У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Читанки для дітей і дорослих у Наддніпрянській Україні

Читанки для дітей і дорослих у Наддніпрянській Україні

Поява шкіл з рідною мовою викладання в перші роки після скасування кріпосного права сприяла підготовці і виданню ряду навчальних книжок. Переважно це були навчальні книжки - читанки та букварі, які давали основи української граматики та тексти фольклорних і художніх творів.

У 50-х-початку 60-х рр. ХІХ ст. у Наддніпрянській Україні з'являється ряд різноманітних навчальних посібників для дітей і дорослих. Вони були зорієнтовані на українську школу. Один зі свідків цього відроджувального процесу пізніше, у 80-х рр., згадував про перші кроки становлення української школи після скасування кріпосного права:

"Учение шло тогда по методу Золотова - учились читать по разрезным буквам. Для чтения же малорусского имелись грамотки Кулиша, наделавшие в то время немало шума и послужившие встревоженным панам уликою к обвинению университетской молодежи (студенти-вчителі недільних шкіл - О.В.) в демагогической пропаганде ." [39, 242].

Далі він продовжує:

"Помню, что, кроме граматки Кулиша, для малориссийского чтения у нас были: букварь Шевченка, повести Квитки и Марка Вовчка, "Кобзарь", "Чорна рада" Кулиша и частью книжки "Основы". После уже появились м е т е -л и к и - маленькие книжечки, предназначенные для народного чтения" [там само, 242].

Причину ж появи новітніх навчальних книжок автор спогадів справедливо бачив перш за все у тому, що церковнослов'янські граматики, часословці, Псалтирі, на яких і трималося навчання грамоті у попередні епохи, не відповідали вимогам нового часу, новітній європейській гуманістичній педагогічній думці, яка орієнтувалася у навчанні на рідне слово. Діти і дорослі вже не розуміли тієї забутої штучної мови.

Крім того, причиною появи нових навчальних книжок було поширення недільних шкіл, які з кінця 50-х рр. ХІХ ст. почали виникати навколо Києва та в деяких інших губерніях.

Отже, українство одержало шанс на відродження рідної школи на хвилі деякої демократизації суспільного життя в Російській імперії.

Важливе значення для створення українських підручників у Східній Україні не лише для початкової, але й для середньої і старшої ланок навчання мала "Граматка" П.Куліша, в якій автор-укладач, практично вирішуючи питання про важливість навчання дітей рідною мовою, запропонував перекладені українською мовою релігійні тексти. П.Куліш писав у вступі до цього підручника: "Треба учить письменства так, щоб дурно часу не гаяти, щоб швидко зрозуміла дитина науку читання, а для сього найперша поміч - щоб граматка зложена була рідною Українською мовою. Навчитись читать по-своєму, усяке зрозуміє і Церковну, і московську печать, тоді і нехай береться за які хоч книги" [40, 2]. Отже, провідний принцип педагогіки навчання дітей рідною мовою було взято українським педагогом на озброєння і втілено у життя.

Цей підручник поєднував у собі навчання букв і грамоті, виховував дітей на художніх і біблійних творах. У текстах, які потрібно було читати дітям і дорослим, П.Куліш подав коротку історію українського народу та імена його найголовніших історичних діячів, уривки з українського фольклору, переклади псалмів сучасною українською мовою. Письменник звертав увагу дітей і дорослих на важкий політичний стан українського народу, розпорошеного серед інших держав і народів, закликав українців до єдності. Продовжуючи давні традиції української читанки, він доповнив її новим актуальним матеріалом, взятим перш за все з оточуючого українського життя.

П.Куліш виробив для "Граматки" свій правопис, який одержав назву "кулішівка" і широко застосовувався іншими авторами художніх і навчальних книжок.

Цей правопис займав середнє положення між фонетичним та історичним принципами написання. П.Куліш залишив ъ на кінці слова та часто після губних та р (нині апостроф); і - з історичною о, е, ъ, є після приголосних (давнє, але, своє); э (эге, поэта); (ёго, слёзи); и для історичного и та і; g (gрунт) та ін.

Активно використовували "кулішівку" в Галичині "народовці". Першим, хто застосував правопис П.Куліша у навчальній книжці з літератури в Галичині, був Олександр Барвінський.

