У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Напередодні II світової війни

Напередодні II світової війни

Зміст:

1. Вступ

2. Радянський Союз в умовах росту військової небезпеки

3. Загострення міжнародних відношень у 30 роки

4. Зовнішньополітичне положення СРСР на сході

а) Бої у ріки Халхін-Гол

б) Радянсько-японський пакт про нейтралітет

5. Політика умиротворення агресорів

6. Мюнхенська угода і позиція СРСР

7. Міжнародні відношення СРСР з Англією, США і Францією

8. Радянсько-німецькі відношення

а) Радянсько-німецький пакт про ненапад і секретний протокол

б) Сучасні оцінки Радянсько-німецького пакту про ненапад та договору про «дружбу і кордони»

в) Погроза війни перед Радянським Союзом

9. Висновок

10. Список літератури

Вступ

Розмірковуючи про саму кровопролитну в історії людства війну, ми мимоволі повертаємося до передвоєнного часу, запам’ятавшимся в історії як передвоєнна політична криза, із тим щоб зрозуміти ту міжнародну обстановку в який війна готувалася і була развязана. У результаті підготування і часткового здійснення Німеччиною агресивних планів по завоювання світового панування при попуску з боку Англії і Франції, продемонстрованому в Мюнхені.

Я вирішила вибрати дану тему для мого реферату, тому що мені було цікаво дізнатися правду про Радянську зовнішню політику, ким і чим вона визначалася, як впливала на положення Радянського Союзу в міжнародній ситуації. У наші дні можна по-новому глянути на різні сторони зовнішньої політики СРСР, її зв'язок із внутрішньою політикою, дати на основі дослідження раніше закритих документів оцінки і висновки, що дозволяють відновити реальну картину того що діялось.

У перші роки так називаного мирного існування СРСР боровся за встановлення більш-менш прийнятних дипломатичних відносин із капіталістичними країнами. Протягом 20-их і 30-их років зовнішній торгівлі придавалось не тільки економічне, але і політичне значення.

У 30-их роках радянський уряд активно розвивав відношення з фашистською Німеччиною, що переростили в активну діяльність по організації колективного опору агресивним фашистським державам. Ідея створення системи колективної безпеки і практичної роботи радянської дипломатії одержали високу оцінку і визнання прогресивної світової громадськості. Вступ у Лігу Націй у 1934 р., висновок союзних договорів із Францією і Чехословаччиною в 1935 р., призови і конкретні акції в підтримку однієї з держав, що піддалися агресії, - Ефіопії, дипломатична й інша помічь законному республіканському уряду Іспанії в період італо-німецької інтервенції. Готовність зробити військову поміч за договором Чехословаччини проти фашистської Німеччини в 1938 р., нарешті, щире прагнення виробити спільні міри опори агресії напередодні другої світової війни - така стисла летопись послідовної боротьби Радянського Союзу за світ і безпеку.

Жодний народ, навіть німецький, не відчував нічого схожого на та наснагу, що у 1941 р. охопила всі народи Європи. Усього лише двадцять років пройшло з часу першої катастрофи в Європі, і ще ніхто не забував перенесених страждань і жертв. Усі прийняли війну як удар долі. Навіть оголошення війни західними державами не змогло поколебати у німецькому народі віру в Гітлера: він був занадто сильно одурманений брехливою пропагандою, щоб могли тверезо оцінити що відбувається. Гітлер хотів війни, і це є документально підтвердженим фактом. Але він не домігся б так легко цієї цілі, якби не знайшов необхідних союзників і супротивників в особі Радянського Союзу, Польщі й Англії. Вирішальне значення мала позиція СРСР.

У даній роботі я спробую освітити основні аспекти відношень СРСР із значними світовими державами і чинникі, що впливають на цю політику, внутрішнє положення СРСР, що визначає взаємовідносини з іншими країнами перед вступом нашої країни в другу світову війну.

Радянський союз в умовах росту військової небезпеки

У середині 30-х років Радянська держава демонструвала своє миролюбство і зацікавленість у мирному співіснуванні з капіталістичними країнами. Проте ці роки набирали, що сили в, терористичних методах керівництва у внутрішньополітичному житті Радянського Союзу, знаходили висвітлення й у його міжнародній політиці. Особливий «сталінський» почерк усе більш виявлявся в зовнішньополітичних кроках радянського уряду. У принциповому плані це виражалося, насамперед, у тому, що радянське керівництво давало односторонню оцінку розставлення і співвідношення політичних сил у світі.

