У нашій онлайн базі вже 23512 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23512 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Лізинг як вид інвестиційної діяльності

Лізинг як вид інвестиційної діяльності

Вступ

Перехід до ринкових відносин пов’язаний у першу чергу із вирішенням економічних питань.

Орендні операції зайняли в цій галузі одне з найважливіших місць, і разом з цим все частіше піднімається питання щодо лізингу.

У наш час широке використання лізингу стає дуже потрібним, виходячи з техніко-економічних передумов і формуванням державної політики, направленої на виробника, його фінансування, здійснення технічного обслуговування наданих в оренду засобів праці.

Для розвитку лізингу існують передумови, зокрема, історичні, соціально-економічні, наукові, юридичні тощо.

Лізинг – це специфічна, додаткова форма перспективного фінансування капіталовкладень, альтернативна банківському кредитуванню, і передбачає використання своїх власних фінансових ресурсів. Ця форма фінансування дає можливість усім суб’єктам господарювання одержувати необхідні машини і обладнання без значних витрат, а також не мати проблем із старінням засобів виробництва. Лізинг є найперспективнішою формою оренди, яка широко застосовується в західних країнах, тобто це - довгострокова оренда машин, устаткування. Вона є по суті новим способом фінансування та активізації збуту, що ґрунтується на збереженні права власності на товар за орендодавцем.

Лізинг є складним і багатогранним економічним явищем.

У даній роботі висвітлено питання актуальності лізингу у відносинах суб’єктів підприємництва.

1. Лізинг як вид інвестиційної діяльності

Умови господарювання підприємств під час становлення ринкової економіки пред’являють жорсткі вимоги до зниження витрат на виробництво, освоєння нової техніки і технологій, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції. Однак, багато суб’єктів господарської діяльності неспроможні виконати вказані вимоги, оскільки змушені експлуатувати фізично зношені та морально застарілі основні фонди, застосовувати віджилі енерго- і матеріаломісткі технології. Оновлення матеріально-технічної бази, прискорення науково-технічного прогресу і інноваційних процесів стало б можливим при залученні значного обсягу інвестицій.

Загальний попит на інвестиції в Україні складає більше 50 млрд. дол. США. При цьому, на думку Мінекономіки, потреба металургії - як мінімум 7 млрд. дол. США, машинобудування - більше 5 мільярдів, транспорту - близько 3 мільярдів. У той же час рівень роботи підприємств обмежує їх можливості фінансування за рахунок власних коштів.

Перед підприємствами стоїть нагальна необхідність пошуку інших джерел фінансування, форм і методів їх використання. Великі потенційні можливості в цьому плані надає лізинг.

Лізинг (англ. leasing, від lease - орендувати, здавати в оренду) - довготермінова оренда машин, устаткування, транспортних засобів, будівель виробничого призначення, яка передбачає можливість їх наступного викупу орендарем заздалегідь обумовленою ціною. Лізинг створює сприятливі умови для отримання необхідного устаткування без значних одноразових витрат, а також дозволяє уникнути витрат, пов’язаних із моральним старінням техніки.

У країнах з ринковою економікою лізинг як специфічна форма підприємницької діяльності одержав стрімкий розвиток. За даними Асоціації європейських лізингових компаній Leaseurope, загальний обсяг лізингових операцій в 25 країнах - членах Асоціації становив на початок 1999 року більше 85 млрд. екю. В-основному, лізингові послуги направлені на рухоме майно. У той же час статистика засвідчує, що за останні десять років склалася стійка тенденція до збільшення частки нерухомого майна. Значну питому вагу серед об’єктів лізингу займають машини і устаткування. Так, наприклад, частка лізингу машин і устаткування досягла в 90-х рр. у Великобританії 38,0% в загальному обсязі інвестицій, Швеції - 28,0%, Німеччині - 19,0%. Для здійснення лізингової діяльності в цих країнах створена необхідна інфраструктура. Кількість лізингових компаній, що входять в національні асоціації, становить, наприклад, у Франції більше 220, Німеччині більше 120 компаній.

В Україні лізинг як вид інвестиційної діяльності належного поширення ще не одержав. Його частка в загальному обсязі інвестицій становила в 1997 році лише 2,5%, а в 1999 році знизилася до 1%. Така низька активність лізингової діяльності зумовлена, перш за все, неефективністю механізму управління цим процесом, діючим механізмом оподаткування лізингових операцій. Рівень теоретичного опрацювання і досвід практичного використання лізингових операцій, їх порівняння з іншими формами кредитування та інвестування залишається незадовільним.

Прийнятий у грудні 1997 року Закон України “Про лізинг” навіть після внесення в нього в 1999 році змін недостатньо чітко визначає основний термінологічний апарат, а також можливості і перспективи розвитку лізингу. По-суті, він носить декларативний характер, залишаючи значну частину питань лізингової діяльності за межами правового поля. Низький рівень опрацювання теоретичних основ лізингу як специфічної форми економічних відносин істотно гальмує практичні процеси і знижує ефективність виробництва.

1.1. Поняття лізингу

Широко розповсюджений у розвинутих країнах, лізинг є досить складним і багатогранним економічним явищем, оскільки в ньому поєднуються операції купівлі й продажу, оренди, кредитування та інвестування, підприємницька і фінансова діяльність. В економічному середовищі України такий вид взаємовідносин ще дуже мало поширений через його порівняну новизну, брак досвіду і недосконалість законодавчої бази. Лише 16 грудня 1997 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про лізинг», який, до речі, оцінюється спеціалістами критично.

Цей Закон визначає поняття лізингу, а також загальні правові та економічні засади його здійснення.

Відповідно до статті 1 цього Закону лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Головною фінансово-економічною принадою лізингу є його цінова конкурентоздатність у порівнянні з іншими джерелами фінансування. Лізинг може дати фінансистам додаткову надійність, щоб спонукати їх надати можливість фінансування активів для нових видів діяльності. Володіння активом має переваги порівняно з іпотекою чи борговим зобов'язанням, отримання яких може бути дуже важким, а вартість реєстрації, якщо вона необхідна, - високою. Крім того, оскільки лізинг є формою фінансування, заснованою на активі, потреба в додаткових гарантіях є більшою, ніж при інших формах фінансування.

1.2. Об’єкти та суб’єкти лізингових відносин

Згідно із статтею 2 вищезазначеного Закону України “Про лізинг” об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).

Не можуть бути об’єктами лізингу за цим Законом: об’єкти оренди державного майна, крім окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств; земельні ділянки та інші природні об'єкти.

Об'єкти лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця.

Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) за статтею 2 Закону України “Про підприємництво” можуть бути: громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи всіх форм власності; об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.

Суб’єктами лізингу за статтею 3 цього ж Закону можуть бути можуть бути лише суб'єкти підприємницької діяльності:

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com