У нашій онлайн базі вже 23512 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23512 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Апаратура керування електроустановками

Апаратура керування електроустановками

Класифікація апаратури і вимоги до неї

Апаратура, що застосовується для керування (вмикання, перемикання і вимикання) електроустановками, має назву комутаційної апаратури. До неї належать вимикачі, рубиль­ники, перемикачі, контактори, магнітні пускачі, автоматичні вимикачі (автомати).

Апаратуру для вимикання електроустановок при струмових перевантаженнях і коротких замиканнях називають захисною апаратурою. До неї належать, наприклад, електричні запобіж­ники з плавкими вставками, захисні реле.

Деякі апарати, наприклад автоматичні вимикачі і магнітні пускачі, одночасно комутаційні і захисні.

Розрізняють неавтоматичні й автоматичні комутаційні апа­рати.

Неавтоматичні комутаційні апарати (апаратура ручного керування): кнопкові, важільні, поворотні, пакетні вимикачі, рубильники, перемикачі, реостати, контролери, пульти. На­приклад, пускові (призначені для тимчасового проходження по них струму) і регулювальні реостати (призначені для три­валого проходження по них струму) застосовують для пуску і регулювання частоти обертання електродвигунів. Контролери дають змогу запускати електродвигуни і регулювати частоту обертання їх у ширших межах, ніж реостати.

До автоматичних комутаційних апаратів належать реле, контактори і магнітні пускачі.

Будова і дія різних електричних апаратів залежать від їх призначення. (Про це йтиметься у наступних параграфах.) Проте можна виділити кілька частин, що є спільними для різ­них електричних апаратів. Це електричні контакти, магніто-проводи, котушки (обмотки), пружини, а також деякі деталі електроізоляційних матеріалів. Багато електричних апаратів мають пристрої, призначені для гасіння електричної дуги, яка виникає при розмиканні контактів. Такий пристрій най­частіше виготовляють у вигляді камери або шайб, зроблених з фібри. Фібра має властивість під дією електричної дуги ви­діляти гази, які сприяють її швидкому гасінню.

До апаратури керування електроустановками ставлять такі загальні вимоги: надійність дії, безпека обслуговування, тривалий строк служби, простота виготовлення, монтажу та експлуатації, невеликі габарити, мале споживання електричної енергії самими апаратами, невисока вартість.

Електричні контакти

Електричні контакти (рис. 26) — важлива частина комута­ційного апарата. Пальцьові, мостикові і врубні контакти за­стосовують у комутаційних апаратах, розрахованих на великі номінальні струми (десятки ампер і більше). У слабкострумових апаратах, наприклад у реле, використовують переважно кон­такти з плоскими пружинами.

Апарат може мати одну або кілька пар контактів. Один з пари контактів закріплено нерухомо.

Поверхні стикання нерухомих контактів з рухомими на­зивають контактуючими поверхнями; вони бувають точкові, лінійні, площинні.

Контакти розраховані на певну кількість (як правило, де­сятки тисяч) вмикань і вимикань кола. Контакти, призначені для роботи при великій силі струму, виготовляють з міді й срібла; решту — у вигляді накладок на контактуючі поверхні. Контакти, розраховані на роботу при невеликій силі струму, виготовляють із срібла, вольфраму або сплавів металів. Для економії дорогих металів виготовляють також біметалеві кон­такти, наприклад із міді й срібла. Крім того, виготовляють металокерамічні контакти — вони мають підвищену зносо­стійкість.

Контактуючі поверхні періодично очищають наждачним папером від бруду, пилу й нагару, після чого дуже обережно протирають змоченою спиртом або бензином ганчіркою. У про­цесі роботи контактуючі поверхні зношуються. Тому в міру потреби контакти регулюють. Для цього змінюють силу натягу з'єднань з контактом пружини або підгинають один з контактів. При цьому чітко додержують установлених для кож­ного типу апарата параметрів кон­тактів: розхил, провал, початковий і кінцевий тиск.

Розхил — це величина, що до­рівнює найкоротшій відстані між рухомим і нерухомим контактами при розімкненому положенні. Чим більші напруга і сила струму, при яких працює апарат, тим більшим має бути розхил. Його вимірюють за допомогою шаблона.

Рис. 26. Схематичне зображен­ня контактів електричної апаратури:

а — пальцьові; б — місткові; в — врубні; г — з плоскими пружинами; 1 — нерухомий контакт; 2 — рухомий контакт; 3 — контактуючі поверхні.

Провал — це величина, котра дорівнює відстані, яку про­йшов би рухомий контакт з моменту дотику до нерухомого, якщо нерухомий контакт забрати. Через складність вимірювання провалу контактів, які рухаються по дузі, у технічній докумен­тації звичайно зазначають умовне та істинне значення провалу.

Встановлена на рухомих контактах пружина чинить тиск на контакт і запобігає випадковому спрацьовуванню контактів при струсі, ударі, вібрації тощо. Тиск пружини на рухомий контакт, коли він не дотикається до нерухомого, називають початко­вим тиском. Тиск пружини на обидва контакти в той момент, коли вони замкнені на повний провал, називають кінцевим тиском. За рахунок створюваного пружиною тиску відбуває­ться самозачищення контактуючих поверхонь.

Контакти, які в неробочому стані перебувають у розімкненоілу положенні, називають замикаючими, а в замкненому — розмикаючими. В апаратах, застосовуваних для автоматичного керування електроустановками, контакти можуть замикатися і розмикатися з витримкою часу. Умовні позначення контактів на електричних схемах наведено в таблиці 7 (див. розділ 2).

Електромагнітні механізми

В автоматичних комутаційних і захисних електричних апаратах є електромагнітний механізм, завдяки якому електро­магнітна енергія перетворюється на механічну, що використо­вується для розмикання або замикання контактів. Електро­магнітний механізм складається з двох основних частин: магнітопроводу і котушки.

В електричних апаратах застосовують суцільні (рис. 27) і шихтовані (рис. 28) магнітопроводи. І одні, і другі складаються з нерухомої частини — осердя і рухомої — якоря. Суцільні магнітопроводи виготовляють з низьковуглецевих магнітно-м'яких відпалених сталей способом механічної об­робки — штампуванням, різанням, згинанням тощо, їх застосовують в апаратах постійного струму.

Шихтовані магнітопроводи ви­готовляють з листової електротех­нічної сталі, їх застосовують в апа­ратах змінного струму.

Котушка складається з кар­каса (рис. 29), на який намотано об­мотку. Котушка називається без-каркасною (рис. 30), якщо вона складається тільки з обмотки. Для надання безкаркасній котушці мо­нолітності витки обмотки стягують бавовняною стрічкою (бандажування) або між рядами витків розміщують електроізоляційні про­кладки, обмотку просочують електроізоляційною рідиною, а потім сушать.

Рис. 27. Суцільні магнітопроводи

Рис. 28. Шихтовані магнітопроводи:

а — з прямохідним якорем; б — з поворотним якорем

Рис.29.Каркаси котушок:

а — пресований; б — збірний; в — клеєний

Залежно від призначення елек­тричних апаратів у них застосовують струмові котушки або котушки на­пруги. Струмові котушки розрахавані на проходження по них великих струмів. Виготовляють їх з обмоткових проводів або голих проводів (шин) порівняно великого діаметра (площі перерізу).

Котушки напруги розрахо­вані на роботу при порівняно високій напрузі і невеликій силі струму, їх виготовляють, намотуючи на верстатах обмоткові проводи на каркас (каркасні котушки) або на шаблон (безкаркасні котушки).

Рис. 30. Безкаркаена котуш­ка, намотана з мідної шини

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com