Сторінка 3
2. Етап панування досконалої конкуренції, який починається одночасно з розповсюдженням капіталістичних відносин і триває до 1870-х років. На цьому етапі конкуренція не має всіх ознак досконалої, які сформульовані сучасною економічною теорією.
3. Етап монополістичної конкуренції. З кінця 1870-х років розпочинається процес формування монополій.
4. Етап сучасної конкуренції, який розпочався приблизно після другої світової війни і триває до теперішнього часу. Сучасна конкуренція має більшу соціальну спрямованість, ніж раніше. Вона підтримується державою шляхом регулювання за допомогою антимонопольного законодавства. Крім того, їй властиві такі специфічні риси: вона має інтернаціональний характер; розвиток науково-технічного прогресу призвів до ускладнення технологій і розширення номенклатури виробництва, отже, і до розширення конкуренції; змінився характер конкурентних переваг — вони більше не базуються тільки на основі виробничих факторів.
Таким чином, очевидно, що розвиток конкуренції відбувається за Г .Гегелем, тобто, має три стадії: теза (етап досконалої конкуренції) — антитеза (процес монополізації) — синтез (сучасний етап конкуренції, коли підприємство намагається стати монополістом і одночасно посилює конкурентну боротьбу).
На постсоціалістичному просторі перехід від соціалістичного змагання до конкуренції обумовив трансформацію суб'єктно-об'єктної структури сучасних конкурентних відносин. Зміни можна простежити за такими напрямками:
1. Кількісні зміни — збільшення числа суб'єктів конкуренції, хоча подібне зростання спостерігається не в усіх галузях сучасної української економіки.
2. Якісні зміни — відбувається заміна об'єктів і суб'єктів конкурент них відносин. Суб'єктами конкуренції тепер є як споживачі, так і виробники. Об'єктами все частіше стають переваги покупців, кращі умови виробництва і збуту.
Але вцілому основною особливістю формування конкурентного середовища в Україні (до речі, як і в Росії) залишається те, що, по-перше, розвиток конкуренції має інверсійний, тобто зворотний характер (від монополії до конкуренції), а отже, по-друге, сучасні ринки являють собою суміш елементів залишкового монополізму і атомізованих малих фірм. Тобто ринки територіально і економічно роздроблені, а конкурентні відносини формуються в основному у великих містах, не зачіпаючи периферію, і далеко не у всіх галузях. Відомо, що А. Маршалл поділяв конкуренцію на творчу і руйнівну. В Україні, на жаль, із самого початку реформ отримала розвиток та, що веде до руйнації, а не до створення ринкової рівноваги.
Функції конкуренції на макро- і мікрорівні.
Залежно від охоплення економічного простору функції конкуренції в ринковій економіці можна розподілити на макроекономічні: І) регулююча; 2) контролююча; 3) об'єднувальна; 4) функція соціалізації прогресу та прибутку; і мікроекономічні: 1) стимулююча; 2) інноваційна; 3) адаптивна. Розподільча і селективна існують на макро- і мікрорівнях.
Основною функцією продуктивної конкуренції у перехідний період є функція трансформації економічної системи, проявами якої є встановлення оптимального співвідношення між заробітною платою і цінами; трансформація податкової системи, надання конкуренцією як процедури відкриття можливості реалізації наявного потенціалу національної економіки, в першу чергу, наукового.
Регулююча функція — конкуренція діє як регулятор ринкової економіки — потрібний товар опиняється в потрібному місці; механізм конкуренції спрямовує ресурси туди, де їх не вистачає відповідно до суспільних потреб.
Розподільча функція — полягає в оптимальному розподілі ресурсів, тобто виробничі ресурси використовуються з максимальною ефективністю. Крім того, здійснюється розподіл доходів.
Контролююча функція — здійснюється контроль над виробниками і споживачами товарів та послуг з метою обмеження їх впливу на ціну товарів, а, отже, і контроль над перерозподілом суспільного багатства.
Об'єднувальна функція — підприємства функціонують не ізольовано, а взаємодіють між собою, об'єднуються у співтовариство компаній, які конкурують між собою.
Функція соціалізації прогресу та прибутку — як результат конкуренції удосконалення в будь-якій галузі стають суспільним надбанням, оскільки конкуренції властивий примусовий характер.
Селективна функція — в конкурентній боротьбі одні виживають, а інші банкрутіють.
