У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Життя і творчість Іван Кочерга. Твори “Свіччине весілля”, „Ярослав Мудрий”

Сторінка 2

І. Кочергу найбільше цікавили ще не прочитані сторінки минулого. Тож, оглядаючись на багату бурхливими подіями історію України , він зупиняє свій погляд на величному в своєму трагізмі часі, коли було придушено славнозвісну Коліївщину, гайдамацьке повстання 1768р.

Іван Антонович, ґрунтовно вивчав історичні джерела, звертається до пе­ріоду Коліївщини і створює в 1927р. історичну драму "Алмазне жорно".

П’єсу цю було написано до конкурсу на честь десятиріччя Жовтневої революції. Вона часто виставлялася на кону багатьох театрів і мала вели­кий успіх.

У 1928р. була написана перша на сучасну тематику п’єса "Марксу пеклі" . І. Кочерга звертається до народної легенди про козака Марка (Мар­ко Пекельний , або Проклятий ) , котрий наводить у пеклі лад розганяє чор­тів за що його повертають із пекла до життя. Після виходу "Марка в пеклі" І. Кочерга починає ще пильніше приглядатися до події сучасності. Певно, щоб бути ближче до людей з їхніми турботами, радощами й болями, І. Кочерга 1928р. переходить працювати до редакції газети "Робітник".

На матеріалах життя села він пише п’єси:" Натура й культура", "На­вчила доля - де шлях до волі", "Про що жито співає" та інші. Свого часу ці п’єси охоче ставилися на сценах самодіяльних колективів Найчисельнішою стороною їх була злободенність, але художній рівень п’єси був невисокий. А проте й вони становили певний внесок у літературу і те­атральне мистецтво.

В українській драматургії тоді намітилися дві течії - побутово-реалі­стична та героїко-романтична.

Перша брала початок у творчості І. Котляревського , І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького , витоки другої були в драмах Л. Українки , окремих п’єсах М. Старицького, І. Карпенка-Карого.

Героїко-романтичну течію продовжила й перетворила в могутній потік мо­лода генерація драматургів , які прийшли в літературу після 1917р. М. Куліш, А. Головко, Ю. Яновський, О. Довженко.

І. Кочерга стоїть в одному ряду з цими великими талантами. Осяяні світлом романтики, сповнені краси, багаті на образність твори, що ва­били й ваблять душу людини, принесли йому безсмертну славу.

3. Не звичайна доля судилася історичній драмі І. Кочерги " Свіччине весілля "(1930р. ), задум якої так довго виконував драматург. Ця п’єса

пролунала на всю Україну . їй ще тоді, у 30-х роках, показало чима­ло обласних театрів, з великим успіхом пройшла вона пізніше і в Ки­ївському драматичному театрі ім. І. Франка.

Успіх окрилив письменника, який ще з більшою енергією береться до праці і створює нову філософську комедію " Майстри часу". Закінчивши п’єсу, І. Кочерга подає її в Головний репертуарний комітет Народного комісаріату освіти. Автор мріє побачити свою п’єсу на сцені. На нещастя "Майстри часу" попали до рук якогось холодно лобового чиновника від літератури , і той , недовго розмірковуючи , заборонив постановку п’єси . "Май­стри часу" були твором незвичним, оригінальним щодо художньої думки, глибоким за змістом. Отож і не дивно, що, не зрозумівши сміливого новаторства письменника, інтелектуалізму твору, працівники не дозволи­ли ставити комедії.

Та саме в той час відбувався всесоюзний конкурс на кращу п’єсу і Іван Антонович, переклавши комедію російською мовою, надсилає її, щоб приховати своє авторство, знайомому в Ленінград, а той під псевдонімом - на конкурс.

Оцінка журі була високою і справедливою. З тисячі двохсот п’єс, що надійшли на конкурс, було відзначено п’ять. І. Кочерги за "Майстрів часу" одержав третю премію, другу за п’єсу "Загибель ескадри" - Кор­нійчук, першої премії не було присуджено нікому. Це принесло І. Кочерзі загальне визнання та славу. Комедію було перекладено багатьма мовами.

Після цього Іван Антонович переїхав до Києва, дістав можливість цілком віддатися улюбленій літературній праці.

Стриманий, відлюдкуватий від природи, він починає брати активну участь у громадському житті, в діяльності Спілки письменників України.

