У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Молодої музи

Сторінка 3

“Ми всі любили нашу пісню народну , нашу літературу й театр, — згадував пізніше Б. Лепкий, — а все ж бачили , що не стільки сонця,що в вікні .Чогось-то нового бажалося , захочувалось печеного леду , як дехто насміхався з нас .Я був тоді в Кракові , як “Молода муза “ прийшла на світ , але я її не цурався.

Була це дівчина гарна , та невговкана й химерна. Розсипала перли, плила по морі тьми , сідала над рікою та приглядалася в свічаді плеса.

Не ступала слідами Квітчиної “Марусі”, й не одному голову звернула “. Цей , за словами Б.Лепкого, Sturm und Drang ( буря і натиск)молодих західноукраїнських літераторів базувався на прагненні поєднати ідеї Кардуччі й Ніцше, Метерлінка й Ібсена з традиціями рідної культури. А шукали молоді цихтрадицій не в стилі побутописання , а спиралися на символіку козацьких наспівів, містику Сковороди , демонологічний світогляд народу, “п”ятий єлемент підсоння і четвертий вимір людської душі “.Наталя Кобилянська написала статтю “Символізм в народній пісні “, в якій ствердшувала , щофолькльорна символіка часто співзвучна з тією, яка “послідніми часами станула проти домінуючого в літературі натуралізму”.

Чи вдалося молодомузівцям здійснити синтез цих двох начал , іншими словами, піднести народну символіку до глибини філосовських ідей , які мають загальнолюдський характер? Такою мірою , як це зробила Леся Українка в “Лісовій пісні”, М. Коцюбинський в “Тінях забутих предків”, не вдалося, та все ж деякі новели М. Яцківа (“Лісовий дзвін “, “Поєма долин”), драматична поема В. Пачовського“Сон української ночі” та вірші збірки “Ладі й Марені терновий огоньмій” були в цьому напрямі цікавими спробами, які знайшли продовження в українській літературі.

Нарешті, ще один принцип поетики “молодомузівців” — проголошення культу поезії як краси, як практичної безвартісності, антиутилітарості, поєзії, що не може обмежуватись роллю пропагандиста певної ідеологічної доктрини. Цей принцип сприймався і трактувався часто так, що“молодомузівці” дотримувались гасла “мистецтва для мистецтва”.

Знаходили й підтвердження в рядках одного з віршів В. Пачовлького: “Се є штука — я не пхаю тут ідей!” Одначе це була радше реакція на вимогу писати “соціально-програмові”, як висловився О. Луцький в листі до Г.Хоткевича, запрошуючи його до участі в альманасі “За красою”. І самі учасники цієї літературної групи рішуче заперечили такий погляд.М.Рудницький писав пізніше з цього приводу : ”Довго товкли по підручниках і газетних статтях фразу, повторювану й досі , начебто “Молода муза” поклонялася ідеалові чистої краси та начебто цей ідеал був звичайним ідолом — шкідливою примарою “мистецтво для мистецтва”. Він рішуче заперечує такий погляд , підкреслюючи, що особисті, суб”єктивні мотиви “не ослабили в них громадських почувань.”

Інакше й не могло бути , бо ж учасники цієї групи — вихідці із селянського середовища або сини дрібних службовців, які самі нелегко пробивались у життя , зазнали й далі зазнавали злигоднів, нелегко добуваючи шматок хліба.

“Молода муза” існувала порівнянно недовго — від 1907 року до першої світової війни , отже , якихось сім — вісім років .Але вона вписала свою сторінку в історію української літератури, була певним етапом на шляху її подальшого розвитку.

Водночас треба враховувати й те , що літературний процес творять не тільки і, може, не стільки течії та групи , як творчі індивидуальності.

Кожний учасник “Молодої музи” — людина зі своєю долею і митець із своїм неповторним обличчям .І як митець кожен з них виходить виходить за межіцієї літературної групи , оскільки творчість його не обмежується часом існування .