У підручнику П.Куліш умістив і деякі методичні рекомендації щодо використання "Граматки". Звертаючись до дорослих читачів і до вчителів, він пояснює: "Чоловіче розумний! Ти бачиш, що книжка ся готується не для одних дітей. От же, навчаючи дітей письменства, показуй їм буйну печать (вид шрифту - О.В.), а сам прочитуй дрібну, щоб і тобі самому порозумнішать. Як же навчаться діти читать і зможе їх розум знести вищу науку, тоді ж їх до сего не примушуй, бо наука премудрости не любить ніякого примусу. Доброю волею, чоловік із письменного робиться розумним, а самого ніякого розумного не зробити" [там само, 45].

П.Куліш, як бачимо, опрацював навчальну книжку для дітей, умістивши в ній матеріал для керівництва процесом читання вчителями та батьками.

Подаючи у "Граматці" інформацію про священне письмо, Куліш використав стародавні традиції навчальної книжки - азбуку XV-XVIII ст. - у формі діалогу (питання - відповідь) наводяться окремі сторінки біблійної історії, активно вживається народна мова. Ось, наприклад, як виглядає цей матеріал:

Вопрос: Чого ти називаєсся християнином?

Одвіт: Того, що вірую.

Вопрос: Яка наука дається тобі в Символах віри?

Одвіт: Таїнства, про єдиного Бога [там само, 94-95].

З виховною метою автор подає повчальні прислів'я, зміст яких допоможе майбутнім дорослим громадянам жити справедливо і правдиво:

Бог-батько, як буде нас держати, то буде й годовати.

Брехнею світ пройдеш, да назад не вернешся.

Трудящих копійка годує до віка.

Що буде, те буде, а буде те, що Бог дасть [там само, 94-95].

Крім названих вище функцій, "Граматка" П.Куліша виховувала в дітей і дорослих почуття єдності українства, розшматованого кількома сусідніми державами на частини. У кінці читанки розповідається про українців, які живуть "по обидва боки Дніпра": в Карпатах, Волині, на Поділлі, в Австрійському царстві. Українців-читачів письменник закликає до єдності, "щоб жили люди великою сім'єю" [там само, 147].

Отже, читанка як вид навчальної книжки призначалася для навчання дітей і дорослих читати, розвивати їхнє мислення, громадські почуття на матеріалах рідного фольклору, адаптованих релігійних текстах тощо.

Закінчується "Граматка" повчальною настановою: "Кінець і Богу слава" [там само, 149].

Треба відзначити, що ідеї відродження рідної школи та українських підручників глибоко хвилювали видатного патріота П.Куліша, висували його на роль організатора української освіти по обох сторонах Дніпра. Письменник приділяв значну увагу у своій діяльності цим проблемам у тяжких для українства умовах Російської імперії.

Так, зокрема, саме П.Куліш залучив Т.Шевченка до написання відомого "Букваря" - необхідної навчальної книжки з української грамоти для дітей і дорослих. Про це переконливо свідчить лист П.Куліша від 14 лютого 1858 р. до Т.Шевченка, написаний за кілька років до видання самого "Букваря". Він писав, закликаючи поета до створення навчальної книжки - "великого діла всесвітнього":

"Тепер же сам бачиш, що панський вік кінчається, а людський починається, то саме година - поміркувати, як би людям помогти духом у гору піднятись. От же я тобі дам добру пораду. Накидай ти пером дещо з нашої історії і попідписуй вірші з дум і з свого таки компонування. Сі твої рисунки ми виріжимо на дереві, одпечатаємо і розрисуємо фарбами трошки краще од лубочних картин московських .будуть вони продаватись на всіх ярмарках, і будуть вони наліплюватись у кожній хаті замість московського плюгавства, і буде старе і мале на них дивитись і оті підписи вичитувати, і розійдеться по Вкраїні наше "слово забуте, наше слово тихосумне, богобоязливе", і воскресить воно не одну душу, - і мала твоя праця станеться з часом причиною великого діла всесвітнього - душа моя чує!" [41, 236].

[1] 2 3 4 5 6 7

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com