У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Визначення біологічної активності стирилових похідних четвертинних солей хінолінію

Визначення біологічної активності стирилових похідних четвертинних солей хінолінію

ВСТУП

Хімічні сполуки можуть бути потрібні для мікроорганізмів і використовуватися як поживні речовини або “несприятливими антимікробними (бактерицидними), які пригнічують або вбивають мікроорганізми. Антимікробні речовини по своїй хімічній структурі можуть бути віднесені до декількох груп. В практиці використовуються різноманітні хімічні і біологічні отруйні речовини для знищення мікроорганізмів при інфекції. При цьому використовують як неорганічні так і органічні сполуки. Ступінь отруйності цих речовин залежить від їх концентрації, від виду мікроорганізмів. Слабкі розчини підсилюють життєдіяльність мікробів. Сильніші розчини вбивають мікроорганізми лише у вегетативній стаді, сильно концентровані знищують і спори. Чутливість різних мікробів до однієї і тієї ж хімічної сполуки неоднакова. Деякі речовини шкідливо впливають на одні групи мікроорганізмів і являються нешкідливими для інших.

З неорганічних речовин найотрутнішими для мікроорганізмів є солі важких металів (Hg, Cu, Ag). Бактерицидну дію становлять Сl2, i2, H2O2, КМnО4. Із мінеральних кислот цими властивостями володіють Н2SO3, H2B та ін.

Сильними отрутами для мікробів є С6Н5ОН (карболова кислота)Б креозол, формалін. В різній ступені токсичні спирти і деякі орг. Кислоти (саліцилова, масляна, оцтова, бензойна).

Salmonella, Shigella – факультативно-анаеробні; група 8 грам – негативні факультативно-анаеробні палички.

Всі види, які належать до цієї систематичної групи. Характеризуються продуктами здійснюваного ними бродіння; в анаеробних умовах необхідну для росту енергію, вони отримують з допомогою процесів бродіння і виділяють при цьому ряд органічних кислот.

Salmonella I Shigella знаходяться в кишечнику (enteron), тому всю групу називають Enterobacterical.

Salmonella typlhimurium – найрозповсюдженіша з бактерій, яка викликає гастроентерит, або так звану, харчову токсикоінфекцію”, в основі симптомів лежить подразнення слизистої шлунково-кишечного тракту виділеними лі полісахаридними токсинами бактерії. В кров’яне русло збудник не проникає.

Shigella dysenteriae – збудник дизентерії.

Літературний огляд

Протимікробна і протигрибкова активність солей 3,4 диметилхіноліну і їх похідних

Висока антимікробна, активність стирилхінолінієвих солей широко відома. Так, група японських вчених синтезувала йодметилот 2,4 – диметилбензо [д] хіноліній активний проти лімфоїдної лейкемії мишей і проти акцизної гематоми щурів. М.С. Козлов із співробітниками вивчив антиферментні властивості безно(f) хіноліну.

Антигельмінтні властивості 1-метил – 2 –(N – диалкіламинофенид) хінолінієвих солей були досліджені групою американських вчених.

Н.С. Козлов із співробітниками вказують на високу акти вірусну активність похідних бензо (f) хіноліну. Працівники Іркутського інституту органічної хімії доказали активність 8-вінілоксихіноліну по відношенню до кокових кислотостійких бактерій і патогенним грибам. Шинкаренко С.В., і Пилюгін Г.Т. вказують на біологічні властивості озометинів нінальдінію, особливо відмічається дезинфекційна активність синтезованих сполук.

Опанасенко Е.П., Пал., Присяжнюк П.В., дослідили антимікробну активність хіностирилів. Вказується на високу активність синтезованих сполук по відношенню до стафілококу, вакцинному штамму сибірської язви і антракоїду.

Широкі дослідження провели вчені Чернівецького університету по дослідженню антимікробних властивостей подідних хінальдину і барбітурової кислоти. Одержані сполуки вивчалися по відношенню до золотистого стафілококу, кишченої алички, дріжджеподібних грибів роду Кандіда. Дані сполуки проявляють нижчу активність, ніж похідні 3,4 – диметил-хіноліню.

В роботі досліджена активність хіноглікозидів. Порівняльний аналіз показує, що золотистий стафілокок більше чутливий до хіноглікозидів, ніж до похідної 3,4 –диметилхінолінію; і тільки несиметричні триметинціоніни провляють приблизно рівну активність. Пригнічення росту кишечної палички і сінної палички проходить при меншій концентрації сполук (11 .81), ніж хіноглікозидів.

Протигрибковаактивнысть сполук (11 81) ы хіномікозидів знаходиться на однаковому рівні.

Атеул і Кейн досліджували антилейкемічну активність солей хіноліну.

Під керівництвом проф С.Т. Дзюбака були проведені досліди антимікробної активності похідних ліпідину, синтезованих в Івано-Франківському інституті нафти і газу.

До цього біологічна активність ліпідину і деяких його похідних широко досліджена проф Б.М. Гуцул яком і співробітниками.

Тому, цікавило більш детальне вивчення залежності між будовою і активністю нових синтезованих сполук. Не вивченими в цьому відношенні залишались стирилхинолінієві солі, які містять в положенні 3 – хінолінового ядра метильну групу.

Протимікробна активність, одержаних сполук вивчалась загальноприйнятим методом серійних розведень досліджуваного претароату. В якості тест-мікробів використали staphiloccocus aureus (золотистий стафілокок), Escherichia colі (кишечна паличка), Pseudomas aeruqinosa (сінегнойна паличка), Bacillus subtilis (сінна паличка), Candida albicvans (дріжджеподібні гриби роду Кандіда).

Протимікробна активність перехлоратів 4- (n – диместиламіностирил) – 3 –метилхінолінію

Фізіологічна активність стирилхінолінієвих солей широко відома. Вони володіють протимікробною, антигельмінтною, протипухлинною і росторегулюючою активністю. Тому цікавить вивчення залежності між будовою і протимікробною активністю не досліджених в цьому плані стирилхінолінієвих солей, які містіть в положенні з хінолінового ядра метильну групу.

Був розроблений загальний метод синтезу четвертинних солей 3-метилліпідінію, які містять у гетеро атомі азоту алкільні. Бензольні або арильні угрупування.

Метод заключається в гетеро циклізації вторинних ароматичних амінів з формальдегідом і метилетилкетоном в присутності хлорної кислоти по схемі:

Овал: + R2 R2 CH3

HCHO+CH3CH2-COCH3

NH HClO4 N ClO

R1 R1

Синтезовані солі володіють реакційно-здатною метальною групою, яка знаходиться в положенні 4 хілінового ядра. Так, при взаємодії вказаних солей з парадиметиламінобензальдегіддом утворюються 4- (n – диметиламіностирил) заміщені солі хінолінію (І-Х):

N – Арилзаміщені четвертинні солі 3 –метилліпідінію реагують також з кетоном Міллера, утворюючи барвники (ХІ-ХІІІ), які можна роглядати як -диметиламінофеніл заміщені барвники стиролів (УП-ІХ).

СН3 R3

CH3 CH=C-C6H4N(CH3)2P

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com