У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Антропологія

Антропологія

Контрольна робота

Виконала Проніна Інна Валеріївна

Інститут економіки та управління КГМА

Термін “Антропологія” має грецьке походження і означає дослівно “наука про людину” (антропос — людина; логос — наука). Його перше використання приписується Арістотелеві, який вживав це слово переважно щодо духовної природи людини. Що стосується фізичному будовою людини термін “антропологія”, очевидно, вперше є у назві книжки Магнуса Хундта, що вийшла Лейпцигу 1501 р.: “Антропологія про гідність, природі й властивості чоловіки й про елементи, частинах і членів людського тіла”. Цей твір суто анатомічне. У 1533 р. з'явилася книга італійця Галеаццо Капелла “Антропологія, чи розмірковування про людської природі”, яка містить дані про індивідуальних варіаціях людини. У 1594 р. вийшло твір Касмана “Антропологическая психологія, чи вчення про людської душі” і вирушити вслід з ним 2-га частина — “Про будову людського тіла в методичному описі”.

Отже, в західноєвропейської літературі досить рано вкоренилося подвійне розуміння терміна “антропологія”, саме як науки про людське тіло, з одного боку, і людської душі — з іншого. Такий двоїстий сенс має, наприклад, “антропологія” щодо одного англійському творі, опублікованому анонімно в 1655 р. під заголовком “Отвлеченная антропологія чи ідея про людської природі, відображена у коротких філософських і анатомічних висновках”.

Французькі енциклопедисти надавали терміну “антропологія” дуже широке значення, розуміючи під нею всю сукупність знання людині. Німецькі філософи XVIII — на початку ХІХ в., зокрема Кант, включали в антропологію переважно питання психології. Протягом в XIX ст. і по цього часу у Англії, Америці й Франції під антропологією розуміють вчення, по-перше, про фізичної організації чоловіки й, по-друге, культуру і побут різних народів та племен у минулому і теперішньому.

У роки радянської науці прийнято суворе поділ термінів “антропологія”, “етнографія”, “археологія”. Під археологією розуміють науку, вивчаючу історичне минуле людства по речовинним джерелам, під етнографією —галузь історії, исследующую усі сторони культури та побуту сьогодення народів, походження цих народів, історію їх розселення, пересування і культурно-історичних взаємовідносин. Антропологія ж вивчає варіації фізичного типу людини в часу й у просторі.

Розглядаючи послідовна розбудова окремих галузей природознавства, Енгельс писав: “Наприкінці уже минулого століття закладаються самі основи геології, в новітнє час — так званої (невдало) антропології, опосредствующей перехід від морфології і фізіології людини її рас до своєї історії”. Ця характеристика антропології є додатком до конкретної науці загального погляду Енгельса на класифікацію наук. Він вказував, кожна наука аналізує окрему форму руху матерії чи ряд форм руху, пов'язаних між собою - і перехідних один одного. Тому класифікація наук є класифікація чи ієрархія форм руху. “Приблизно так як біжать форма рухів розвивається з іншої, і відображення цих форм, різні науки, мають ознайомитися з необхідністю випливати одне з інший”. Антропологія є галузь природознавства, що вивчає походження і еволюцію фізичної організації людини її рас. Та оскільки людина є істота якісно своєрідне, життя може протікати лише за умов нашого суспільства та колективно здійснюваного виробництва, то ясно, що антропологію не можна експортувати один ряду зустрічей за приватними розділами зоології. Антропології неспроможна вивчати людини з самих позицій, з яких ентомологія досліджує комах, орнітологія — птахів та т. п.

Завдання антропології — простежити процес переходу від біологічних закономірностей, яким підпорядковувалося існування тваринного предка людини, до закономірностям соціальним. Отже, антропологія посідає у колу біологічних дисциплін особливу увагу. Маючи предметом свого дослідження людини, вона може вийти межі природно-історичних питань; вивчаючи людини, вона у той галузь, де діють чинники соціально-історичні. На цьому прикордонного становища антропології у низці наук випливає і його ставлення до суміжним галузям знання. Антропологія тісно пов'язана з іншими біологічними науками разом із цим щонайтісніше зтикається з науками громадськими. Антропологія у сенсі хіба що увінчує собою природознавство. Засновник антропологічної науки у Росії А. П. Богданов у мові на урочистому зборах Московського університету у січні 1876 р. зазначив, що природознавство без антропології залишається незавершеним і лише "з антропологією природознавство перестав бути якимось особливим островом, відокремленим бездною з інших наук суто людських, якщо можна висловитися, т. е. що стосуються найвищих, найзахоплюючих для розуму сторін його природи, його історію та її існування".

