У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Науковий зміст досліджень Римського клубу

Науковий зміст досліджень Римського клубу

Зміст

Вступ………………………………………………………………………3

Розділ І. Історія заснування Римського клубу………………………….5

Розділ ІІ. Науковий зміст досліджень Римського клубу……………….7

2.1. Зародження, діяльність та еволюція ідейно-теоретичного потенціалу Римського клубу……………………………………………………7

2.2. Наукова і суспільна діяльність Римського клубу …………………14

2.3. Футурологічні доповіді Римського клубу …………………………21

2.4. Екологічна діяльність Римського клубу (60-70 рр. XX ст.)….……25

2.5. Дослідницькі проекти Римського клубу у контексті виходу Росії з кризової ситуації………………………………………………………….…… 27

Висновки………………………………………………………………… 31

Список використаної літератури……………………………………… 33

Вступ

Актуальність проблеми. В філософії науки існує багато поглядів щодо нераціонального використання природних ресурсів та впливу людини на природу. Одним з перших, хто почав займатися цією проблемою був Римський клуб, який був створений 6-7 квітня 1968 року в Римі, ініціатором створення був італійський майстер Ауреліо Печчеї. Адже людству необхідна була організація, яка б зайнялася дослідницькими роботами по проблемах, які назрівали в суспільстві. Перед клубом були поставлені дві основні цілі. Перша - сприяти усвідомленню ускладнень що виникли перед людством; друга - шляхом впливу на суспільну свідомість, сприяти виправленню нинішньої ситуації.

Обєктом дослідження є науковий зміст досліджень Римського клубу.

Предметом дослідження є основні ідеї та погляди Римського клубу щодо проблемності екологічної діяльності в світі.

Мета дослідження полягає у виявленні, аналізі наукових поглядів, переконань, основних ідей представників Римського клубу, а також їхнє значення на сьогодні.

У роботі використовувались такі методи:

1. метод історизму;

2. теоретичний аналіз літературних джерел з досліджуваної проблеми;

3. метод аналізу та синтезу.

Наукова новизна полягає в тому, що з творчого підходу було розглянуто діяльність Римського клубу. Адже їх внесок є неоціненним, тому що вони одні з перших звернули увагу на екологічні проблеми на планеті. Вони одні з перших почали говорити про те, що потрібно раціонально використовувати природні ресурси, адже вони не безмежні. Для цього було опрацьована велика кількість доповідей Римського клубу, в яких вони намагалися привернути увагу громадкості до цієї проблеми.

Практичне значення. Результати наукової роботи можуть використовуватися в таких напрямках:

1. використання виявленої інформації для якісної підготовки студента;

2. використання даної інформації для інформування людей, з метою переосмислення їхнього ставлення щодо раціонального використання природних ресурсів.

Структура курсової роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, який містить сімнадцять найменувань. .

Історія заснування Римського клубу

Римський клуб був заснований 6-7 квітня 1968 року в Римі. Ініціатором створення був італійський майстер Ауреліо Печчеї, котрий сумісно з генеральним дирекротом по питанням науки ОЕСР (організації по економічній співпраці та розвитку, Париж) професором фізичної хімії Олександром Кінгом, запросив у Рим біля 30 європейських вчених – соціологів, економістів фахівців природничих наук.

Зібравшись вчені обговорили підготовлений голландським астрономом Еріхом Янцом документ під назвою «Спроба створення принципів світового планування з позицій загальної теорії систем». Суть документу можна звести до наступного:

«На теперішній момент ми починаємо усвідомлювати людське суспільство та оточуюче середовище як єдину систему, неконтрольований ріст якої є причиною її нестабільності. Досягнутий нині абсолютний рівень цього неконтрольованого росту визначає високу інерційність динамічної системи, знижуючи тим самим її гнучкість та здатність змінюватися й пристосовуватися. Стало очевидним, що в цій системі немає ніяких внутрішніх кібернетичних механізмів та, не здійснюється ніякого “автоматичного” саморегулювання макропроцесів. Цим кібернетичним елементом еволюції нашої планети є сама людина, здатна активно впливати на формування свого власного майбутнього. Однак людина може на ділі виконувати це завдання тільки за умови контролю над всією складною системною динамікою людського суспільства в контексті навколишнього середовища його перебування… що може сповістити про вступ людства в нову фазу психологічної еволюції”. Наприкінці другого дня стало очевидним, що переважна більшість учених не підтримує основну мету клубу.

