Азербайджан та Вірменія в міжнародній системі координат
Реферат
Азербайджан та Вірменія в міжнародній системі координат
План
Вступ
1. Азербайджан. Міжнародна політика
2. Вірменія. Міжнародна політика
3. Війна в Карабаху
Висновки
Використана література
Додатки
Вступ
Тема Азербайджан та Вірменія в міжнародній системі координат на наш час є дуже актуальною темою. Адже досконале вивчення цих країн дає нам можливість цілісно розуміти політику глав держав, яка проводиться на даному проміжку часу. Дає нам можливість розуміти ті явища, які відбуваються в середині цих країн, адже і сама наша країна Україна тісно пов’ язана з Азербайджаном та Вірменією, підписано багато міждержавних договорів, також підтримуються дружні відносини, діють посольства. Об’єктом дослідження є міжнародна система координат. Предметом дослідження є вивчення міжнародних відносин.
Метою дослідження є вивчення кризових явищ та міждержавних конфліктів в Азербайджані та Вірменії , а саме кривавого конфлікту, що почався в 1990-х між вірменами і азербайджанцями з питання приналежності Нагірного Карабаху. Завданням дослідження є досконало висвітлити в цій роботі міжнародну систему координат Вірменії та Азербайджану, їх схожості і відмінності в міжнародній політиці. При опрацюванні цієї теми було використано декілька підручників, де було частково висвітлено кожну із тем, також використовувалися і досить надійні інтернет-ресурси з історичних сайтів. Ці всі джерела відтворили повну картину міжнародних відносин кожної з цих країн, їх взаємозв’язок.
1. Азербайджан. Міжнародна політика.
Азербайджанська держава — демократична, правова, світська, унітарна республіка, що розвивається на засадах економічних ринкових відносин. У Республіці державна влада обмежується у внутрішніх питаннях тільки правом, а в зовнішніх — тільки положеннями, що випливають з міжнародних договорів, учасником яких вона є.
Державна влада організується на основі принципу розподілу влади:
Законодавчу владу здійснюють однопалатні Національні збори — Міллі-Меджліс азерб. Milli Məclis Азербайджанської Республіки, що складається зі 125 депутатів, які обираються на 5-річний термін.
Виконавча влада належить Президенту Азербайджанської Республіки. Посада введена у 1991 році. Президент обирається на загальних виборах таємним голосуванням на 5 років, але не більш ніж на два терміни. Нинішній президент Азербайджану — Ільхам Алієв. Вищий орган виконавчої влади — Кабінет міністрів, що призначається президентом, а також затверджується Міллі-Меджлісом. Дії органів влади регламентуються Конституцією республіки, прийнятою на референдумі в листопаді 1995.
Судову владу здійснюють суди. Законодавча, виконавча і судова влади взаємодіють відповідно до положень Конституції Азербайджанської Республіки і незалежні в межах своїх повноважень. Судова система країни загалом близька до тієї, що існувала в колишньому СРСР. Вищим судовим органом є Верховний суд, що обирається парламентом на п'ятирічний термін. До складу Суду входять палати по карних і цивільних справах. Судочинство здійснюють місцеві суди.
21 грудня 1991 Азербайджан вступив до Співдружності незалежних держав (СНД). 2 березня 1992 він був прийнятий в ООН, а пізніше приєднався до інших міжнародних організацій. Особливі стосунки підтримуються з сусідніми мусульманськими державами - Туреччиною і Іраном. До невирішеним міжнародних питань відносяться карабаської проблеми і відсутність угоди про кордони між Азербайджаном, Іраном, Казахстаном, Росією і Туркменістаном у Каспійському морі.
Азербайджан має статус запрошеного члена в Раді Європи та є членом Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), організації "Ісламський конгрес" (ОВК), ОБСЄ, програми НАТО "Партнерство заради миру", Всесвітньої організації торгівлі (СОТ) зі статусом спостерігача та ін.
