У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Акцизний збір. Його об’єкти

Акцизний збір. Його об’єкти

Контрольна робота

З курсу: Податкова система

На тему: Акцизний збір. Його об’єкти, платники і порядок розрахунку.

Акцизний збір. Його об’єкти, платники і порядок розрахунку.

Акцизи як форма специфічних податків

Акциз - від латинського accidere - один з видів непрямого податку переважно на товари масового вжитку (цигарки, алкогольні напої, сіль, сірники, автомобілі, холодильники, парфумерію тощо). Вперше був запроваджений у Давньому Римі. Вибірковий акциз в деяких країнах встановлюється на телефонні послуги, показ кінофільмів, квитки на проїзд, на літак, комунальні послуги. У більшості країн Заходу в повоєнний період були запроваджені універсальні акцизи, або податки з обороту, які вилучаються у відсотках (до 10%) від валової виручки підприємств. В останні три десятиріччя замість податку з обороту існує акциз на додану вартість, що став основною формою непрямого оподаткування. Тобто в широкому розумінні акциз - це непрямий податок на продаж товарів і послуг на внутрішньому ринку. На відміну від податку з обороту, цей податок вилучається не з усієї вартості товару, а лише з її приросту на кожній наступній стадії виробництва та його реалізації. Оподаткуванню підлягає різниця між виручкою, отриманою компанією від реалізації товарів і послуг, і витратами на закупівлю сировини, напівфабрикатів та оплату послуг.

Податок на додану вартість запроваджений у 60-х роках, і сьогодні використовується більш ніж у 50 країнах світу. За економічним змістом він є частиною новоствореної вартості, яка з'являється на кожній стадії виробництва та обігу. Його базою є не прибуток як результат господарської діяльності, а оподатковується різниця між грошовою виручкою певного підприємства від реалізації виробленої ним продукції і сумою його витрат на матеріали і послуги, що придбані у продавця. По суті цей податок акумулюється в ціні упродовж усього процесу руху продукції (послуг) і стягується в міру їх реалізації. Формально його платниками є всі суб'єкти, які займаються господарською і комерційною діяльністю. Проте фактично ПДВ сплачує покупець у момент оплати товарів (послуг, робіт), які споживаються на території країни, незалежно від їх походження. Ставки податку на додану вартість у розвинутих країнах Заходу становлять від 8 до 20 %. Механізм використання в них ПДВ має гнучкий характер: залежно від призначення і видів товарів крім основних (стандартних) ставок діють зовнішні, знижені, в також для експортних товарів нульові ставки. Останні передбачають повернення всієї суми ПДВ, який включено до ціни купленого товару.

За останні тридцять років питома вага індивідуальних та універсальних акцизів в цих країнах скорочується (в Канаді з 35,3 до 26 %, в Італії з 40,8 до 23 %, у Франції з 37,6 до 28 %, в Японії з 33 до 12 %). Це пояснюється насамперед зростанням частки податків на соціальне страхування. Найнижча питома вага акцизів в Японії (12 %) та США (16 %), оскільки в цих країнах переважає пряме оподаткування; найвища - в Греції, Португалії (до 40 %) та Ірландії (42 %). У структурі акцизів в країнах ЄС дещо підвищуються універсальні і знижуються індивідуальні акцизи. Водночас частка акцизів в доходах державного бюджету в розвинутих країнах Заходу знижується. В Японії у 1989 скасовано 30 % акцизів на дорогі товари (автомобілі, холодильники тощо) і запроваджений 30 % універсальний акциз у формі податку на додану вартість. Для бюджетів штатів та місцевих органів влади значну роль у США та Японії відіграє універсальний акциз - податок на продаж зі ставкою від 3 до 7,5% роздрібної ціни. У США він забезпечує до 30% надходжень. Індивідуальних акцизів в Німеччині налічується майже 20, а в Японії - понад 600.