Ядро клубу “постійний комітет” склали шість чоловік. Це Ауреліо Печчеі, Еріх Янц, Олександр Кінг, Макс Монне (голландський експерт по міжнародних проблемах), Жан Сен-Жур (експерт з питань економіки й фінансів французької футурологічної школи) і Гуто Тіманн (голова Баттелевского інституту в Женеві).

Перед клубом були поставлені дві основні цілі. Перша - сприяти усвідомленню ускладнень що виникли перед людством; друга - шляхом впливу на суспільну свідомість, сприяти виправленню нинішньої ситуації.

Таким чином, був створений Римський клуб - міжнародна неурядова організація, що поєднує у своїх рядах учених, суспільних і політичних діячів різних країн світу. Юридично Римський клуб зареєстрований у Швейцарії. За Статутом чисельність Клубу не повинна перевищувати більше 100 чоловік.

Перший проект доповіді Римському клубу за назвою “Пошуки конструктивної відповіді на зростаючу складність і невизначеність світового розвитку” був запропонований Хасаном Озбекханом, турком за походженням, філософом, фахівцем в галузі кібернетики й планування, що очолював один з каліфорнійських мозкових центрів. Ідея його доповіді складалася в “розробці первісної, грубої моделі або декількох моделей, - яка загалом відбивала б динаміку світового розвитку, у надії, що вона дозволить виявити найбільш важливі компоненти системи й самі небезпечні (з погляду майбутнього) взаємозв'язкі між ними”. Однак через складність проекту й нестачу часу для його розробки, лідери Римського клубу відмовилися від цього проекту [17].

Науковий зміст досліджень Римського клубу

2.1. Зародження, діяльність та еволюція ідейно-теоретичного потенціалу Римського клубу

Від середини XX століття людство почало усвідомлювати катастрофічність подальшого розвитку сучасної цивілізації. Світ вступав у революційний період своєї історії, який був позначений критичними явищами та процесами, що поставили під питання виживання всього людства.

Людству необхідна була організація, яка б зайнялася дослідницькими роботами по проблемах, які назрівали в суспільстві. Такою організацією став Римський клуб. Саме про нього, в своїй роботі «Людські якості» [4], пише Ауреліо Печчеї - італійський вчений, підприємець, громадський діяч, засновник та президент Римського клубу. Якщо говорити про вітчизняних авторів, то необхідно згадати Т.В. Кремень, та її статтю «Історія створення, цілі та завдання Римського клубу» [2,C.214]. Для відповіді на поставлені клубом питання цілий ряд видатних вчених створили серію доповідей. Першою була робота відомого американського вченого Денніса Медоуза «Межі росту» [5,C.67-68]. Наш земляк та член Римського клубу Богдан Гаврилишин також зробив доповідь Римському клубу під назвою «Дороговкази в майбутнє»[1,C. 156]. 28 років пройшло з того часу як згадана робота побачила світ, проте вона й досі залишається актуальною та цікавою як, власне, й решта доповідей, що були зроблені для клубу.

Довгий час екологічна ситуація на планеті не заважала поступальному розвитку суспільства і головним рушієм прогресу залишалися соціально-економічні фактори. Влада людини невпинно зростала, середовище її перебування вважалося вічним та незмінним, ресурси - невичерпними, тим більше що науково-технічний прогрес обіцяв можливості їх безкінечного відновлення чи принаймні безболісної заміни. Проблеми безпеки та виживання не пов'язувалися з екологією планети, а були спрямовані на організацію суспільного життя та політичну боротьбу. Тим часом природне середовище під впливом людської діяльності переживало суттєві зміни. Саме за таких обставин питання наукового обґрунтування взаємовідносин суспільства і природи та раціонального використання природних ресурсів набрали актуальності.

[1] 2 3 4 5 6 7

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com