Пріоритетами зовнішньої політики Азербайджану є:
• розвиток плюралістичної демократії, заснованої на ринковій економіці й верховенстві законів;
• проведення незалежної зовнішньої політики з метою скорішого відновлення територіальної цілісності й суверенітету Азербайджану;
• усунення загроз безпеці, політичній незалежності, суверенітету й територіальній цілісності Азербайджану;
• розв’язання Нагірно-Карабахського конфлікту між Вірменією й Азербайджаном на основі принципів Лісабонського саміту і шляхом переговорів у рамках Мінської групи ОБСЄ;
• усунення результатів військової агресії Вірменії проти Азербайджану;
• розвиток добросусідських і взаємовигідних відносин із сусідніми країнами;
• посилення безпеки й стабільності в регіоні;
• запобігання протизаконних перевезень зброї й інших протизаконних перевезень;
• відданість існуючим глобальним режимам з запобігання поширення ядерної зброї й створення на Південному Кавказі вільної від ядерної зброї зони;
• демілітаризація басейну Каспійського моря;
• інтеграція в структури європейської й трансатлантичної безпеки й співробітництва, включаючи НАТО, Європейський Союз, Західно- Європейський Союз і Раду Європи;
• прискорення розвитку різних галузей економіки країни, користуючись вигідним стратегічним і географічним положенням Азербайджану, розташованого на стику Заходу й Сходу;
• розвиток Євразійського транспортного коридору, учасником якого є Азербайджан.
Зовнішня політика Азербайджану, з огляду на вище перелічені засади й позицію довгострокових національних інтересів, переслідує таку життєво важливу мету, як усунення загроз незалежності, суверенітету, територіальній цілісності й національній безпеці республіки, і в першу чергу усунення агресії проти неї з боку Вірменської Республіки. Одним з основних пріоритетів азербайджанської зовнішньої політики є встановлення миру й стабільності на регіональному рівні, досягнення таких стратегічних цілей, як реалізація проектів співробітництва й великих транспортних проектів, а також залучення іноземних інвестицій у різні проекти для розвитку економіки країни, щоб більш раціонально захистити інтереси азербайджанського народу, який має в сучасному глобальному світі виняткове значення. Таким чином, Азербайджан, розширюючи й поглиблюючи активність на регіональному й глобальному рівні, у тому числі на міжнародній арені, як самостійна держава, став членом ряду міжнародних організацій, у тому числі Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки й співробітництва в Європі, Європейської Ради, Організації Ісламської Конференції, СНД й інших. Азербайджанська Республіка також є одним із засновників регіональної групи ГУАМ. Кроки Азербайджану в європейському просторі, чому він приділяє особливу увагу, є складовою частиною зусиль, що проявляється в рамках системи зовнішньої політики. Сучасна обстановка створює унікальну можливість для створення структури європейської безпеки і загального добробуту, що спирається не на стару модель сфер впливу, а на дійсне партнерство й співробітництво і в той же час сприяє створенню зобов’язань нового типу. Тому Азербайджан, з огляду на об’єктивну ситуацію, що склалася, невпинно розвиває співробітництво з такими структурами, як НАТО і Європейський Союз, а також проявляє активність у складі антитерористичної коаліції, тим самим захищаючи й реалізуючи свої національні інтереси. Пріоритетним завданням Азербайджану в рамках національних інтересів є розв’язання Нагірно-Карабахської проблеми, навколо якої в цілому і будується зовнішня політика країнНа міжнародній конференції на тему «Азербайджан у глобальній політиці: формування зовнішньої політики», присвяченій 90-річчю азербайджанської дипломатичної служби, що пройшла 8 липня 2009 року в Баку, міністр закордонних справ Азербайджану Е. Мамед’яров відзначив: «Азербайджан увійшов у свою незалежність із Нагірно-Карабахською проблемою, що є великим ударом по розвитку країни, яка тільки завоювала суверенітет. І основним пріоритетом зовнішньої політики Азербайджану є рішення цієї проблемиВірмено- азербайджанський збройний конфлікт, так само як і ряд інших кровопролитних війн, що вибухнули на території деяких республік СНД й Югославії, наочно продемонстрував, до яких руйнівних наслідків призводять слабість дипломатичних зусиль і непослідовність рішень міжнародних організацій.
[1] 2
завантажити реферат