У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Криміналістична габітологія

Сторінка 5

Для успішного застосування методу словесного портрета необхідна також наявність єдиного понятійного апарата. У методі словесного портрета користуються такими поняттями:

– ознака зовнішності – характеристика людини у цілому або властивість окремих її елементів;

– елемент зовнішності – соматична частина людини – в ділянці носа, верхні або нижні кінцівки тощо.

Ознаки зовнішності людини за об'ємом класифікуються на:

– загальні (характеризують людину в цілому);

– окремі, часткові (детальні).

За ідентифікаційним значенням:

– групові (однаковий зріст, одна національність, загальний вік);

– індивідуальні.

За умовами прояву:

– статичні (колір волосся, очей);

– динамічні (хода, міміка, жестикуляція).

За своєю природою:

– постійні – ознаки, що можуть виникнути у людини від народження та зберігатися протягом усього життя;

– тимчасові – ознаки, що виникають у людини та зникають з різних причин (волосся, зуби);

– необхідні – ознаки, що притаманні певній етнічній групі або статі (вуса, борода – у чоловіків, коса – у жінок);

– випадкові – ознаки, що виникли внаслідок певних обставин;

– природні – ознаки, що характеризують різні етапи розвитку людського організму (молочні зуби, постійні зуби тощо);

– штучні – ознаки, що з'явилися як результат свідомої або іншої зміни зовнішності (шрами, рубці, татуїровки).

Важливою умовою застосування словесного портрета є опис ознак зовнішності з урахуванням їх величини (розміру), форми, положення, а у ряді випадків і кольору.

Величина (розмір) – це кількісна характеристика людського тіла, його частин, елементів, до яких належать висота, довжина, ширина, глибина. Величина (за виключенням зросту) подається у відносних вимірах шляхом порівняння її з іншими частинами тіла і, як правило, визначається за допомогою три-, п'яти- або семичленної градації. Тричленна градація здійснюється за допомогою 3 термінів: малий, середній, великий; п'яти – за допомогою 5 термінів, шляхом додавання до термінів тричленної градації термінів дуже малий, дуже великий; семичленна – за допомогою додаткових термінів нижче (менше) середнього і вище (більше) середнього.

Форма – це загальний вид елемента або ознаки зовнішності, що визначається за допомогою відповідних геометричних понять – квадратний, шароподібний, випуклий, зігнутий, хвилястий, циліндричний, трикутний, ромбовидний. У ряді випадків цю ознаку називають ще контуром або конфігурацією.

Положення – це розташування окремої частини обличчя відносно інших частин тіла людини. Своїм розташуванням характеризується кожна ознака зовнішності людини, що описується. Розташування характеризується відносно вертикального або горизонтального напрямку.

Колір – це спектральна характеристика ознаки зовнішності (волосся, очі, шкіра).

При описанні анатомічних (анатомо-морфологічних) ознак Ю.П. Дубягін рекомендує дотримуватися такої послідовності: фігура у цілому; голова у цілому; волосся; обличчя у цілому; лоб; брови; очі; ніс; рот та губи; зуби, підборіддя; вуха; шия; плечі; груди; спина; руки; ноги.

Під час опису власних та супутніх ознак людського тіла та скелета у померлих, загиблих, убитих та живої людини необхідно враховувати чинники, що впливають на точність спостерігання та опису зовнішності за методом словесного портрета [5, 240].

При характеристиці загальнофізичних зовнішніх даних описуються стать (чоловіча, жіноча) та вік (визначається за документами, на вигляд або шляхом освідування). Демографічні дані охоплюють відомості про расу, національність, народність, етнічну групу. При характеристиці анатомічних даних використовуються такі показники, як розміри, контури (форма), положення, колір. Розміри вказуються зазвичай не в абсолютних цифрах, а щодо інших частин (деталей) тіла і передаються через такі поняття, як малий, середній, великий; низький, середній, високий; довгий, середній, короткий; вузький, середній, широкий; глибокий, середній, дрібний; товстий, середній, тонкий. Контур описується за подібністю з геометричними фігурами, а форма – щодо форм поверхні (або за аналогією з загальновідомими предметами) [15, 160].

