У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Відповіді до екзамену з Фінансового Права України

Відповіді до екзамену з Фінансового Права України

  1. Предмет та метод фінансового права.

Фінансове право — це сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі формування, розподілу і викорис­тання публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів, та інших фондів, необхідних для безперебійного функ­ціонування органів держави, органів місцевого самоврядування та органів, діяльність яких держава визнає необхідною.

Усі правові норми, які включені в законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти, поділяються на окремі галузі права. В основу поділу макросистеми правових норм, прийнятих на території держави її органами та органами місцевого самовряду­вання, покладено матеріальний зміст відносин, які регулюють­ся цими нормами, тобто предмет правового регулювання. Ок­ремі частини системи права, розмежовані за предметом право­вого регулювання, є галузями права, під якими розуміють су­купність правових норм, що регулюють однорідні суспільні відносини1.

Предметом фінансового права є суспільні відносини, що виникають у процесі мобілізації коштів у публічні центра­лізовані і децентралізовані фонди держави і органів місцевого самоврядування та інші фонди, що визначаються державою публічними, їх розподілу і використання, а також у ході кон­тролю за рухом цих коштів, їх ефективним і цільовим вико­ристанням, а також Із емісією та обігом грошових знаків. Під впливом фінансово-правових норм знаходяться і фінансові відносини господарюючих суб'єктів (комерційних та некомер-цІйних підприємств), відносини, які виникають на ринку фінан­сових послуг, при формуванні і подальшому використанні не­державних пенсійних фондів, приватних господарств.

Метод правового регулювання в фінансовому праві такий самий, як і в усіх галузях публічного права. Прийоми і засоби впливу на суб'єктів відносин є предметом фінансового права, і розкривається цей вплив через правовий статус суб'єктів (право­здатність, дієздатність, компетенцію, відношення підпорядку­вання)2. У фінансовому праві суб'єкти нерівні. Сторона, що виражає публічний фінансовий інтерес, завжди наділена влад­ними повноваженнями.

У цьому І полягає сутність методу владних приписів. Од­нак змістом фінансово-правових відносин є формування і ви­трачання фондів коштів, без яких ані держава, ані орган місце­вого самоврядування не може функціонувати. Особлива важли­вість фінансових правовідносин для держави і місцевих орга­нів самоврядування не дозволяє обом сторонам ніяких дій, не передбачених нормативно-правовим актом. Фінансове право як галузь публічного права, в першу чергу, захищає спільні Інтереси держави і громадян.

  1. Наука фінансового права: поняття та зміст

Наука фінансового права виникла значно пізніше, ніж фінан­сові інститути, які з'являються разом з державою, оскільки жодна держава не могла і не може жити без податків і кредиту. Першим європейським автором роботи з фінансів "Про дохо­ди афінської республіки" вважається Ксенофонт (430-355 рр. до н.е.). XVII ст. датують зародження і розвиток класичної по­літекономії. У працях французів — представників класичної школи А. Тюрбо, Ф. Кеніє, В. Мірабо, англійців А. Сміта та Д. Рикардо вчення про фінанси зводиться до 4 основних поло­жень:

1) держава необхідна, бо вона охороняє "природний порядок" від заздростей і посягань;

2) утримання уряду повинно бути дешевим, оскільки витрати на управління державою є невиробничими. Із часом це по­ложення себе не виправдало, бо дешеве управління обов'яз­ково веде до корупції;

3) держава не може порушувати право власності і конкуренції шляхом установлення обмежуючих митних зборів і моно­полій і не повинна втручатися у господарське життя країни;

4) держава має дотримуватись основних принципів оподатку­вання: податки сплачують усі відповідно до своїх доходів; податки треба визначати заздалегідь І справляти у зручний для платника час

Першим російським автором творів з фінансів був І. С. Пе-ресвєтов, що жив ще за часів Івана Грозного. На початку VIII ст. теоретиком фінансів вважається І. Т. Посошков, відо­ма його книга "Книга о скудости н богатстве".

У XVIII ст. з'являється термін "фінанси", який увів у нау­ковий обіг на території Російської імперії професор права Мо­сковського університету С. Ю. Десницький. Він вперше визна­чив, що фінанси держави складаються з двох частин: витрати і доходи, що сума видатків є визначаючою і відповідно до неї повинні бути знайдені доходи. У 1835 р. в російських університетах вводиться курс фінансо­вого права. Професор Московського університету Ф. В. Міль-гаузен розмежував фінанси і фінансову науку, а професор Д. Львов відзначав не ресурси, а суспільні відносини. У 1882 р. вийшов підручник з фінансового права професо­ра Санкт-Петербурзького університету В. Лебедєва, в якому було зроблено аналіз розвитку фінансової науки за всі роки ЇЇ існування. На сьогодні наука фінансового права досліджує встановлені фінансово-правовими нормами методи і засоби, якими держава і органи місцевого самоврядування мобілізують кошти у цент­ралізовані І децентралізовані фонди і витрачають їх для свого функціонування.

До предмета науки фінансового права належить аналіз про­блем основ правового статусу суб'єктів фінансових правовід­носин, особливостей владних повноважень публічних органів, які обов'язково беруть участь у фінансових правовідносинах, їх взаємовідносин з підвладною стороною, якою може бути і орган державної влади, і орган державної виконавчої влади, і окремий громадянин.

Сутність і призначення науки фінансового права, як і будь-якої галузі права, розкривається в її функціях1. Завдан­ням науки фінансового права с:

· дослідження інститутів фінансової системи, порівняльний аналіз національної і зарубіжних фінансових систем, відпо­відність їх об'єктивним економічним законам І розкриття закономірностей, пов'язаних із переходом до ринкових від­носин та формулювання пропозицій до "їх фінансово-право­вого регулювання;

· приділення максимальної уваги з'ясуванню ролі й призна­чення фінансово-правових інститутів, формування яких ба­зується на ланках (інститутах) фінансової системи;

· наука фінансового права розширяє свій предмет у зв'язку із виникненням нових фінансово-правових інститутів, тобто виконує конструктивну функцію.

  1. Система фінансового права

Система фінансового права як галузі права — це об'єк­тивно обумовлена фінансовою системою внутрішня його бу­дова, об'єднання і розташування фінансово-правових норм у певній послідовності.

За своєю значимістю фінансово-правові норми нерівні. У фінансове право включають норми, які закріплюють поло­ження, що застосовуються в усіх видах фінансової діяльності (наприклад, норми, що регулюють проведення фінансового контролю), і норми, що приймаються державою для регулю­вання конкретних видів фінансових відносин. Тому фінансове право складається з двох частин: Загальної і Особливої.

У Загальну частину сьогодні включають фінансово-правові норми, які закріплюють основи фінансової діяльності держави, її принципи, методи, правові форми; фінансову систему, коло і компетенцію органів держави і органів місцевого самовряду­вання в галузі фінансів і розмежування їх повноважень, види, форми і методи фінансового контролю. Положення, що вклю­чаються в Загальну частину фінансового права, мають однако­ве значення при здійсненні фінансової діяльності як органами держави, так і органами місцевого самоврядування.

Особлива частина фінансового права поділяється на розділи або підрозділи, які складаюся з фінансово-правових інститутів і суб інститутів, у яких згруповані норми, що регулюють відно­сини в галузі:

1) державного і місцевих бюджетів;

2) державних і муніципальних позабюджетних цільових фон­дів;

3) державних і муніципальних доходів;

4) державного і муніципального кредиту;

5) державного і муніципального боргу;

6) обов'язкового страхування;

7) державних і муніципальних видатків;

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com