В українській системі податків також використовуються три види непрямих податків: акцизний збір (спеціальний акциз), податок на додану вартість (універсальний акциз), мито, об'єктом яких є оборот і споживання певних товарів та послуг. Вони не настільки очевидні для платника як прямі податки, тому що включаються до продажної ціни товарів чи тарифів на послуги. Їх сплачують усі споживачі незалежно від свого фінансового становища. Суб'єктом непрямого оподаткування є продавець товару або послуг, який виступає посередником між державою та платником (споживачем товару або послуг). Ці податки прямо не пов'язані із сукупним доходом платника, а лише з тією його частиною, що використовується як споживчі витрати. До них відноситься і акцизи, які, як непрямий податок, поширені в усіх країнах. Як і в інших країнах вони можуть бути індивідуальними і універсальними.

Індивідуальні акцизи встановлюють на окремі високорентабельні, монопольні та специфічні товари із мало еластичним за ціною попитом. Сплачують їх підприємства, що виробляють і реалізують підакцизні товари (винно-горілчані, тютюнові, ювелірні вироби, вироби з кришталю та хутра, відеотехніка, легкові автомобілі, бензин, чай, сіль, цукор тощо), які визначаються законодавчим органом.

Цей податок кількісно замінив (разом із податком на додану вартість) податок з обороту і податок з продажів, що діяли раніше. Він включаються в ціну товарів і сплачується споживачами цих товарів. Збирається цей податок здебільшого за твердою ставкою з одиниці виміру товару і коливається в залежності від виду товару.

Універсальні акцизи стосуються широкого кола товарів. Вони відрізняються від індивідуальних (або специфічних) тим, що мають ширшу базу оподаткування та уніфіковані ставки.

У податковій практиці використовуються три форми універсальних акцизів:

Податок з продажу, який застосовується у сфері оптової та роздрібної торгівлі і об'єктом оподаткування якого є реалізація товарів на заключному етапі. При цьому оподаткування здійснюється тільки один раз. Він встановлюється у вигляді відсотка до роздрібної ціни товару і сплачує його покупець. Нині цей податок існує в не багатьох країнах (наприклад, у Великій Британії, Канаді, США, Швеції), в сучасній Україні він не використовується.

Податок з обороту стягується з валового обороту на всіх стадіях руху товарів. При цьому допускається подвійне оподаткування, оскільки у валовий оборот включаються податки, що були сплачені раніше. Цей податок зараз теж не використовується.

Податок на додану вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг. Об'єктом оподаткування є не валовий оборот, а додана вартість. Ставка податку на додану вартість у 1995 р. затверджена у розмірі 20 відсотків. Порівняно завищена ставка податку негативно впливає на платоспроможність населення. Обчислення і стягнення податку на додану вартість потребує чіткого визначення об'єкта оподаткування - доданої вартості. Можливі два способи її визначення: заробітна плата плюс прибуток або виручка від реалізації мінус матеріальні витрати.

Непрямі податки є ціноутворюючим елементом - вони включаються у ціни товарів, що реалізуються, і можуть суттєво впливати на загальний рівень цін.

Встановлюються три основні ставки акцизів:

1) єдині - на сіль, сірники, цукор тощо, тобто на товари, сорти яких мало різняться між собою;

2) диференційовані - на вина, масло, тканини, тобто на товари, які значно різняться за якістю, міцністю тощо;

3) середні - на тютюнові вироби, тобто на однорідні товари, сорти яких мають різні ціни. Ставки податку на додану вартість становили в Україні у 1993 р. 28%, з другої половини 1994 р. - 20% оподаткованого обороту. Для стимулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств доцільно повертати їм всю суму податку на додану вартість, оскільки це знижує ціну експортної продукції і підвищує її конкурентоспроможність. І навпаки, при імпорті продукції з метою захисту національного ринку в ціну продукції фірми-імпортера можна включати податок на додану вартість, що зумовлює її подорожчання і зниження конкурентоспроможності.

Залежно від виду підприємницької діяльності обчислення об'єкта оподаткування має деякі особливості. Законодавством визначено такі об'єкти оподаткування:

[1] 2 3 4

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com