У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Молодої музи

Сторінка 2

Це сталося ще в 1896 р., за десять років до створення Молодої музи , але ідеї, які лягли в основу цієї групи,вже давно носилися в повітрі. В 1894 р., у Львові читав лекції про бельгійських сивволістів польський поет і літературний критик Зенон Пшесмицький. І І.Франко у статті “Доповіді Міріама” розглянув основні положення цих лекцій.

Однак і містицизм символістів не всі так глумливо й безоглядно відкинули, як це зробив І Франко. Леся Українка у нещодавній статті “Міхаель Крамер” розрізняє містицизм філосовський і поетичний.”Гаупман був містиком настільки,наскількиїм буває справжній поет .Ми вчуваємо в ній не порив відійти від життя ,що, можливо , звучить в кількох фразах Міаєля Крамера ,а спробу знайти “визвольне слово “,яке визволяє від вавілонськогопрокляття “сімейної самотності”. “Визвольного слова “ шукатимуть і молодомузівці . Втім , родовід цієї літературної групи не слід виводити тільки за однією якоюсь лінією .

Американський славіст Богдан Рубчак у грунтовному дослідженні джерел “Молодої музи”починає її “історію“ із США — від Едгара По який по-своєму поєднав у поєзії європейський романтизм та його містицизм з американським прагматичним підходом, стверджуючи , що поетична мова — це неспонтанний вияв чуттів , а твердий розрахунок , який бере до уваги психологію сприйняття і націлює на єфект , що досягається алітерацією , ритмічними ходами , строфікою .

Французький поєт Шарль Бодлер ”у своїх теоретичних міркуваннях” посилив думки По і підніс їх із цілком практичної сфери до містичних висот, надаючи формі поезії священних, навіть магічних властивостей .У своїй поетичній творчості — у безсмертних “Квітах зла” — він ці теорії геніально перевтілив. Немає поета ХІХ століття, який би сильніше впливав би на поезію нашої доби, ніж Шарль Бодлер”. Від Бодлера йде пряма дорога до Поля Верлена , Артюра Рембо ,Стефана Малларме, поєтів , які й склали основу літературноїтечії символізму. Характер символізму як течії точно окреслив І.Франко у “Доповідях Міріама “,наголосивши, що символ не алігорія, що є заміною поняття , його образним еквівалентом і має не однозначний характер , а розрахований на багатозначність сприйняття ,розширює часову і просторову перспективу і веде до чогось таємничого й неземного.

Міріам Пшемицький не випадково читав лекції про бельгійську школу символістів. У Бельгії ідеї цієї течії знайшли для свого розвитку сприятливий грунт.З Брюселем пов’язані життя і творчість Бодлера, Рембо та Верлена . Ядро літературного гуртка створеного в Лювенському університеті , склали Еміль Верхарн , Жорж Розенбах , Моріс Метерлінк , які здобули згодом загальноєвропейське визнання . У 1886 р. була створена літературна група “Молода Бельгія”, яка передала іншим “молодим” гурткам свою естафету , що через 20 років дійшла й до Львова і втілися в “Молодій музі”. Одним з найулюбленіших поєтів “молодомузівців” був Шарль Бодлер .Його перекладали і О. Луцький , і М. Рудницький, і М. Яцків. Переклади ці мають сьгодні історико-літературне значення. Над тою “Молодою музою” навис якийсь фатум . Давно вже минули часи , коли Бодлера і Верлена й інших символистів називали занепадниками, переоцінене їх значення і роль в історії літератури, видано твори ,а їхнім українським послідовникам так і лишалися буквально донедавна ці давні догматичні оцінки й характеристики .

Тим часом “Молоду музу “ треба розглядати як ланку в системі взаємодії різних течій літературного руху кінця ХІХ — початку Ххст. фрагмент загальноєвропейської панорами, бо ідеї модернізму приходили на Україну різними шляхами, поєднуючись із деякими рисами попередньої реалістичної школи і набуваючи в українському національному середовищі нових ознак . При цьому кожен письменник репрезентує свою лінію розвитку , пошуки власної концепції,що охоплюють сферу ідей і форм. Єдине, що об’єднювало представників усіх цих груп , течій чи просто індивідуальностей , було неприйняття побутового реалізму , описовості старої школи письма.

