У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Влада, як соціально-філософський феномен

Сторінка 6

Влада, за Бурдьє, це своєрідне «коло, центр якого знаходиться всюди і ніде», який ніколи навмисне не приховувався, досягаючи цього іншими засобами, - треба вміти виявити [владу] там, де вона менше за усе помітна, де вона зовсім не упізнана, а отже – визнана. Символічна влада дійсно є такою невидимою владою, яка може здійснюватися тільки за сприянням тих, хто не хоче знати, що підкорений їй або навіть сам її здійснює.

Символічна влада, як влада встановлювати даність через висловлювання, влада примушувати вірити або змінювати бачення світу і, таким чином, вплив на світ, отже, сам світ – це влада квазімагічна, яка завдяки ефекту мобілізації дозволяє отримати еквівалент того, що досягається силою (фізичною або економічною), али лише за умови, що ця влада визнана, тобто не сприймається як свавілля. Символічна влада Бурдьє – це перетворена, невпізнана і легітимізована форма влади, підвладна іншим формам влади.[xix]

Отже, під владою Бурдьє розуміє символічну перевагу, а боротьба за символічне домінування – є боротьба за право легітимної номінації і класифікації. Тобто людина, яка має владу, - має символічну перевагу і право легітимної номінації та класифікації. Для того, щоб людині боротися за владу або за символічну перевагу, їй необхідно боротися за право легітимної номінації і класифікації. Людина, яка має символічну перевагу, має монополію на легітимне насильство на полі.

3. Заключна частина.

Відповідно до постмодерністських концепцій, які відображають в першу чергу філософський дискурс, влада інтерпретується у своїй політичній іпостасі – тут вона вбачається колективним ресурсом, який зумовлено комунікативною сутністю людської природи.

Влада перестає бути формою соціальної взаємодії суб’єктно-об’єктних відносин, в основі яких лежить конфлікт і боротьба інтересів. Постмодернізм вимагає принципово відмінний підхід до інтерпретації феномену влади – дифузний - відповідно до нього влада – «розмита» по всьому соціальному простору.

Не дивлячись на те, що постмодерністські концепції мають доволі сильне теоретичне підґрунтя, вони далекі від розуміння влади, в межах класичної методології (відповідно до якої влада зосереджена в державних інститутах), як асиметричних відносин в термінах боротьби та взаємодії груп.

Хочемо зазначити, що задля актуального дослідження феномену влади необхідно враховувати як модерністські концепції, так і постмодерністські. Сьогодні існує відмінність між повсякденними практиками соціальної взаємодії, фунціонуванням інститутів влади, які зумовлені трансформацією «знайомого світу» в умовах глобалізації, та політичною сферою, центральним поняттям якої визначалась держава. На часі, влада, як на глобальному рівні, так і окремо взятих держав, перебуває у стані трансформації: політична влада перестає бути виключно прерогативою держав, оскільки розосереджена між глобальним, національним та регіональним рівнями. Проте неможливо повністю відмовитись від держави як інституту політичної влади.

Природно, що нова соціальна реальність включає відповідні наукові рефлексії, а відтак – формується особливий дискурс влади: відносин довкола влади, відносин, що формують владу.

Завдяки нашому дослідженню, ми змогли побачити, що влада за своєю суттю є постійним становленням самої себе, підґрунтям і метою якого є вона сама як найвища цінність. Пронизуючи всі сфери життя, влада постає основою всіх сфер людського існування, зокрема, сфери моралі, в якій регулюється діяльність людини. Влада є основою та принципом оцінювання й покладання цінностей. Людина владна або прийняти вже існуючу істину про суще як ціннісну міру самої себе, або ж самій встановити ціннісну міру сущого в цілому.

Людина, будучи фізіологічно недосконалою і тому вітально залежною (підвладною) істотою, займає особливе положення у світі. Будучи фізіологічно недосконалою істотою, людина виявляється здатною перевершувати світ (ставати над ним) і саму себе. Постаючи як духовна істота, людина виявляється владною в своїй сутності. Ідентифікуючи себе з іншими людьми, вона постає владним суб’єктом по відношенню до кожної іншої людини, сутність якої вона визначає. Будучи духовною істотою, людина постає як владна над самою собою та світом в цілому.

