Азербайджан та Вірменія в міжнародній системі координат

Реферат

Азербайджан та Вірменія в міжнародній системі координат

План

Вступ

1. Азербайджан. Міжнародна політика

2. Вірменія. Міжнародна політика

3. Війна в Карабаху

Висновки

Використана література

Додатки

Вступ

Тема Азербайджан та Вірменія в міжнародній системі координат на наш час є дуже актуальною темою. Адже досконале вивчення цих країн дає нам можливість цілісно розуміти політику глав держав, яка проводиться на даному проміжку часу. Дає нам можливість розуміти ті явища, які відбуваються в середині цих країн, адже і сама наша країна Україна тісно пов’ язана з Азербайджаном та Вірменією, підписано багато міждержавних договорів, також підтримуються дружні відносини, діють посольства. Об’єктом дослідження є міжнародна система координат. Предметом дослідження є вивчення міжнародних відносин.

Метою дослідження є вивчення кризових явищ та міждержавних конфліктів в Азербайджані та Вірменії , а саме кривавого конфлікту, що почався в 1990-х між вірменами і азербайджанцями з питання приналежності Нагірного Карабаху. Завданням дослідження є досконало висвітлити в цій роботі міжнародну систему координат Вірменії та Азербайджану, їх схожості і відмінності в міжнародній політиці. При опрацюванні цієї теми було використано декілька підручників, де було частково висвітлено кожну із тем, також використовувалися і досить надійні інтернет-ресурси з історичних сайтів. Ці всі джерела відтворили повну картину міжнародних відносин кожної з цих країн, їх взаємозв’язок.

1. Азербайджан. Міжнародна політика.

Азербайджанська держава — демократична, правова, світська, унітарна республіка, що розвивається на засадах економічних ринкових відносин. У Республіці державна влада обмежується у внутрішніх питаннях тільки правом, а в зовнішніх — тільки положеннями, що випливають з міжнародних договорів, учасником яких вона є.

Державна влада організується на основі принципу розподілу влади:

Законодавчу владу здійснюють однопалатні Національні збори — Міллі-Меджліс азерб. Milli Məclis Азербайджанської Республіки, що складається зі 125 депутатів, які обираються на 5-річний термін.

Виконавча влада належить Президенту Азербайджанської Республіки. Посада введена у 1991 році. Президент обирається на загальних виборах таємним голосуванням на 5 років, але не більш ніж на два терміни. Нинішній президент Азербайджану — Ільхам Алієв. Вищий орган виконавчої влади — Кабінет міністрів, що призначається президентом, а також затверджується Міллі-Меджлісом. Дії органів влади регламентуються Конституцією республіки, прийнятою на референдумі в листопаді 1995.

Судову владу здійснюють суди. Законодавча, виконавча і судова влади взаємодіють відповідно до положень Конституції Азербайджанської Республіки і незалежні в межах своїх повноважень. Судова система країни загалом близька до тієї, що існувала в колишньому СРСР. Вищим судовим органом є Верховний суд, що обирається парламентом на п'ятирічний термін. До складу Суду входять палати по карних і цивільних справах. Судочинство здійснюють місцеві суди.

21 грудня 1991 Азербайджан вступив до Співдружності незалежних держав (СНД). 2 березня 1992 він був прийнятий в ООН, а пізніше приєднався до інших міжнародних організацій. Особливі стосунки підтримуються з сусідніми мусульманськими державами - Туреччиною і Іраном. До невирішеним міжнародних питань відносяться карабаської проблеми і відсутність угоди про кордони між Азербайджаном, Іраном, Казахстаном, Росією і Туркменістаном у Каспійському морі.

Азербайджан має статус запрошеного члена в Раді Європи та є членом Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), організації "Ісламський конгрес" (ОВК), ОБСЄ, програми НАТО "Партнерство заради миру", Всесвітньої організації торгівлі (СОТ) зі статусом спостерігача та ін.

