.1. Основні методи нарахування амортизації
На ЗАТ «Птахофабрика «Снятинська Нова» обрано «метод прямолінійного списання». Суть цього методу полягає в тому, що амортизована сума переноситься на амортизацію рівномірно протягом строку корисної експлуатації активу (2.1):
АВ р.= ПВ-ЛВ \ СКЕ (2.1)
де АВ р.- амортизаційні відрахування (річна сума амортизації);
ПВ- первісна вартість;
СКЕ-строк корисної експлуатації.
Цей метод є найбільш прийнятним для списання основних засобів, що не підвладні впливу інших чинників, крім строку корисного використання. До таких основних засобів, зокрема, належать будівлі та споруди, загально-виробниче устаткування та ін.
Таким чином, при застосуванні прямолінійного методу амортизована вартість об'єкта рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його корисного використання. Цей метод заснований на припущенні, що сума нарахованої амортизації залежить від строку (тривалості) експлуатації об'єкта основних засобів.
При застосуванні цього методу:
— річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації об'єкта;
— сума зносу накопичується рівномірно;
— залишкова вартість об'єкта основних засобів рівномірно зменшується до досягнення ліквідаційної вартості.
Метод прямолінійного списання має свої переваги й недоліки. Переваги методу — простота розрахунку та рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечують зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації. Недоліком є те, що цей метод не враховує морального зносу, різниці у використанні виробничої потужності основних засобів у різні роки їх експлуатації та необхідності збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.
вартості більше підходить до основних засобів, що піддаються швидкому моральному старінню.
Для відображення нарахованої амортизації у ЗАТ «Птахофабрика «Снятинська Нова» використовують рахунок 13 «Знос необоротних активів», який має такі субрахунки:
131 «Знос основних засобів»;
132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;
133 «Знос нематеріальних активів».
Нарахування амортизації в обліку відображають проводками наведеними у таблиці 2.7:
Таблиця 2.7
| Зміст господарської операції | Дебет | Кредит |
| 1 | 2 | 3 |
|
Відображення відновлення корисності раніше переоціненого об’єктів основних засобів у частині відновлення суми додаткового капіталу | 131 | 423 |
|
Відображення збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів при проведенні дооцінки таких об’єктів (у тому числі раныше уцінених) у частині збльшення суми нарахованого зносу (накопиченої амортизації) | 10 | 131 |
|
Нарахування зносу основним засобам, використовуваних при створенні (спорудженні) об’єктів основних засобів | 151 | 131 |
|
Нараховано знос основним засобам, що беруть участь у виробництві продукції (робіт, послуг) | 23 | 131 |
|
Нарахування зносу основним засобам, що беруть участь у проведенні робіт, які відносяться до витрат майбутніх періодів | 39 | 131 |
|
Відображено витрати корисності раніше дооціненого об’єкта основних засобів шляхом збільшення суми нарахованого зносу з одночасним зменшенням суми додаткового капіталу | 423 | 131 |
|
Відображення витрат корисності (у тому числі раніше дооціненого) об’єкта основних засобів шляхом збільшення суми нарахованого зносу з одночасним списанням до складу витрат звітного періоду | 977 | 131 |
|
Нарахування зносу основним засобам загальновиробничого призначення | 91 | 131 |
|
Нарахування зносу основним засобам загальногосподарського призначення | 92 | 131 |
|
Нарахування зносу основним засобам, що забезпечують збут продукції | 93 | 131 |
|
Нарахування зносу основним засобам, використовуваних при дослідженнях і розробках | 941 | 131 |
|
Нарахування зносу основним засобам, що беруть участь в іншій операційній діяльності | 949 | 131 |
|
Нарахування зносу, використаних при ліквідації наслідків надзвичайних подій | 99 | 131 |
Метод зменшення залишкової вартості (залишку). Цей метод передбачає визначення річної суми амортизації множенням річної норми амортизації на залишкову вартість об'єкта на початок звітного року (або первісну вартість на дату початку нарахування амортизації). Річну норму амортизації (у відсотках) обчислюють як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 [14] 15 16 17 18 19 20 21 22
завантажити реферат