Більшість концепцій влади, з якими ми ознайомились у процесі написання цієї роботи виявляли схильність до спрощення цього феномену – зведення його до підкорення одного/них іншому/им. Поки ми не дійшли до вивчення некласичних, зокрема, постмодерних, теорій влади, вона стала складнішою – більш цікавим, неоднорідним соціальним феноменом. Починаючи з концепції Фуко, нам стала зрозуміла практичність досліджень влади і застосування цих досліджень у нашій подальшій роботі.

Отже, повертаючись до потенціалу цього дослідження, слід сказати кілька слів про можливий взаємозв’язок гендеру і влади.

«Розділяй та володарюй» - кому тільки не приписували цей вислів – і давньоримським войовничим правителям, і італійському філософу Макіавеллі, і французьким королям. Кому б він не належав, цей принцип дії влади залишається і успішно впроваджується до сьогодні на багатьох рівнях. Одним з базових розділень людей є стать.

Термін «гендер» виник у зв’язку із необхідністю звернути увагу людини і соціуму на штучність приписуваних «статевих» характеристик. Жінка стала жіночою не тому що це природньо – тому що це соціально правильно, адекватно, вигідно, врешті решт. Чоловік повинен бути мужнім не тому, що це у нього «закладено природою» - цього вимагають від нього з самого дитинства. І у таких випадках дослідники гендеру говорили, що справа не у біологічній статі, а у тому, що саме конкретне суспільство додає до у геніталій новонародженої дитини – блакитну чи рожеву стрічку.

Потім дослідники гендеру почали вивчати розподіл людства на статі глибше, і зрозуміли - це не просто якісь стереотипи, які можна локалізувати, нейтралізувати або просто замінити чимось іншим. Ми знаємо, що чоловік і жінка повинні бути саме такими не просто з чиїхось слів, або окремих джерел. Цей примус – бути певної, визначеної статі – в усьому – як ми поводимось, презентуємо себе іншим, що ми вдягаємо, підіймаємо важке або ні, де ми працюємо, скільки заробляємо, кого годуємо, або хто годує нас, обираємо собі справу, у нашій статевій «справжності» - у всьому нашому житті. Очевидно, що ми повинні бути жінкою або чоловіком. Але чи можливо вказати на того/те, що саме змушує нас статево визначитися? Взагалі, звідки ми знаємо, що повинні визначитися?

Завдяки вивченим нами концепціям влади, ми розуміємо, що будь-яке розділення відбувається заради влади. Влада є усюди. Гарний (ефективний, успішний) член спільноти – у першу чергу, зручний владі, легкий у керуванні. Таке розуміння влади дозволяє нам рухатися у напрямку вивчення проблеми, як саме влада виявляється у суспільних уявленнях про стать.

Усі поставлені нами вище питання важливі не тільки для України сьогодні. Можливо, що сучасне покоління не може змінитися і впустити у свій простір таку «астатність». Але питання визначеної статі і його наслідки точно важливі наступним поколінням.

Ми вважаємо, що цілі дослідження у рамках цієї роботи досягнуті. Нами був зроблений огляд філософської літератури, яка стосується понять і концепцій влади. Ми розуміємо, що дослідили не все, і поза нашою увагою залишилося багато інших, не згаданих у цій роботі, ідей щодо феномену влади. Ми сподіваємося надалі мати можливість більш глибоко вивчити концепцію М.Фуко, концепція влади якого принципово вирізняється поміж іншими. Ми намагалися визначити основні терміни і концепції влади – речі вельми пов’язані між собою, як ми помітили – в рамках різних концепцій ті або інші терміни стають у центр, а інші виконують роль контексту. В результаті ми можемо говорити про плани щодо наступного вивчення поняття та концепцій гендеру і розвитку гендерних студій до сьогодні.

[i] Философия власти. / Гаджиев К.С., Ильин В.В., Панарин А.С., Рябов А.В. / Под ред. В.В. Ильина. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1993. – 271 с.

[ii] Пугачев В.П., Соловьев А.И. 'Введение в политологию. Учебное пособие. 2000.' : АСПЕКТ ПРЕСС, Москва, 2000

1 2 3 4 5 [6] 7

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com