З цього погляду не тільки лірична драма “Зів’яле листя” І.Франка , а його статті “Принципи і безпринципність“,“Старе і нове в українській літературі” можна назвати виявленням модерністичного напрямку, модерністичного в тому сенсі, що тут у центрі стоїть свідомість індивідуальності,—”людська душа”, крізь призму якої розкривається,“освітлюється” навколишнє оточення.Отже, поет “вириває”свого ліричного героя з рамок біологічного існування і вводить широку часову і просторову перспективу , в єдність зі всесвітом.

Деякі українські письменники приходили від побутописання до психологізму, в їх народницький світогляд вростали елементи модернізму; епіцентр дедалі більше переміщувався від зображення до вираження, від обсервування зовнішніх обставин до ідей і настроїв особистості . В Ольги Кобилянської та Лесі Українки попри деякі їхні розбіжності у поглядах формується неоромантична концепція , що грунтується на “визвольному” пориві, прагненні до повноти виявлення родового, саме людського потенціалу буття, ідеалу “повної людини” . Ідею цілісної особистості висунув і Микола Вороний у вірші-відповіді І.Франкові на його послання із назвою “Лісова ідилія”. Відповідь була роз”ясненням і поглибленнямвідкритого листа М. Вороного до письменників , який він опублікував у “Літературно-науковому віснику”,де запрошував їх взяти участь в альманасі “З-над хмар і з долин “. Він орієнтував письменників на твори , які б за змістом і формою могли “хоч трохи наблизитись до нових течій та напрямів сучасних європейських літератур“ і в яких“було б хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів того далекого блакитного неба, що від віків манить нас своєю неосяжною красою,своєю незглибною таємничістю , бо спокою треба, відпочинку для стражденної, зневіреної душі сучасного інтелігента “.

Чи не подiбною є творча настанова молодих львiвських письменникiв , задекларована в журналi "Свiт" i розгорнута пiзнiше О.Луцьким у статтi "Молода муза", де пiдкреслювалося :"Коли вже вiдкинемо наразi все царство сучасних сумнiвiв i перехресних кличiв в напрямi нашого пiзнання , а ограничимось лише на обсях людського чуття в сферi письменства i фiлософiї, то вистане назвати лише Нiцше ,Iбсена та Метерлiнка , щоб всiм ярко пригадалось те живе биття сучасного, надмiру ,може, вразливого людського серця i щоб пригадались нам всi його приюти там, де могло воно найти своє тепло i спокiй серед бурхливих днiв ".

Такi заклики не заперечувами нi громадянської теми, нi лiтературної традицiї. До того ж притулком для серця оголошувалися не тiльки "метафiзичнi, мiстичнi краї",а й саме життя ,все те, де виявляється внутрiшня потреба митця, яку не можна замкнути "в нiяку розумовану шухляду".

І . Франко назвав статтю О. Луцького маніфестом “Молодої музи”. Франко критикував статтю Луцького за те саме , за що раніше бельгійських символістів — за містицизм, прийнявши їх єстетичну програму платформи майже за політичну програму : “Як же се, мої панове , ви вербуєте до свого кружка молоді духи , себто наших дітей , наших молодих братів і сестер? Куди ви думаєте вести їх?

В якім “ містичним новім небі “ ви обіцюєте їм тепло і заспокоєння ?” Це було явним перебільшенням . І в збірнику М. Вороного” З-над хмар і з долин ", і в альманасі "За красою " взяли участь письменники різних поколінь і неоднакових орієнтацій,хоч і проглядалась в них певна загальна єстетична платформа ,виражена вже в самих назвах. Ми не маємо сьогодні цілісної концепції українського модернізму початку ХХст. і навіть його визначення (вживаються терміни декаданс , ранній модернізм,предромантизм тощо ), вульгарно-соціологічний підхід до літератури не сприяв об"єктивному дослідженню цього явища .

Можемо лише відзначити його неоднорідність . Якщо пред ставники літературного угрупованння “Українська хата” іноді надто катигорично відмежовувались від народницьких традицій , яка , мовляв ,”не пориває вперед , а топчеться на одному описуванні , регістрації сільськогосподарського інвентаря” , то “Молода муза “, як правило, не проголошувала такого розриву зі школою “старого” реалізму,а прагнула поєднати традицію з новиму західноєвропейськими віяннями.

1 [2] 3 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com