У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Освітньо-виховні системи Древньої Греції та Риму

Освітньо-виховні системи Древньої Греції та Риму

План

Вступ…….…………………………………………………….…………… 3

І. Характеристика систем освіти Античного світу

1. Виховання і школа в Древній Греції………………………………………… .5

2. Виховання і школа в Древньому Римі……………………………… .9

II. Педагогічні погляди стародавніх грецьких і римських філософів

1. Демокріт…………………………………………………… ……… ………….13

2. Сократ……………………………………………………… … ……………… 14

3. Платон……………………………………………………… ………… 15

4. Арістотель…………………………………………………… ….… .18

5. Плутарх………………………………………………………………… .21

6. Марк Фабій Квінтіліан…………………………………………… ………… 25

Висновки………………………………………………………………… 28

Література………………………………………………… .… … ………………30

Додатки………………………………………………………………………………32

Вступ

Виховання як соціальне явище виникає і розвивається з виникненням і розвитком людського суспільства. В умовах пер­віснообщинного ладу виховання дітей було суспільно-стихійним, рівним, мало трудовий характер, спрямовувалось на засвоєння створюваних норм суспільного життя, звичаїв, традицій, віру­вань. Простежувався гендерний підхід: в залежності від статі діти оволодівали різними трудовими уміннями і навичками, засвою­вали певні ролі. Вже на цьому етапі розвитку людства виникають перші організовані інститути виховання — будинки молоді та перші іспити для молоді, яка приймалася в лоно дорослих, — ініціації. З розвитком патріархату виникає моногамна сім’я, приватна власність і майнова нерівність. Виховання починає набирати сімейного характеру із збереженням будинків молоді та суспільного контролю — ініціацій.

З розкладом первіснообщинного ладу виховання виділяється як особлива форма суспільної діяльності, набирає диференційованого характеру, розумове виховання відокремлюється від трудового і стає привілегією старійшин, вождів, жреців.

В Стародавній Греції, в І-му тисячолітті до нашої ери склалися в залежності від економічного та політичного розвитку, культур­них зв’язків з іншими країнами оригінальні системи виховання молоді — афінська і спартанська. Педагогічні ідеї знаходять осмислення у творах філософів — Платона, Арістотеля, Плутарха, Сократа, Демокріта та ін.

Грецька культура мала визначальний вплив і на розвиток освіти і педагогічної думки у рабовласницькому Римі (VI в. до н. е. — 476 р. н. е.). В Рим проникає грецька елліністична сис­тема освіти, під впливом якої там виникають народні школи (Ludus) та школи підвищеного типу — граматичні та риторичні. Як і в Греції, ці школи були елітними, мали світський характер,

були вільними від фізичної праці. Римські імператори вперше визнають вчителя державним службовцем, а школу — державною установою, інструментом проведення державної політики. Пе­ред школою ставиться завдання, з одного боку, виховання мо­лоді, відданої імператорській владі, а з іншого — підготовка чи­новників для величезної імперії.

Думки про виховання дітей у риторичній школі виклав вчи­тель однієї з риторичних римських шкіл М. Ф. Квінтіліан у творі «Про виховання оратора».

Досліджуючи і вивчаючи історію педагогіки і школи з прадавніх часів, нам, майбутнім вчителям, стає легше уявити хід і результати взаємодії суспільства, з одного боку, і школи та педагогіки — з іншого. Виникає система знань про те, як школа і педагогіка створювали суспільства й цивілізації, як в сфері виховання і навчання закріплювались набуті культурні цінності.

Формується уява про те, що школа і педагогіка ще з давніх часів завжди були помітними (хоча і не єдиними) рушійними силами культурної та громадської еволюції. Досліджуючи систему виховання Древньої Греції і Риму, слід вказати на актуальність вивчення цього періоду в історії педагогіки. Вона полягає в тому, що саме в цю добу (в III – I тис. до н. е. — I – II ст. н. е.), і саме на цій території наука, освіта та виховання набули свого найбільшого розмаху.

