У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Мовна особистість автора твору

Мовна особистість автора твору

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ

Кафедра

Мовна особистість автора твору

Реферат з курсу

«»

студента курсу

Інституту

(спеціальність «»)

Перевірила:

КИЇВ – 2008

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………… .3

Основна частина

  1. Архетипічна пара автор-читач ………………………………………… 5
  2. Реалізація автором функцій повідомлення…………………………… .11
  3. Поява автора твору у науковому стилі………………………………… 13

Висновки……………………………………………………………………… .16

Список використаних джерел……………………………………………… .17

Основна частина

1. Архетипічна пара автор-читач

Комунікативний акт, здійснюваний через посередництво тексту, передбачає реалізацію кількох функцій повідомлення: інформаційної, контактної, функції організації процесу читання, виразової функції, тлумачної, спонукальної, функції формування поглядів читача, функції запам’ятовування [1]. Зрозуміло, що спілкування полягає насамперед в обміні інформацією, отже, текст в будь-якому випадку має відрізняєтися максимальною об’єктивністю. Автор твору відіграє роль безстороннього передавача інформації – і його особистісні якості не відображені, на перший погляд, у тексті. Проте уважний аналіз текстових засобів дає змогу зробити певні висновки про особистість автора.

Сучасна психологія для практичних цілей використовує поняття архетипів (структурних елементів колективного підсвідомого), зокрема, з’ясовує позитивні й негативні сторони професій, які передбачають вплив одних людей на інших (лікарів, психотерапевтів, учителів, соціальних працівників тощо). Досить переконливими є твердження німецького психотерапевта А. Гуггенбюля-Крейга, який на основі поняття про архетипи, сформованого К.Юнгом, аналізує т. зв. архетипічні пари – лікар і пацієнт, учитель і учень тощо: ”Архетип можна визначити як природжену можливість поведінки, вироблену в процесі людської історії, чи як клас психічних змістів, події якого не мають свого джерела в окремому індивіді. Люди архетипічно реагують на кого-небудь чи що-небудь у стереотипній, але щоразу заново переживаній ситуації. Певні архетипи мають два полюси, оскільки в основі архетипу лежать полярності. Яким чином виникла архетипічна поведінка, ми можемо лише здогадуватися. Можна припустити, що первинно у свідомості індивіда домінував один полюс архетипу, а інший полюс незалежно існував у іншої людини. Однак історичні факти переконують у тому, що обидва полюси архетипу завжди були поміщені в одній свідомості. У людській психіці з моменту народження наявні архетипічні полярності, тому при контакті із ”зовнішнім” полюсом архетипу активізується полюс ”внутрішній”. Ми можемо припустити, що не існує ізольованих архетипів цілителя і пацієнта. Цілитель і пацієнт – це лиш аспекти даного архетипу. Образно кажучи, хворий містить у собі риси лікаря, а лікар – риси хворого. Спілкуючись з учителями, мимоволі помічаєш у них численні дитячі риси, які можна звести до певної інфантильності. Добрий учитель якоюсь мірою відчуває себе самого дитиною. Наявність у його психіці двох полюсів архетипу гарантує йому успіх у роботі з учнями. У багатьох учителів архетип розщеплюється, дитяче начало витісняється і передається назовні, на учнів, яким віднині приписуються всі дитячі риси. Учитель починає почувати себе винятково досвідченою дорослою людиною і сприймати дітей як нерозумних учнів. Прогрес у заняттях блокується. Діти перестають виявляти дорослі риси. В такій ситуації вчитель уособлює інтелект, а учні – глупство .” [2].

Продовжуючи міркування німецького психолога, можна припустити, що в архетипічній парі автор-читач успіх спілкування (опосередкованого текстом) залежить насамперед від автора: якщо він зберігає в собі обидві полярності (відчуває себе й автором, і читачем), то відповідно поважливо ставиться до читача: долучає до своїх міркувань, показує хід думки, обережно переконує, не тисне. Це, з одного боку, не може не приваблювати читача, оскільки він відчуває, що автор його поважає, а з другого – дає змогу робити висновки про особистість автора твору.