На міжнародне положення країни продовжувала робити катастрофічний вплив лавина масових репресій, завалених сталінським керівництвом на партійні і військові кадри, дипломатів, на діячів науки і мистецтва. У кризові для європейської політики дні сталінська машина терору продовжувала функціонувати в СРСР.

Аналітичний апарат дипломатичних, військових і розвідувальних служб усіх країн пильно стежило за безпрецедентними подіями в СРСР і прикидав потенціал і тривкість країни. Практично всі спостерігачі дійшли висновку про глибоку внутрішньополітичну кризу радянського режиму (незалежно від його причин), про нездатність Радянського Союзу до великомасштабних зовнішньополітичних заходів.

Серйозними хибами страждала політико-виховна робота в армії. В усій пропаганді, що велася в країні, переважала спрощена теза про могутність нашої країни, її спроможності протистояти будь-якій агресії і про те, що у випадку нападу всі бойові дії будуть вестися тільки на території супротивника. Не було тверезої оцінки сил Червоної Армії.

У передвоєнні роки в суспільно-політичному і духовному житті країни затвердилося повне панування ідеологічної і політико-виховної діяльності партії. Установився ідеологічний диктант, що засновується усе більш і більш на особистих поглядах Сталіна.

Загострення міжнародних відношень

30-ті роки були відзначені гострою кризою в міждержавних відношеннях. Завязався заплутаний клубок глобальних протиріч, що, зрештою, штовхнули людство у вогнище нової світової війни. Перша на її шлях стала Японія. Після декількох «спробних» спроб 18 серпня 1931 р. Японія почала війну проти Китаю, Ліга націй виявилась недієздатної зупинити агресора й обмежилася напрямком у Манчжурию комісії Литтона.

Зрозумівши, що Ліга націй не має реальних важелів для припинення агресії, італійський диктатор Б. Муссолини 2 травня 1935 р. почав війну проти Абіссінії (Ефіопії).

Німеччина за допомогою СРСР приступила до переозброєння ще в 1922 р. після підписання між двома країнами сепаратного договору в Рапалло. У березні 1936 р. - через три роки після приходу до влади націонал-соціалістів - німці окупували демілітаризовану Рейнську зону.

Зовнішньополітичне положення СРСР на Сході

Бої в ріки Халхін-Гол

На Далекому Сході усе більш агресивною ставала політика Японії. Хоча погроза війни, що насувається, для СРСР виходила з заходу, бойові дії передодня нової світової війни вперше розгорнулися на його східних межах.

З 1931 р. Радянський Союз ринувся укласти договір про ненапад із Японією. Протягом майже десятьох років японський уряд відмовлявся від такого договору, проводячи активну антирадянську політику.

Ще в липні 1938 р. Японія спробувала захопити ряд важливих стратегічних пунктів СРСР на Далекому Сході. Радянські Війська на початку серпня 1938 р. розгромили японські частини, що вторлись, і викинули їх із радянської території, і 11 серпня 1938 р. Японія була змушена укласти угоду з Радянським Союзом про ліквідацію конфлікту. Проте Японія на цьому не заспокоїлася. Вона вирішила завдати удару проти Монгольської Народної Республіки, із котрої Радянський Союз мав угоду про взаємодопомогу.

Ця політика поряд з існуванням військової спілки між Японією і Німеччиною створювала для СРСР пряму погрозу війни на два фронти. У 1938-1939 р. японські імперіалісти, сп'янілі антирадянськими прагненнями, навіть брали на себе ініціативу в розв'язанні війни проти СРСР. Але значний урок, преподанний їм Червоною Армією в Хасану і на Халхін-Голе, декілька протверезив загарбників.

Навесні 1939 р. Японія почала військові дії в районі ріки Халхін-Гол. З радянських і монгольських військ, зосереджених у Халхін-Гола, була створена перша армійська група під командуванням Г. К. Жукова. Радянські і монгольські війська 20 серпня 1939 р. перейшли в наступ і через три дні оточили основні сили японської армії. Озлоблені бої продовжувалися 129 днів. 16 вересня на прохання Японії бойові дії були припинені.

[1] 2 3 4 5 6

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com