У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

ЧИТАННЯ ТВОРІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ

ЧИТАННЯ ТВОРІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ

Виразне читання — мистецтво синтетичне і складне.

Синтетичність і складність його залежить від дійсності, що лягла в основу твору, а також від змісту і форми її зма­лювання. Це значить, і від жанру твору, оскільки худож­ня дійсність знаходить своє відбиття і в різних жанрах.

У читанки для початкових класів входять різні жанри: оповідання, казки, вірші, банки, малі фольклорні жанри (приказки, прислів'я, загадки), а також твори, близькі до художніх — науково-популярні або ділові статті.

Всякий літературний твір має свої особливості, які ви­значають специфіку читання. Тим більше ця особливість існує між окремими жанрами. Тому, закономірно, існує і певна різниця в читанні творів різних жанрів1.

В усіх випадках твір треба глибоко проаналізувати, оживити перед внутрішнім зором всі картини й образи, розкрити й осмислити експресивність. (Див. розділ «Під­готовка до уроку читання», стор. 94). У першому випад­ку, порівняно з іншими, читець має деякі полегшення: ек­спресивність твору він передає тільки з позиції одного ав­тора. Так, наприклад, з тим почуттям болю в душі, що й в автора, читець веде розповідь про убогість удовиної ха­тини; страждання вдови-поденниці та її діточок, які жи­вуть у ній («Удовина хата», 2,47). З почуттям ніж­ності і щирості розповідає про дівчинку Улянку, про те, як вона милується красою природи рідного їй лісу. («У лісі», 3,4).

У другому випадку читання дещо ускладнюється, ос­кільки експресивність треба передавати відповідно до кож­ної особи співрозмовників. Це значить, відтворити тісний зв'язок між ними, а через індивідуальні риси їх мови пере­дати настрої, почуття й переживання кожного. Зримість співрозмовників слухачі мають сприйняти «не тільки за змістом, а й за звуковими особливостями1».

Проте ні в якому разі не театралізувати діалогу, тобто не перевтілюватись в образи співрозмовників, як це за­кономірно роблять актори театру, не грати їх, а тільки на основі інтонаційних ознак їх мовлення (тональних, динамічних І темпоральних показників) подавати їх інди­відуальності.

У третьому випадку читець закономірно бере на себе весь світ думок, почуттів, переживань і автора і дійових осіб. Дуже важливо тут уміти переходити від образу роз­повідача до дійових осіб, їх індивідуальностей. Для цього треба вміло користуватися всіма засобами виразності, особ­ливо інтонаційними й іншими логічними й емоційними за­собами виливу на читача.

Свої особливості читання має оповідь.

«Оповідь — своєрідна манера розгортання подій і зма­лювання образів у художньому творі від першої особи»1. На відміну від розповіді, в оповіді письменник висвітлює певні події й образи не від себе, а від оповідача: «Синичка;) (1,42), «Червона квітка» (1,164), «У лісі» (2, 28), «Кулемет» (2,142), «Булочка» (3,8), «Новорічний подарунок» (3,155) та інші,

Щоб правильно прочитати оповідь, необхідно глибоко охарактеризувати образ оповідача: його вік, стать, харак­тер, симпатії, антипатії, обставини, в яких він перебуває, і особливо його ставлення до тих подій і людей, про яких він (вона) оповідає. Проаналізувавши, наприклад, твір «У лісі» (2,28), ми бачимо оповідача — людину, пристрасно закохану в осінню лісову природу. Оповідач безпосередньо перебуває в лісі і захоплено, схвильовано оповідає про те, що його милує, чарує. І хоч невідомо, хто цей оповідач, завдання читця зрозуміле: ставши на його місце, передати слухачам схвильовану розповідь, захват, милування кра­сою природи в лісі восени.

В оповідь може входити розгорнутий діалог: «Шматок пирога» (2, 51), «Кулемет» (2, 142). У таких випадках чи­тець, ставши на місце оповідача, «знижує характерність мови дійових осіб за рахунок зростання характерності мо­ви оповідача»8. Відтворювати індивідуальні риси мови дійо­вих осіб настільки, наскільки це робиться в розповіді, не­має потреби. Завдання читця не індивідуалізувати їх, а оповідати з яскраво вираженим ставленням до них: їх ду­мок, намірів, настроїв, вчинків, переживань тощо. Таким чином, для експресії оповіді першорядне значення має мо­ва оповідача, другорядне — мова дійових осіб; для експре­сії розповіді мова авторська і мова дійових осіб мають од­наково важливе значення. До завдань читання оповідання в будь-якій формі викладу додамо такі зауваження: 1. Від­носно сталий темп твору повинен бути не поспішний, по­міркований, розрахований на вік молодшого школяра; 2. В процесі читання доцільно після кожного епізоду, час­тини робити тривалі паузи. Це дасть можливість дітям кра­ще осмислити, пережити прочитане і підготуватися до слу­хання наступного епізоду чи частини

Назва реферату: ЧИТАННЯ ТВОРІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ
Розділ: Література
Опубліковано: 2012-05-21 18:10:55
Прочитано: 122 раз

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com