У нашій онлайн базі вже 23512 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи партнёров
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23512 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Особливості обстеження і семіотика захворювань центральної нервової системи

Особливості обстеження і семіотика захворювань центральної нервової системи

Щоб скласти правильне уявлення про стан нервової системи, деякий час необхідно спостерігати за поведінкою дитини, її позами, рухами, реакцією на навколишній світ. Це особливо важливо для дослідження немовлят, яке проводять у теплій кімнаті. Відчуття страху, неспокою тощо можуть змінити поведінку дитини, її реакцію. Дослідження неврологічного статусу дитини шкільного віку майже не відрізняється від дослідження дорослого, проте у дитини раннього віку має ряд особливостей. У немовлят чутливість визначають лише приблизно, оскільки немає взаєморозуміння. Проте слід прагнути і в цих дітей оцінити якомога повніше всі функції нервової системи.

Стан нервової системи досліджують послідовно, дотримуючись певної схеми. Оцінюючи симптоми ураження, враховують, що вищі нервові утворення, які формуються пізніше, мають гальмівну дію на структури, що лежать нижче. При ураженні вищих нервових центрів настає розгальмовування, посилюються функції нижчих структур.

Схема неврологічного обстеження дитини

1. Загальна оцінка поведінки дитини, відповідність її нервово-психічного розвитку вікові, рівень II свідомості.

2. Менінгеальні симптоми.

3. Дослідження функції черепних нервів.

4. Дослідження рухових функцій.

5. Рефлекси.

6. Координація рухів.

7. Чутливість.

8. Дослідження функцій вегетативної нервової системи.

9. Дослідження вищих коркових функції і психіки.

Для того щоб дати загальну оцінку поведінки хворого, спостерігають за його здатністю реагувати на оточення, за його положенням у ліжку, здатністю пересуватися в просторі. Необхідно оцінити наявність у дитини певних рухових навичок, відповідність рівня її статокінетичного розвитку вікові; вміння дитини самостійно утримувати голову, сидіти, стояти, ходити і т. ін. Слід відмітити наявність судорожних приступів і вчасно розпізнати їх. Судороги можуть бути поширеними і місцевими. Основними ознаками судорожного приступу β тонічне напруження м'язів, що супроводжується звичайно зупинкою дихання (тонічні судороги), ритмічним скороченням м'язів (клонічні судороги), розладом свідомості. Приступ, що має тонічну і клонічну фазу, супроводиться глибоким виключенням свідомості, залученням усіх м'язових груп, називають великим генералізованим судорожним приступом (Grand mal). Малі судорожні приступи (Petit raal) характеризуються менш глибоким виключенням свідомості на кілька секунд, судорог, як таких, може не бути зовсім. При спазмофілії спостерігається ізольоване тонічне напруження окремих м'язових груп. Особливо небезпечні судороги, що тривають понад 5 хв, бо вони призводять до кисневого голодування головного мозку.

Під час огляду визначають, чи немає у хворої дитини розладу свідомості. Розрізняють три ступені розладу свідомості: сомнолентність, або сонливість, сопор і кому.

При сомнолентності, знижені рухова активність, інтерес до навколишнього. Дитина стає апатичною і сонливою, але ще реагує на голосну мову, її можна розбудити, а з дітьми старшого віку можна дещо обмежено ввійти в контакт.

Сопор — наступний за важкістю ступінь розладу свідомості. Він характеризується станом, який нагадує глибокий сон. Діти реагують лише на дуже сильні подразники, наприклад больові. Однак ця реація не відповідає ситуації, а є дифузною, захисною. Спостерігається незв'язне буркотіння та гримасування.

Кома — найтяжчий ступінь розладу свідомості. Вона характеризується відсутністю реакції навіть на сильні подразники, згасанням усіх рефлексів.

Дуже важливо перевірити менінгеальні симптоми, які виникають при подразненні оболонок мозку, найчастіше при менінгіті.

До них належать такі:

1. Ригідність потиличних м'язів — ранній і постійний симптом менінгіту. Рухи голови обмежені, спроба пасивно нахилити голову хворого спричинює біль і є утрудненою або іноді навіть неможливою через напруження м'язів шиї.