2. Реалізація автором функцій повідомлення

Коректна вербальна поведінка автора в архетипічній парі автор-читач виявляється в належному забезпеченні зазначених вище функцій. Щоб реалізувати одну з основних для повідомлення функцію – інформаційну, тобто, щоб повідомлення було сприйняте адресатом, необхідне встановлення контакту між автором і читачем, який здійснюють реалізатори контактної функції, тісно пов’язаної з функцією організації читання: ”Контакт включений, але зв’язок адресант – адресат легко обривається – увага слухача чи читача втомлюється та слабшає, втрачається послідовність думки. Адресант змушений включати. елементи, які підтримують зацікавлення, інтерес, що вказують напрям розвитку думки, яка керує процесом читання” [1].

У текстах, які здатні не лише зацікавити, а й утримати уяву, мовні засоби, спрямовані на підтримування інтересу читача до повідомлення, представлені досить широко. Увага до психологічної структури тексту проявляється ще з давніх часів. Так, професіональних мовців давно цікавило питання, як автор здатен перебороти психологічний бар’єр слухача, пов’язаний з небажанням сприймати й розуміти висловлювання.

Суперечність між адресатом і адресантом усуває виразова функція – саме вона забезпечує створення довіри читача до автора. Виразова функція пов’язана з формуванням образу автора як співрозмовника і психологічним ставленням читача до повідомлення . Делікатність, толерантність, відсутність категоричності у викладі добре видно в спокійному розгортанні наукового дискурсу. Повага до читача виявляється й у певній шпаруватості викладу, наприклад: М.Коцюбинський різко порвав з попередньою фотографічною традицією художнього опису природи: пейзаж у нього психологічний, настроєвий. Не будемо тут наводити всім відомого уривка з ”Fata morgana”, де ”плачуть голі дерева”. Ось картинка, в якій відбивається прагнення людини до гармонії в суспільному житті. У розмові з читачем-однодумцем, читачем такого самого інтелектуального рівня достатньо одного натяку – ключових слів, це зменшує інтерактивну дистанцію, інтимізує виклад.

Водночас автори текстів, дбаючи про повне взаєморозуміння зі своїми читачами, вдаються до різних способів пояснення складних понять: Ці ”муки творчості” автора психофізіологічною мовою називаються аферентним синтезом; В основі контексту-пресупозиції (припущення) лежить ентимема (міркування, в якому пропущена одна із частин); експліцитно чи імпліцитно (явно чи неявно) [1].

Автори, зорієнтовані на читача, не соромляться ”посвячувати” його в хід своїх думок, у сам процес творення наукового тексту, висловлювати сумнів тощо. Сприймаючи читача співрозмовником-однодумцем, автори надають викладу характеру усної оповіді – уживанням слів і синтаксичних конструкцій, ”забарвлених колоритом розмовності”, спроба визначення тексту у вигляді дефініції.

Цікаві з погляду характеристики вербальної поведінки авторів різного типу короткі речення, які трапляються в текстах. Уживанням подібних конструкцій досягається динамізм історично-наукового дискурсу. Крім того, тут є й емоційний підтекст, що формується залученням забарвлених слів і висловів, а наведення уривка з поезії, наприклад, передає небайдуже ставлення автора.

Імпліцитно передане ставлення автора до описуваних явищ і в абзацоподілі, який, подібно до абзаців у художній літературі, подекуди виконує емоційно-експресивну функцію. Так, в окремий абзац може бути виділене окреме речення. Цим самим особливе ставлення автор намагається сформувати у читача, довіряючи йому, вбачаючи в ньому однодумця. Короткі речення, виділені в окремі абзаци, виконують функцію організації читання.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com