У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Поняття, ознаки і функції господарського договору

Сторінка 8

• порушення державної дисципліни цін, пов'язані з виконанням договорів;

• порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин, пов'язані з виконанням господарських договорів тощо.

До позадоговірних правопорушень відносяться:

• порушення антимонопольного законодавства;

• порушення податкової дисципліни;

• порушення прав власника як поєднаних так і не поєднаних з позбавленням прав володіння тощо.

Господарсько-правовій відповідальності властиві такі ознаки, як: 1. юридична, тобто являє собою вплив кредитора на правопорушника безпосередньо або за допомогою суду, арбітражного або третейського суду.

Матеріальна - застосовується у формі певної системи майнових санкцій, передбачених діючим законодавством.

Функції господарсько-правової відповідальності визнача­ються як сукупність дій щодо застосування до правопорушника передбачених законом або договором санкцій, а також правових наслідків такого застосування.

Визначено п'ять основних функцій:

Стимулююча функція. Господарсько-правова відпові­дальність полягає в застосуванні до правопорушника майнових (економічних) санкцій, передбачає спонукання його і до припинення правопорушення, і до реального виконання зобов'язання.

Штрафна функція. У даному розумінні господарсько-правова відповідальність є реакцією на вже вчинені протиправні дії (бездіяльність) у вигляді покарання правопорушника економічними санкціями (неустойка, штраф, пеня).

Функція попередження правопорушень. Суть даної функції полягає в тому, при застосуванні відповідальності усувається факт господарського правопорушення, а й застосовуються відповідними органами правові заходи, спрямовані на усунення його причин та умов.

Компенсаційна функція - сутність її полягає у відновленні порушеного правопорушенням майнового стану потерпілого шляхом застосування на його користь компенсаційних майнових санкцій, стягуваних з порушника.

Інформаційна функція - сам факт пред'явлення претензії, позову - це інформація про неблагополучний стан господарської діяльності суб'єкта.

Відповідальністю є застосування до правопорушника встановлених законом або договором санкцій, внаслідок чого він зазнає майнових втрат.

Види господарсько-правової відповідальності розрізняються залежно від видів господарських правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопорушення, це:

1) відшкодування збитків

2) штрафні санкції

3) оперативно-господарські санкції.

Відшкодування збитків - як вид відповідальності чітко визначене законом. В першу чергу визначені юридичні підстави його застосування (ст. 203 ЦК). В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати кредитора, втрата або пошкодження його майна, доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником.

Даний вид відповідальності застосовується як майнова санкція:

• у відносинах купівлі-продажу;

• у відносинах поставки;

• при перевезенні вантажів;

• згідно з договором підряду на капітальне будівництво тощо.

Штрафні санкції виконують каральну функцію. Законодавство встановлює штрафну відповідальність, коли доцільно застосовувати штрафні економічні санкції. Розмір штрафної санкції залежить від ступеня серйозності господарського правопорушення. Штрафна відповідальність може застосовуватися «понад завдані збитки», якщо законом або договором не визначено Інше.

Розмір штрафу регулюється трьома способами:

• штраф у твердій сумі;

• штраф у процентному відношенні до суми всього зобов'язання або невиконаної частини зобов'язання;

• штраф у кратному розмірі до вартості того предмета, який захищається штрафом.

Неустойка являє собою різновид штрафної економічної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентному відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання. Неустойка в основному застосовується як штрафна санкція при простроченні виконання майнових зобов'язань. Наприклад, за недопоставку товару постачальник сплачує покупцеві неустойку з розмірі 4 відсотків вартості недопоставленого є строк товару.

Пеня застосовується як штрафна економічна санкція в разі затримки виконання суб'єктами господарської діяльності грошових зобов'язань. Особливістю пені є те, що вона встановлюється у процентному відношенні до простроченої суми за кожний день прострочення. Якщо розмір неустойки не залежить від терміну прострочення виконання, то розмір пені збільшується залежно від продовження правопорушення.

Оперативно-господарські санкції - це передбачені законодавством або договором засоби оперативного впливу спрямовані на попередження господарського правопорушення.

Дані санкції в свою чергу поділяються на два види:

1) спрямовані . Господарське законодавство на одностороннє припинення правовідносин в інтересах сторони, чиї права порушені;

2) спрямовані на зміну правовідносин(переведення несправного платника на попередню оплату товару або акредитивну форму розрахунків).

Господарське - правова відповідальність грунтується на таких підставах:

перша - сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин;

друга - господарська правосуб'єктність боржника і кредитора;

третя - це протиправні дія або бездіяльність господарського правопорушника, що порушують права і законні інтереси кредитора. Дана підстава складається з чотирьох елементів:

• факт господарського правопорушення;

• протиправність поведінки господарського порушника;

• причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими потерпілому збитками;

• вина господарського правопорушника - це негативне суб'єктивне ставлення правопорушника до прав і законних інтересів потерпілого. Вина існує в формі умислу і необережності.

У господарському праві діє презумпція вини - «відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання» (ст.209 ЦК).

Сукупність чотирьох названих умов утворює юридично-фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.

Висновки

У нинішніх умовах особливо зростає роль договору як універсальної та найдоцільнішої форми опосередкування товарно-грошових відносин. У процесах роздержавлення і приватизації господарському договору належить чільне місце серед форм, які використовуються для подолання монополії державної власності (купівля-продаж державного майна через аукціони, конкурси, біржі тощо).

Дедалі більшого поширення набуває договірний порядок створення нових підприємницьких структур: господарських товариств, спільних підприємств з участю зарубіжних партнерів, господарських асоціацій та ін. Правовою основою створення таких організацій стає установчий договір. У ньому засновники зобов'язуються утворити юридичну особу, визначають порядок спільної діяльності з її створення, умови передачі в її володіння, користування і розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договором визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками прибутку та збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу засновників з її складу тощо.

Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників – підприємств, громадян – має свободу господарської діяльності та підприємництва. Результати цієї діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах. Перехід до ринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини, отже розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб юридичних і фізичних осіб у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, бартер, постачання енергії тощо). Не зменшується і роль договорів майнового найму (оренди, лізингу, прокату тощо), за допомогою яких опосередковуються відносини з тимчасового володіння і користування майном. Зростає значення договорів підрядного типу, договорів про надання різного роду послуг громадянам та організаціями (договори підряду, про надання посередницьких послуг, на рекламу продукції тощо).

1 2 3 4 5 6 7 [8] 9 10

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com