В роки війни І. Антонович перебуваючи в евакуації в Уфі, продов­жує активну громадську і творчу діяльність, редагує газету "Література і мистецтво". В цей час він створює кілька п’єс- "Чаша" (1942р. ), "Нічна тривога" (1943р. ), "Китайський флакон" (1944р. ).

4. Вершиною творчості І. Кочерги стала драматична поема з життя Київської Русі "Ярослав Мудрий ", написана в 1944р. У 1946 р. в Харкові було поставлено спектакль, відзначений Державною премією. Проте сам автор п’єси, хоч як дивно, лауреатом не став.

В останньому творі " Пророк" І. Антонович звертається до образу великого Кобзаря.

Під пером драматурга Т. Шевченко постає пророком, а водночас - простою земною людиною, яка прагне звичайного людського щастя, кохання шукає близької та рідної душі. І. Кочерга звертає пильний погляд на ті життєві стежки Кобзаря, які залишилися в тіні, не висвітлені ні художнім словом , ні наукою . П’єса " Пророк", на жаль, не побачила сві­тла лампи .

Е. Антонович горів багатьма творчими задумами . Він мріяв створити п’єсу про великого українського музику Максима Березовського, трагічна історія життя якого невідома ще й досі. Це мала б бути ще одна ціка­ва й нова сторінка нашого минулого. Та цьому замірові не судилося здійснитись. 29 грудня 1952 р. творця прекрасного не стало.

"ЯРОСЛАВ МУДРИЙ"

У блакитному тумані потонув розлогий лівий берег Дніпра, луги з незнайомою травою, молоденьке переліси. На правобережних крутогорах, порослих дрімучим лісом, порізаних ярами, грають перші ласкаві проме­ні. Біля підніжжя гір розметався пречудовий, як казка, Київ. Над ним повис тихий перелив церковних дзвонів, височать золоті баші храмів.

Осібно - сніжно-білі князівські палати, оточені муром, торжище. Недалеко зводять різьблені верхів’я - боярські тереми, а ген далі білі­ють хатки простолюду.

Був початок 21 ст. , і не сяяло ще на сонці білокам’яне диво Софії, і не розчинялися гостинно перед далекими подорожніми Золоті Воро­та.

Ми немало знаємо про давні часи. Повідають про них і древні лі­тописи , й мудрі науки - історія , археологія . Та , мабуть , найповніше донести дух тих предковічних часів оживити наші знання може тільки мистецтво з його могутньою зброєю - художнім образом, втіленим у громозвуковому слові чи сонячних барвах, у ніжній музиці чи одухотворе­ному камені.

Ярослав Мудрий . Цікава й складна, дуже суперечлива постать. Жорстокий войовник і мудрий книголюб, творець першого зведення руських законів -" Руської правди " і князь , що залізничною рукою скарав в уособній боротьбі навіть найближчих родичів. , лукавий політик і будівничий.

Туди, в ті сиві роки полинув думкою і поетичною уявою Іван Кочерга Постать Мудрого князя, зацікавила його тим, що була непростою, велиликою і суперечливою.

Драматична поема "Ярослав Мудрий" - твір складний для розуміння, бо ж ніщо дорогоцінніше не лежить на поверхні. Він наснажений глибокою думкою.

Які всі найкращі історичні драматурга, драма " Ярослав Мудрий", заглиблена в праісторію нашого народу, полум’яному патріотизмові, любові батьківщини, перед лицем якої меркне, як свіча перед сонцем, це дріб'язкове, несуттєве, другорядне.

У п’єсі немає єдиної стрижневої сюжетної лінії, навколо якої розгорталися б події. Всі сюжетні лінії твору переповнюються в образі князя, всі найважливі проблеми безпосередньо зацікавлять його.

Це й мудра, хоч і спірна , філософська думка -" раніш закон а потім благодать", це й гострий конфлікт між прагненням помсти та почуттям патріотизму, це й місце науки та мистецтва в житті.

Низка окремих більш або менш пов’язаних між собою ліній та епізодів у цілому створюють яскраву, широку панораму тогочасного життя, розкривають ідейний задум твору . Коли розглядати композицію твору, поведінку героїв , прекрасні пейзажі, вдивитися в образ Ярослава Мудрого , перед на ми постане ідея-моноліт-любов до батьківщини, безмірна, неосяжна, любов.

1 [2] 3 4 5 6 7 8

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com