Антропологія включає три основні розділи: 1) морфологію, 2) антропогенез і трьох) расоведение, чи етнічну антропологію.

Розділ морфології дозволяє питання, пов'язані: і з індивідуальної мінливістю фізичного типу, з його віковими змінами від ранніх стадій зародышевого розвитку до старості включно, в) з ознаками статевого диморфизма і, нарешті, р) з аналізом тих особливостей фізичної організації людини, які виникають під впливом різних умов життя і праці.

Рішення всіх цих питань вимагає вивчення взаємної зв'язку окремих ознак будівлі тіла.

Розділ антропогенезу зосереджує свою увагу тих змінах, яких зазнає природа найближчого предка людини, та був й людину протягом четвертинного періоду. Це морфологія людини її попередника, розглянута у часі, вимірюваному геологічним масштабом.

Розділ расоведения, присвячений вивченню подібностей і різниці між расами людини, можна назвати за аналогією на поділ антропогенезу морфологією, аналізованої у просторі, т. е. на поверхні земної кулі, населеній людиною.

Звісно ж, ці стислі характеристики годі було розуміти отже морфологія вивчає людини поза часом та простору, расоведение —поза епохи, а розділ антропогенезу — поза територією. Звісно, й у проблеми антропогенезу важливо знання місця походження людини; точно як і для расоведения необхідно дослідження історії виникнення рас та його родоводу і, нарешті, для морфології істотна зв'язок відкритих нею закономірностей мінливості з фактами, дійшли з й далекого минулого людства, з одного боку, і з різних галузей поширення людей теперішньому — з іншого. Проте найважливіше завдання розділу антропогенезу — це вивчення процесу становлення чоловіки й передусім послідовності виникнення його властивостей і ознак; розділ морфології головну проблему — дослідження факторів, і проявів мінливості сучасної людини, т. е. самих “механізмів” формоутворення; і, нарешті, розділ расоведения основна мета є пошук тих причин, які пояснюють поширення рас особи на одне Землі.

Розділ морфології складається з: 1) мерологии (від грецького “мерос” — частина), що вивчає варіації окремих органів чоловіки й окремих тканин, і навіть їх взаємну зв'язок, і 2) соматологии (від грецького “сома” — тіло), що вивчає будова людського тіла загалом, т. е. закономірності варіацій зростання, маси, окружності грудях, пропорцій тощо. буд. Важливим підрозділом соматологии є галузь антропології, що має своїм завданням встановлення стандартів чи норм розмірів людського тіла, т. е. найчастіше трапляються комбінацій розмірів, і розробляє методи розрахунку, дозволяють встановити, як часто зустрічаються ті чи інші відхилення від цих комбінацій. Антропологія цим дає можливість організувати в цілком суворо науковій основі масове виробництво предметів індивідуального користування (взуття, одяг, головні убори, рукавички, меблі тощо. буд.), що особливо важливо у умовах планової організації народного господарства. Важливе значення має морфологія задля встановлення норм фізичного розвитку на різних віках, і навіть варіацій статури та його зв'язки й з фізіологічними особливостями організму.

Найважливішими допоміжними дисциплінами для розділу морфології є нормальна анатомія, ембріологія і гістологія людини.

Істотно відзначити різницю між нормальної анатомією і морфологією. Нормальна анатомія вивчає людину, як певний узагальнений тип і дає сумарну характеристику “середнього” людини. Морфологія ж зосереджує свою увагу варіаціях типу, і прагне осягнути причини, закономірності і значення цих відхилень від середнього типу.

[1] 2 3 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2018 textreferat.com