Стимулююча функція — конкурентна боротьба стимулює зниження собівартості і споживчих цін, удосконалення якості продукції та створення її нових типів.
Інноваційна функція — конкуренція створює стимули до удосконалення, прогресу, відкриття нового.
Адаптивна функція — ті, хто вижив у конкурентній боротьбі, повинні постійно стежити за діями конкурентів, споживацькими уподобаннями, економічною політикою та іншими параметрами.
Особливості сучасної конкуренції.
Отже, розвиток і стан конкуренції в умовах переходу до ринкової економіки взагалі і в Україні, зокрема, має свою специфіку і особливості. Вони полягають в наступному:
- одночасність конкуренції, яка охоплює кілька сфер, найважливішими з яких є витрати, якість, строки, «ноу-хау», створення ринкових бар'єрів, зміцнення фінансового становища;
- багатоаспектність характеру конкуренції — підприємства мають брати до уваги, що вона може відбуватися на різних рівнях і на різних ринках;
- динамізм конкуренції — позиції конкурентів І розподіл сил на ринку змінюються з наростаючою швидкістю;
- агресивність учасників ринкового суперництва. Мета такої агресії полягає у порушенні рівноваги сил конкурентів |5, 504\.
Заслуговують на увагу дослідження нової конкурентної ситуації вітчизняними науковцями. Так, С. Єрохін називає її гіперконкуренцією і аналізує основні рушійні сили, що викликали до життя цей ринковий феномен, серед яких:
- глобалізація, яка йде у двох зустрічних напрямках: глобалізація конкуренції у сфері пропозиції, що виражається в інтеграції планування і співробітництві підприємств на світовому ринку, щоб протистояти іншим глобальним конкурентам; і глобалізація конкуренції шляхом гомогенізації попиту, що проявляється в безперервному зростанні кількості глобально діючих споживачів і збутових посередників, які підвищують попит на уніфіковану і стандартну продукцію;
- поляризація ринків, яка виражається в тому, що споживачі дедалі більше віддають перевагу якісній і дорогій продукції або найдешевшій, ігноруючи продукцію середньої вартості;
- процес розмивання галузевих меж, який також іде у двох напрямках. По-перше, стираються межі між різними галузями, відбувається їх зрощення (наприклад, банківського і страхового секторів). По-друге, зникають внутрішньогалузеві межі, що особливо наочно спостерігається в автомобілебудуванні, де компанії прагнуть розширити асортимент автомобілів, що випускаються;
- зростання технізації у формі швидкого поширення інформаційної та комунікаційної технологій, їх використання дозволяє створювати потужні інформаційно-комунікаційні системи, за допомогою яких усі процеси між підприємствами, торговцями, постачальниками і клієнтами можуть бути організовані і реалізовані швидше й ефективніше. Приклад глобальної комунікації — система Інтернет;
- дерегулювання ринків. З кінця 80-х — початку 90-х рр. заходи щодо лібералізації призвели до значних змін у різних галузях економіки і сферах суспільного життя. Так, в результаті лібералізації автомобільного вантажного транспорту відбулася корінна реструктуризація і склалася нова розстановка сил у сфері логістики. Дерегулювання ринків стимулюється також приватизацією державних установ (наприклад, пошти або залізниць), ліквідацією монополій (наприклад, в галузі телекомунікацій або електропостачання).
В економічній літературі все частіше можна зустріти твердження, що на глобальних ринках утверджується нова форма конкуренції: група проти групи. На мою думку, це підтверджується тим, що у світовій економіці в умовах загострення міжнародної технологічної конкуренції все ширшого розповсюдження набувають процеси кооперації і співробітництва. Як підкреслює Ш. Майталь, «не конкуренція, а кооперація та співробітництво - ось фундаментальне джерело прибутку компаній та економічного добробуту суспільства». Він вважає, що саме через концепцію конкуренції на основі співробітництва потрібно розглядати та оцінювати стратегії бізнесу. Перетворення конкуренції на координацію та далі на кооперування відображає сучасні процеси інформатизації суспільства. Інтенсивна конкуренція на внутрішньому ринку може призвести до зменшення інвестиційного потенціалу окремих фірм і, внаслідок цього, до зниження міжнародної конкурентоспроможності країни.
1 2 [3] 4
завантажити реферат