Метою даної роботи є вивчення систем виховання в Античному світі, встановлення між ними зв’язків, а також дослідження творчої спадщини видатних педагогів і мислителів минулого.

Предмет — система виховання та освіти в Древній Греції і Римі.

Об’єктом дослідження є розвиток педагогіки і шкільництва в епоху Античного світу.

Завдання:

1. дати характеристику системам освіти Древньої Греції і Риму;

2. розкрити основні педагогічні думки цього часу, зокрема таких грецьких філософів і мислителів як Сократа, Платона та Арістотеля.

Структура курсової роботи. Складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

І. Характеристика систем освіти Античного світу

1. Виховання і школа в Древній Греції

У Стародавній Гре­ції, яка складалася з невеликих рабовласницьких держав-міст, найбільш оригінальна система виховання існувала в Спарті — головному місті лаковії, і в Афінах — головному місті Аттіки. В обох рабовласницьких державах у вихованні підростаючого покоління було багато спільного, але існували й характерні від­мінності, що породжувались рівнем їх економічного, політичного і культурного розвитку.

Спартанська система виховання. Спарта займала південно-східну частину Пелопоннеського півострова, де було мало доб­рих гаваней, зовнішня торгівля, техніка і наука перебували на низькому рівні, а життя населення мало замкнутий характер У Спарті на 9 тис. родин рабовласників (спартіатів) припадало понад 250 тис. рабів та ілотів, серед яких часто виникали заво­рушення та повстання, що завжди непокоїли володарів Спарти, примушуючи їх повсякчас бути напоготові. Рабовласники цієї країни зберігали військовий характер державного управління в місті, створивши і свою систему військово-фізичного виховання дітей та молоді, готуючи з них воїнів-поневолювачів [5,С.152-153].

Починаючи з семи років, хлопчиків-спартіатів, які до цього часу жили вдома, віддавали в державні навчально-виховні за­клади (агели), в яких вони перебували до 18 років під наглядом вихователів-педономів. В агелах вихованців привчали зносити хо­лод, спеку і голод. Вони спали на земляній підлозі, вкритій твер­дою підстилкою, одержували на рік тільки один плащ, погано харчувались. Майже весь час їх тренували в бігу, стрибках, метан­ні списа та диска, у боротьбі, а на дозвіллі вони розважались військовими іграми, вчились співати й грати на музичних інстру­ментах. Вихованці брали участь у нічних облавах на рабів (криптіях).

На заняттях, які проводилися в агелах, часто бували дорослі, серед них державні діячі, які уважно стежили за поведінкою кожного вихованця, розповідали про державні закони і порядки, про стійкість і мужність їх предків, моральні якості спартіатів. В процесі бесід від вихованців вимагали чітких, швидких і ко­ротких (лаконічних) відповідей. Розумовому вихованню дітей і молоді в Спарті приділялось мало уваги. Все виховання було підпорядковане тому, щоб виховати беззаперечну слухняність, витривалість і вміння перемагати різні труднощі і знегоди.

Юнаки 18—20 років об’єднувалися в групи ефебів, в яких від­бували військову службу. Дівчата також одержували військово-фізичну підготовку, щоб разом з дорослими жінками, під час воєнних походів чоловіків, тримати в покорі рабів і охороняти місто-державу [18,С.274-275].

Рабів у Спарті, як і в усій Стародавній Греції, рабовласники вважали «знаряддям, що вміє говорити»; вони були позбавлені всіх людських прав, зокрема й права на освіту.

Афінська система виховання. На відміну від Спарти, в Афі­нах значного розвитку набули різні ремесла і торгівля. Високого рівня досягали в Афінах архітектура, скульптура, живопис, ху­дожня література, історія, географія, математика, різні філософ­ські системи. Тут на рабів існувала не державна, а приватна власність, а між представниками різних класів весь час точилась запекла боротьба.

Особливості економічного становища і політичного життя на­селення Афін знайшли свій вияв у системі виховання дітей і мо­лоді. Афінська система виховання, як і спартанська, також здій­снювалася в інтересах рабовласників, але була більш різнома­нітною.

[1] 2 3 4 5 6

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com