У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Даосизм як релігійно-політичне вчення Стародавнього Китаю

Сторінка 5

Добре, якщо їжа в усіх смачна, одяг гарний, житло зручне, життя радісне.Добре з любов’ю дивитися на сусідню державу, слухати, як там співають півні і гавкають собаки.

Добре, щоб люди, доживши тут до похилого віку, осягали Досконалість, а йдучи звідси, вже не вертатися сюди.» [7, 80]

Отже, підводячи підсумок по «Дао де цзин», можна сказати, що у даосів життя людини повинне протікати, подібно до водного потоку, - за шляхом найменшого опору. Отже, ідеалом даосів є існування, вільне від проявів пристрастей і амбіцій. Проте серйозною перешкодою на шляху до звільнення від мирських бажань є освіта, бо знання збільшує прихильність до бажань і амбітні прагнення. Саме тому даоси розробили теорію мислення, що перешкоджає підвищенню інтелектуального і освітнього рівнів. Природна простота виявляється в спонтанних вчинках, що відображають природну гармонію. В процесі недіяння особа виражається в своїй первозданній простоті і єднанні з навколишнім світом. В цьому випадку свідомість не встигає проявити свій раціональний початок і підсвідомість бере на себе функції управління особою. Вказані якості сприяють усвідомленню природи всіх живих істот і місця людини на цьому світі.

Да­ос­ькі міркування про управ­лі­ння до­сить про­сті: не потрібно заважати розвиватись на­ро­ду та лю­дям, і не слід вно­сити в гар­мо­нію країни своє особисте, вказівне на­ча­ло. Також всі мають бути рівними зі свідомістю подібною до свідомості немовлят. Тоді буде абсолютний стан спокою, без насильства і несправедливості. Червоною ниткою через «Дао де цзин» проходить найвідоміший вислів Лао-Цзи: „Все можна зробити за допомогою недіяння”. Проте, на прак­ти­ці виявилось, що іде­ал управ­лі­ння державою че­рез не­дія­ння не здійснив­ся. І незважаючи на те, що дуже час­то пра­ви­те­лі залучали до дво­ру да­ос­ьких муд­ре­ців и мо­на­хів, але вони так і не про­ник­лися ідеями недіяння, ненасилля й даоськими принципами управління країною.

§2. Політичні погляди Чжуан-цзи

Наступний мудрець, до якого звертаються після "Дао де цзин", є Чжуан-цзи і праця, що носить його ім’я, але відома з середини VIII ст. як "Справжня канонічна книга з Наньхуа" (Наньхуа Чжень цзин), однак тут є декілька цікавих моментів щодо хронології написання тексту.

Справа в тому, що текст "Чжуан-цзи" неоднорідний як у доктринальному, так і в хронологічному відношенні. Традиційно "Чжуан-цзи" ділиться на "внутрішні " (1-7 роз.), "зовнішні" (8-22 роз.) та "змішані" (23-33 роз.) розділи, які зазвичай інтерпретуються як виклад теорії, її пояснення та ілюстрації до неї на конкретних прикладах (однак приклади і притчі розкидані в дійсності по всьому тексту, а теоретичні положення також висловлюються і в перших, і в заключних розділах).

С. Є. Яхонтов на підстав даних лінгвістичного аналізу та виходячи з розподілу цитат з «Дао де цзин» в «Чжуан-цзи» схильний вважати "внутрішні розділи" найбільш раннім даоським вченням, за яким хронологічно слідує «Дао де цзин», а потім вже "зовнішні" і "змішані розділи. [14, c. 68]

Також слід зазначити, що про особистості Чжуан-цзи достовірно відомо ще менше, ніж про Лао-цзи, оскільки його сучасники (зокрема, Мен-цзи) зберігають щодо нього повне мовчання, і єдиним джерелом є "Ши цзи", де біографія Чжуан-цзи об'єднана з життєвим описом Лао-цзи, але не містить будь-яких позитивних відомостей, за винятком того, що Чжуан-цзи (Чжуан Чжоу) був уродженцем Мен (царство Сун) і був сучасником лянского Хуей-вана і Циско Сюань-вана (зазвичай життя Чжуан Чжоу датують 369-286 рр до н. е ); він прожив більшу частину життя в невідомості десь на півдні, в царстві Чу.