Пріоритетами зовнішньої політики Азербай­джану є:

• розвиток плюралістичної демократії, заснованої на ринковій економіці й верховенстві законів;

• проведення незалежної зовнішньої політики з метою скорішого відновлення територіальної цілісності й суверенітету Азербайджану;

• усунення загроз безпеці, політичній незалеж­ності, суверенітету й територіальній ціліснос­ті Азербайджану;

• розв’язання Нагірно-Карабахського конфлік­ту між Вірменією й Азербайджаном на основі принципів Лісабонського саміту і шляхом пе­реговорів у рамках Мінської групи ОБСЄ;

• усунення результатів військової агресії Вірме­нії проти Азербайджану;

• розвиток добросусідських і взаємовигідних відносин із сусідніми країнами;

• посилення безпеки й стабільності в регіоні;

• запобігання протизаконних перевезень зброї й інших протизаконних перевезень;

• відданість існуючим глобальним режимам з запобігання поширення ядерної зброї й ство­рення на Південному Кавказі вільної від ядер­ної зброї зони;

• демілітаризація басейну Каспійського моря;

• інтеграція в структури європейської й трансат­лантичної безпеки й співробітництва, вклю­чаючи НАТО, Європейський Союз, Західно- Європейський Союз і Раду Європи;

• прискорення розвитку різних галузей економі­ки країни, користуючись вигідним стратегіч­ним і географічним положенням Азербайджа­ну, розташованого на стику Заходу й Сходу;

• розвиток Євразійського транспортного кори­дору, учасником якого є Азербайджан.

Зовнішня політика Азербайджану, з огляду на вище перелічені засади й позицію довгостроко­вих національних інтересів, переслідує таку жит­тєво важливу мету, як усунення загроз незалеж­ності, суверенітету, територіальній цілісності й національній безпеці республіки, і в першу чер­гу усунення агресії проти неї з боку Вірменської Республіки. Одним з основних пріоритетів азер­байджанської зовнішньої політики є встановлен­ня миру й стабільності на регіональному рівні, досягнення таких стратегічних цілей, як реалі­зація проектів співробітництва й великих тран­спортних проектів, а також залучення іноземних інвестицій у різні проекти для розвитку економі­ки країни, щоб більш раціонально захистити ін­тереси азербайджанського народу, який має в су­часному глобальному світі виняткове значення. Таким чином, Азербайджан, розширюючи й по­глиблюючи активність на регіональному й гло­бальному рівні, у тому числі на міжнародній аре­ні, як самостійна держава, став членом ряду між­народних організацій, у тому числі Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки й спів­робітництва в Європі, Європейської Ради, Ор­ганізації Ісламської Конференції, СНД й інших. Азербайджанська Республіка також є одним із за­сновників регіональної групи ГУАМ. Кроки Азербайджану в європейському про­сторі, чому він приділяє особливу увагу, є скла­довою частиною зусиль, що проявляється в рам­ках системи зовнішньої політики. Сучасна обста­новка створює унікальну можливість для ство­рення структури європейської безпеки і загаль­ного добробуту, що спирається не на стару мо­дель сфер впливу, а на дійсне партнерство й спів­робітництво і в той же час сприяє створенню зобов’язань нового типу. Тому Азербайджан, з огляду на об’єктивну ситуацію, що склалася, не­впинно розвиває співробітництво з такими струк­турами, як НАТО і Європейський Союз, а також проявляє активність у складі антитерористичної коаліції, тим самим захищаючи й реалізуючи свої національні інтереси. Пріоритетним завданням Азербайджану в рамках національних інтересів є розв’язання Нагірно-Карабахської проблеми, навколо якої в цілому і будується зовнішня політика країнНа міжнародній конференції на тему «Азер­байджан у глобальній політиці: формування зо­внішньої політики», присвяченій 90-річчю азер­байджанської дипломатичної служби, що про­йшла 8 липня 2009 року в Баку, міністр закордон­них справ Азербайджану Е. Мамед’яров відзна­чив: «Азербайджан увійшов у свою незалежність із Нагірно-Карабахською проблемою, що є вели­ким ударом по розвитку країни, яка тільки завою­вала суверенітет. І основним пріоритетом зовніш­ньої політики Азербайджану є рішення цієї про­блемиВірмено- азербайджанський збройний конфлікт, так само як і ряд інших кровопролитних війн, що вибухнули на території деяких республік СНД й Югославії, нао­чно продемонстрував, до яких руйнівних наслідків призводять слабість дипломатичних зусиль і непо­слідовність рішень міжнародних організацій.

[1] 2

 завантажити реферат

Подібні реферати з розділу "Історія"

• ПРАВДА ПРО БАБИН ЯР
• М.Грушевський очима англійців
• М.Грушевський і Антонович. Державницька й народницька школа в Україні
• Радянізація західних областей України