По-різному склалися долі колишніх “молодомузівців”. Найдовше судилось прожити Михайлові Яцківу ( він помер у 1961 р.), йому вдалося чи не найповніше і найяскравіше виразити ідеї “Молодої музи “ експресивним стилем , в якому гострота спостереження, точність деталі поєднана з виходом за рамки реальності, а тонка лірична настроєність сусідує із відразливою натуралістичністю , в нього чи не найтісніше поєднані і переплетені бодлерівські ідеал і сплін , і водночас він чи не найорганічніше поєднав фолькльорний символ з модерною технікою письма , що доходить місцями майже до сюрреалістичних образних конструкцій. На жаль, творчість М. Яцківа припинилася невдовзі після першої світової війни, і важго гадати , що дав би цей яскравий талант зе сприятливих обставин.

Серед поетів , безсумнівно , найталановитішим був Петро Карманський. Його перша збірка “З теки самовбивці” є учнівським наслідуванням “ Страждання молодого Вертера“ Гете та “Зів”ялого лисття“ І. Франка . Та в наступних книжках він утвердився як оригінальний поєт зі своїм обличчям.

Здається , в цього поета в крові був потяг до мандрів , і з Італії привіз він у поєзію “молодомузівців” замість шуму смерек та хвиль Дністра аромат кипарисів , хлюпання Тибру. Бодлерівське “де-небуть, щоб тільки поза цим світом “ згодом ганяло його світами , та все ж під кінець життя прибило до пристані — хоч не тихої ,а понівеченої — рідного краю . Рання поєзія П. Карманського , сповнена “причинного смутку” . М. Рильський мотиви смутку пояснює як умовами тогочасного життя Галичини , так і особистою вдачею поєта м”якою,вразливою, і тим , “що в колі його творчих зацікавлень були “поєзії” Леопарді , Бодлера , песимістичні сторінки Біблії”.

Мотиви смутку й космічного болю, що на думку І.Франка підносять поезію П.Карманського від дрібниць буденщини до проблеми загальнолюдської духовності й етики , конфліктів між добром і злом , домінують у творах “молодомузівського” періоду. Пізніше, в роки першої світової війни, той високий пафос і тон поволі поступаються місцем сатиричним тонам, гротескним образам . Поет тяжко переживає трагедію рідного краю , коли тисячі січових стрільців гинули на подільських полях, а деякі з їхніх провідників спали “під віденьськими перинами”.

Біль , драму, силу гніву письменник передав у збірці поезій "Alfresco"(1917), в якій трагізм світосприйняття попередніх років переходить у трагізм історичної долі народу, а самоіронія в сатиру.

Довгі роки перебування автора в Бразилії принесли ниску майстерних пейзажних і ліричних поезій, на жаль , сьогодні майже невідомих нашому читачу , бо друкувались вони на сторінках малотиражних галицьких періодичних видань, до того ж недоступних .

На творчість поета повоєнного періоду наклала свій відбиток суспільна ситуація , яка мало сприяла виявленню таланту. Написав і Карманський немало декларативних віршів,та все ж не припиняв творити інтимну лірику і уклав книжку "Осінні зорі".

А ще — зднійснив справжній подвиг, переклавши "Божествену комедію" Данте. Перед самою смертю побачив виданою першу частину цієї праці.Дві наступні-досі чекають видання .

Не вкладається в "молодомузівські" рамки і поезія Василя Пачовського та Богдана Лепкого, які продовжували літературну працю у 20-30 роки. Один із основних мотивів лірики В.Пачовського — "розсипані перли" сліз ліричного героя від нерозділеного кохання , його плач за втраченою милою, що поступово зливається у збірний образ жіночого ідеалу.

Фольклорною символікою сповнені й драматичні поеми В.Пачовського, зокрема “Сон української ночі”, “Сонце руїни”, “Золоті Ворота”, в основі яких лежить ідея національного відродження .

Серед інших творів В.Пачовського назвемо історичну поему “Князь Лаборець”, засновану на легендах і щедро насичену фольклорною символікою і яскравим закарпатським мовним колоритом.

Поезію Богдана Лепкого “молодомузівського” періоду пронизує туга осені, прощання.Вірш “Журавлі” наче концентрує в собі ці мотиви . В кількох строфах про осінній відліт журавлів умістилась широка гама переживань і настроїв. Такими журавлями почували себе галичани , що покидали рідну землю в неясній надії на кращу долю за океаном.

Найбільше сспоріднює Б. Лепкого з іншими представниками “Молодої музи” мотив природи — як того острівця , де людина може відпочити від життєвих турбот і клопотів.

1 2 [3] 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com