У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Типи та види, організаційно-правові форми страхових організацій

Типи та види, організаційно-правові форми страхових організацій

Черкаська філія

Державна академія статистики, обліку та аудиту

Контрольна робота

З курсу «Страхування»

Варіант 15

Тест 15, 16.

Роботу виконав:

Студент групи: ЗАО-3.1/06

Лапай Оксана

Володимирівна

Роботу перевірив:

Викладач

Черкаси 2008

Зміст ст.

1. Типи та види, організаційно-правові форми страхових організацій, які створюються в Україні………………………………………………………3

2. Суть, особливості і завдання актуарних розрахунків. Методичні аспекти актуарних розрахунків…………………………………………………9

3. Тест…………………………………………………………………….11

4. Використана література

1. Типи та види, організаційно-правові форми страхових організацій, які створюються в Україні.

Останні шість років характеризуються динамічним розвитком діяльності страхових компаній в Україні, що супроводжується як зростанням кількості страхових компаній і розширенням напрямів страхової діяльності, так і збільшенням обсягів страхових операцій. Кількість страхових компаній на кінець 2005 року становила 398 порівняно з 387 у 2004 р. Валові обсяги страхової діяльності у 2005 р. зросли більше ніж у шість разів порівняно з 2000 р. і становлять 12,9 млрд. грн., а чистий обсяг - 7,5 млрд. грн. З розвитком ринку страхування в Україні виникає потреба у різноманітній статистичній інформації, розширенні інформаційної бази, вдосконаленні методів обробки статистичних даних та проведенні аналізу страхової діяльності. Сучасні страхові компанії оцінюють свою діяльність, вивчають частоту настання страхових випадків, розмір і структуру страхових платежів та страхових виплат, проводячи як ретроспективний аналіз, так і визначення перспективи діяльності. Це дає можливість виявити найважливіші тенденції розвитку страхового ринку та оцінити спектр страхових послуг. При цьому широко використовуються методи статистики.

Страхування — найдавніша категорія суспільних відносин. Виникнувши у період розпаду первісно-общинного ладу, воно поступово стало супутником суспільного виробництва. Спочатку страхування було тісно пов'язане зі словом «страх». Власники майна відчували страх за його збереження, за можливість знищення або втрати у зв'язку зі стихійним лихом, підпалом, крадіжками та іншими непередбаченими небезпеками, що супроводжують людське життя.

З економічної точки зору страхування має таке пояснення:

Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

В практиці розрізняються дві основні форми страхування: обов'язкова й добровільна. Під обов'язковим страхуванням розуміється обов'язковість внесення відповідним колом страхувальників фіксованих страхових платежів, коли необхідність відшкодування матеріального збитку або надання грошової допомоги зачіпає інтереси не лише конкретного страхувальника, але й державні інтереси. Йдеться про те, що обов'язкова форма страхування стосується пріоритетних об'єктів страхового захисту. Тому соціальне страхування окремих сільськогосподарських тварин у громадян, житлових будівель, пасажирів та деякі інші види страхування в Україні є обов'язковими.

Обов'язкова форма страхування базується на кількох принципах. Воно регулюється законодавчими актами, згідно з якими страховик зобов'язаний прийняти до страхування певні об'єкти, а страхувальники вносити визначені страхові платежі. У законодавстві встановлюється: сукупність об'єктів, що підлягають обов'язковому страхуванню; порядок обчислення величин тарифних ставок або середніх їх розмірів з наданням права їхньої регіональної диференціації; періодичність сплати страхових внесків; обсяг страхової відповідальності; рівень страхового забезпечення. Зазначаються також основні права та обов'язки сторін щодо дотримання умов договору страхування.

Для обов'язкової форми страхування властиве суцільне охоплення об'єктів, які законодавством України віднесено до неї. Щоб реалізувати цей принцип, страхові організації щорічно здійснюють по всій країні реєстрацію наявних об'єктів, перевіряють правильність нарахування страхових платежів та вчасність виплати їх. Принципом обов'язкової форми страхування є поширюваність її на об'єкти, вказані в законі, без будь-яких дій страхувальника. В його обов'язки не входить повідомляти страховому органу про появу в господарстві нового об'єкта. Під час чергової реєстрації цей об'єкт буде враховано, а страхувальника ознайомлено з величиною страхових внесків і строками сплати їх.

Обов'язкове страхування передбачає відповідальність страхувальника за вчасність і внесення в повному обсязі страхових платежів. У разі порушення страхувальником цих вимог страхові платежі стягуються за рішенням суду. Можливі випадки пошкодження чи загибелі застрахованих об'єктів, ще не покритих останніх черговим платежем. У такому разі страхове відшкодування підлягає виплаті з вирахуванням заборгованості за платежами. Порушення строків внесення страхових платежів зумовлює нарахування пені. Обов'язкове страхування, не обмежене часом, діє на протязі періоду, поки страхувальник користується застрахованим майном. Винятком є ветхі об'єкти та ті, господаря яких не встановлено. Вони не підлягають страхуванню. Якщо ж застраховане майно переходить до іншого господаря, то дія договору не припиняється і втрачає чинність лише у зв'язку із загибеллю майна. Нарешті, в разі застосування обов'язкового страхування встановлюється норма страхового забезпечення в процентах до страхової оцінки або в повній грошовій сумі на об'єкт. Зазначимо, що певним видам особистого страхування також властиві деякі принципи обов'язкового, наприклад, суцільне охоплення, автоматичність, застосування норм страхового забезпечення. Але зазначені принципи діють строго визначений строк і повністю обумовлені виплатою страхового внеску, наприклад, при обов'язковому страхуванні пасажирів.

Згідно зі (ст. 7) Закону України «Про страхування» в Україні проводять такі види обов'язкового страхування:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з державного бюджету України) на випадок інфікування ВІЛ при виконанні ними службових обов'язків;

3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

4) страхування спортсменів вищих категорій;

5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

7) авіаційне страхування цивільної авіації;

8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

9) страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів;

10) страхування засобів водного транспорту;

та багато інших.

Добровільне страхування, на відміну від обов'язкового, спирається на волевиявлення страхувальника. Форма добровільного страхування реалізується за певними принципами: застосовуються як законодавчі норми, так і добровільні засади, в законодавчому порядку встановлюються об'єкти страхування, що підлягають добровільній формі, та його найбільш загальні умови. Конкретні ж особливості щодо змісту та специфіки укладання й виконання страхових договорів розробляються страховою організацією. Добровільність цієї форми страхування стосується лише страхувальників, бо страховик неправомірний відмовити в страхуванні об'єктів, якщо немає порушення законодавства. Для добровільного страхування властиве неповне охоплення об'єктів, тому що не всі потенційні страхувальники бажають укласти договори страхування. На відміну від обов'язкового, добровільне страхування завжди діє в межах певного періоду, обумовленого договором. Саме в договорі чітко фіксується початок прав і обов'язків сторін та дата припинення їх. Це має виняткове значення, бо страхове відшкодування (страхова сума) виплачується лише тоді, коли страховий випадок відбувся в період страхування. Звичайно, можна забезпечити і безперервність добровільного страхування шляхом підписання договору на новий строк.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com