2.4 Криміналістична характеристика і методика діагностики татуювання

З точки зору вирішення ідентифікаційних завдань, стосовно ототожнення особи людини, яка вчинила злочин або безвісти зникла, особливі прикмети цієї людини, до числа яких належить і татуювання, є найбільш цінними й інформативними серед інших ознак зовнішності людини, а їх значення для вирішення завдань ідентифікації є загальновідомим і не потребує додаткового обґрунтування та розгляду. Однак шляхом криміналістичного дослідження змісту татуювання може бути отримана також і суттєва інформація про властивості особи її носія [5, 239].

Серед існуючого розмаїття видів татуювання для отримання криміналістичне значимої інформації про особу злочинця насамперед становить інтерес так зване "кримінальне" татуювання, а не інші його види, як то "побутове", "пам'ятне", "декоративне" тощо, так як загальновідомо, що наявність у особи "кримінального" татуювання в першу чергу пов'язується з її кримінальним минулим і її криміногенною орієнтацією, які в свою чергу, як правило, пов'язані з відбуванням покарання у виді позбавлення волі. Одним із перших на широке розповсюдження татуювання серед злочинців звернув увагу ще Чезаре Ломброзо (1835-1890 pp.), італійський лікар-психіатр, який розглядав татуїровку як прояв атавізму і як ознаку морально-дефективних, неповноцінних людей. На його думку татуювання у злочинців тісно пов'язане з розумовими здібностями носіїв, а у більшості випадків ними є природжені злочинці та повії. Ч. Ломброзо наводить типову фразу засуджених про татуювання: "Татуювання для нас як фрак з орденами, чим більш татуйовані, тим більшим авторитетом користуємося серед товаришів, тоді як нетатуйований, навпаки, не користується ніяким впливом". Ю. П. Дубягін називає кримінальне татуювання "наглядним хронічним тавром судимості", а саме явище татуювання відносить до формування злочинних типів особистості у місцях позбавлення волі. Крім цього, він звертає увагу на сувору біографічність татуювання, його відповідність даним особової справи засудженого і зазначає про наявність кореляційного зв'язку між вибором засудженим зображення татуювання з психологією його особистості.

Розглянемо який же обсяг криміналістично-значимої інформації ми можемо отримати внаслідок дослідження "кримінального" татуювання особи злочинця.

Насамперед, тільки сам факт наявності в особи "кримінального" татуювання вже дає можливість зробити припущення, що дана особа раніше вчиняла злочин та була засуджена до позбавлення волі. В залежності від малюнка татуювання та його змістовного значення ми можемо отримати таку інформацію про особу його носія:

– відомості персонографічного характеру – дата народження, рік ув'язнення, рік звільнення з місць позбавлення волі, номери виправно-трудових установ, в яких особа відбувала покарання, місцевість, в якій відбувала покарання;

– відомості про злочинну діяльність – кількість судимостей, строк позбавлення волі, вид режиму, вид ВТУ, склад злочину – хуліганство, крадіжка, пограбування тощо, злочинна спеціалізація та кваліфікація, спосіб та місце вчинення злочинів, статус у злочинній ієрархії, належність до певного злочинного угруповання;

– причини злочинного способу життя;

– наявність негативних звичок – алкоголік, наркоман;

– сексуальну орієнтацію;

– ставлення до оточуючих, адміністрації ВТУ, держави, закону та правоохоронних органів;

– особистісні установки – злісне порушення режиму утримання, схильність до втечі з ВТУ, зупинення чи продовження злочинної діяльності;

– особисті якості – сильний, жорстокий, незалежний тощо;

– психологічний стан – скорбота, надія тощо;

– віросповідання та інші [5, 240].

Даний перелік інформації про особу носія татуювання не є вичерпним і може бути продовжений, що обумовлюється існуванням дуже великого розмаїття варіацій "кримінального" татуювання. Так наприклад, А.І. Капітанський та В.І. Литвин шляхом систематизації дослідженого ними кримінального татуювання за смисловим значенням виділяють 26 основних "блоків сигнальної інформації про особу злочинця".

1 2 3 4 [5] 6 7 8 9

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com