2. Симптом Брудзінського — при пасивному згинанні голови вперед у дитини, що лежить на спині з розігнутими ногами, настає «захисне» згинання нижніх кінцівок у тазових і колінних суглобах (верхній симптом Брудзінського). Якщо натискати на ділянку лона, нижні кінцівки згинаються в колінних і тазових суглобах і зводяться до живота (середній симптом Б рудзінського). При пасивному згинанні однієї кінцівки в тазовому суглобі і розгинанні в колінному хворий мимовільно згинає другу кінцівку (нижній симптом Б рудзінського).

3. Симптом Кериіга полягає в неможливості (в положенні на спині) розігнути нижню кінцівку в колінному суглобі, якщо вона зігнута в тазовому. Якщо спробувати зігнути нижню кінцівку в тазовому суглобі при розігнутому коліні, хворий рефлекторно згинає її в колінному суглобі.

4. Вибухання, напруження і пульсація переднього тім'ячка.

5. Вимушене положення із закинутою головою.

Дослідження функції І пари — нюхових нервів — у маленьких дітей становить деякі труднощі. Дітям дають понюхати різні ароматичні речовини і розпитують про відчуття. У маленьких дітей спостерігаються плач, гримаси, коли вони вдихають речовини з неприємним запахом.

Для оцінки функції II пари — зорового нерва — перевіряють гостроту зору, сприйняття кольорів, поля зору кожного ока. При ураженні II пари знижується гострота зору і можуть звужуватися поля зору. У маленьких дітей ці дослідження неможливі. Про функцію у них, роблять висновок, по-перше, за картиною дисків зорових нервів під час дослідження очного дна і, по-друге, за реакцією дитини на яскраві іграшки і реакцією зіниць на світло.

Функцію окорухового, блокового і відвідного нервів (III, IV, VI пари) досліджують звичайно одночасно, відзначаючи здатність дитини стежити очима за рухомим предметом. Відзначають обсяг рухів очних яблук, а також ширину і однаковість очних щілин, положення очних яблук, здатність до конвергенції, тобто сходження очних яблук при розгляданні предмета з близької відстані, реакцію зіниць на світло. При ушкодженні цих нервів можуть спостерігатися обмеження обсягу рухів очних яблук, косоокість, нерівномірність очних щілин, опущення верхньої повіки (птоз), подвоєння предметів при розгляданні (диплопія), неоднакова ширина зіниць, розлади конвергенції.

Для оцінки функції трійчастого нерва (V пара) визначають чутливість шкіри обличчя, обсяг активних рухів нижньої щелепи, кон'юнктивальний і рогівковий рефлекси. При ураженні трійчастого нерва ці рефлекси на боці ураження, як і чутливість, знижені або їх немає, обмеженими є активні рухи нижньої щелепи.

При оцінці функції лицевого нерва (VII пари) досліджують рухи мімічних м'язів. У дітей молодшого віку спостерігають міміку під час крику, плачу, сміху. При ураженні лицевого нерва хворий не може наморщити лоба, закрити очі на боці ураження, рот перекошується в здоровий бік, можуть також бути розлади смаку на передніх 2/3 язика, підвищене звукосприйняття на боці ураження (гіперакузія), розлади сльозо- і слиноутворення. При ураженні пірамідної системи часто спостерігається порушення функції тільки нижньої гілки — асиметрія ротової щілини (центральний параліч лицевого нерва).

При ураженні VIII пари — присінкозавиткового нерва — відмічають зниження слуху, запаморочення, ністагм, порушення рівноваги. Ністагмом називають ритмічне посмикування очних яблук. Схожі розлади можуть спостерігатися при ушкодженні мозочка та його зв'язків.

Функцію язикогорловоео і блукаючого нервів (IX і X пари) оцінюють сумісно. При їхньому ушкодженні спостерігаються розлади ковтання, поперхування, рідка їжа виливається через ніс. М'яке піднебіння провисає на боці ураження, язичок відхиляється в здоровий бік, з'являються охриплість і гугнявість голосу. Може настати втрата голосу — беззвучна мова (афонія). Не слід забувати, що афонія не тільки з'являється в результаті ураження цих нервів, а й е одним із симптомів запалення гортані — ларингіту.

Для дослідження функції додаткового нерва (XI пари) дитину просять повернути голову в різні боки, стиснути плечима, підняти руки вище рівня плечей. При ураженні цієї пари утруднюється повертання голови в зворотний бік, плече на боці ураження опущене, ним важко стискати, підняття руки обмежене.

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Замовлення реферату
Нове
Цікаві новини
загрузка...

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2014 textreferat.com