Якщо врахувати, що книга «Чжуан-цзи» найчастіше представляє собою з'єднання розрізнених фрагментів, не пов'язаних між собою, то можна легко припустити, що вона є збіркою, складеною любителями даоської мудрості і містичних таємниць півдня Китаю. Цьому цілком ймовірного припущенням, правда, суперечить дуже яскрава та індивідуалізована мова трактату, вона відрізняється від безособової, максимально "об'єктивувної" мови «Дао да Цзин».Однак у будь-якому випадку Чжуан-цзи навряд чи могло належати більше, ніж перші найбільш ранні сім розділів тексту.

Проте, прийнято вважати, що приблизно в той же час, коли Мен-цзи систематизував й переосмислив вчення Конфуція, роботи Лао-цзи були переглянуті його послідовником Чжуан-цзи. В книзі, що носить його ім'я, китайський філософ висловив те, що зараз ми називаємо даоською філософією. Книга складається з 33 глав, з яких перші сім належать Чжуан-цзи, а інші – його учням. [9]

Те, що вже було сказано про природний спосіб життя, було переосмислено і набуло нового звучання. В часності, Чжуан-цзи ввів в обіг термін лі, позначивши ним перетворючу дію Дао.

До речі, Чжуан-цзи використовує термін лі як принцип В даному випадку значення цього слова відмінно від конфуціанського, яке застосовувалося по відношенню до суспільного устрою. Даоське лі уособлює світовий порядок речей і в певному сенсі нагадує неоконфуціанське лі Чжу Сі.

Безсумнівним внеском у розвиток даоської етичної теорії слід вважати його розробку концепції ву-вей (невтручання), яка розглядається як у світлі даоської духовності, так і в контексті гармонійного життя.

Отже, ключовий термін, що позначає утримання від активних дій, – ву-вей. Його можна перекласти як невтручання, хоча саме слово зовсім не має на увазі абсолютної пасивності. Навпаки, це дія, але здійснена вона відповідно до двох принципів:

· жодне зусилля не повинно бути витрачено дарма;

· не слід робити нічого, що суперечить законам природи.

Ву-вей можна перекласти як спонтанна або природня дія Це те, що людина робить інтуїтивно, заздалегідь не плануючи цього. В чомусь така поведінка нагадує поведінку дитини, яка не здогадується про наслідки своїх вчинків , вона - вільна від умовностей. Ця дія мотивується реальними обставинами, а не фантазіями. [10, c. 273]

Часто ми чинимо всупереч своїй природі з єдиною метою – довести будь-яку ідею або принцип. В такі моменти особистість стає внутрішньо суперечливою: емоції підказують одне, раціональний початок – інше, свідомість – третє. В таких умовах вчинок малоефективний і неприродній, так як він є результатом компромісу між різними сферами свідомості. Ву-вей втілює спонтанну та природну поведінку. Діючи таким чином, ми не запитуємо себе про те чи є цей вчинок правомірним, а просто здійснюємо його.

Як стверджує Чжуан-цзи, людина повинна діяти тільки тоді,коли вчинок є ефективним a priori. Якщо витрачені зусилля заздалегідь приречені на невдачу, то діяти взагалі не потрібно. В якості інструкції до дії він пропонує ву-вей. В третьому розділі «Чжуан-цзи» розповідається про м'ясника, який завжди використовував один і той самий ніж, але цей ніж завжди був гострим. Причиною цьому слугувало те, що м’ясник був дуже вправний і він не замислювався над тим, що він робить. Іншими словами, мінімальні зусилля демонструють максимальну ефективність. Ву-вей проявляється тоді,коли людина не дотримується умовних стереотипів і не замислюється над ти, що робить.

Чжуан-цзи пропонує дотримуватися лише природної поведінки, адже всі неминуче зіштовхуються з одними й тими ж самим проблемами, а ву-вей мінімізує негативний досвід.

Чжуан-цзи стверджував,що людина не повинна керуватися жодною з зовнішніх мотивацій: чи то громадська думка, чи очікування заохочення або ж загальний осуд. Втім, така позиція зовсім не означає, що спонтанні вчинки обов’язково будуть антисуспільними і людина, що їх вчиняє не приймає до уваги інтереси оточуючих. Сенс немотивованої дії в тому, що відсутня зацікавленість в результатах цієї дії.

Чжуан-цзи дещо відрізняється від Лао-цзи у своїх поглядах на Дао. "Дао є те, що робить темряву речей такою, те, завдяки чому формується тьма речей, те, що визначає темряву принципів "("Чжуан-цзи", гол. "Тянь Цзифань").[9]

Якщо існує таке Дао, то слід вчитися у нього і шанувати його як учителя. Вчитися у дао і злитися з ним в одне ціле - в цьому, з точки зору Чжуан-цзи, і полягає сенс людського життя. [9]

1 2 3 4 [5] 6 7

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com