Яку воду ми п'ємо?
На думку багатьох екологів, водопровідна вода, що ми п'ємо, питною не є. Вважається, що придатна вона тільки для того, щоб помити руки і випрати білизну.
На водопровідних станціях вода в основному очищається від природних забруднень — від механічних (піску, мулу) за допомогою фільтрації і від біологічних — за допомогою знезаражування. Але найбільш небезпечні для людини забруднювачі, такі як солі важких металів, компоненти промислових відходів, органічні сполуки, феноли і радіонукліди, а також залишки речовин, якими воду іонізували і знезаражували (хлор), що потрапляють у водопровід, а відтіля до нас у шлунок, якщо ми п'ємо неочищену воду.
Багато хто думає, що досить воду прокип'ятити, і її можна без побоювань використовувати для пиття. Це не зовсім так. Кип'ятіння не знищує навіть усіх мікробів, не кажучи вже про метали, пестициди, нітрати, феноли й нафтопродукти. Тому для очищення води кип'ятіння, на жаль, недостатньо.
Чимало людей пише і говорить про один зі способів очищення води — відстоювання води. Ще краще буде для жителів великих міст очищати воду не тільки шляхом її відстоювання, але і застосуванням побутових фільтрів очищення води. Найбільше підходять для цього фільтри, у яких використовується комбінація адсорбційної та іонообмінної технологій, що дозволяє очищати воду не тільки від залишкового хлору й органічних забруднень, але і від важких металів.
Поради:
1. Якщо є можливість, пийте воду з джерел (але краще і її відстоювати).
2. Пропускайте воду для пиття і приготування їжі через побутові очисні фільтри чи хоча б відстоюйте ЇЇ не менше 6— 12 годин.
3. Після купання в забруднених водоймах удома обов'язково слід добре вимитися з милом.
4. Ні в якому разі не використовуйте для кулінарії гарячу воду з-під крана. Справа в тім, що ТЕС її обробляє спеціальними хімічними сумішами, щоб зм'якшити. У результаті такої обробки вода позбавляється практично єдиних корисних речовин — кальцію і магнію, стає більш агресивна хімічно, містить більше, ніж холодна, солей важких металів.
5. Бажано регулярно проводити різні очисні процедури.
Охорона риб
У зв'язку із все зростаючими потребами людини в харчових продуктах, удосконаленням методів і знарядь лову, з погіршенням екологічного стану багатьох водойм рибні запаси значно зменшилися і продовжують зменшуватися. Тому рибу необхідно не тільки охороняти, але і піклуватися про її розпліднення. Сьогодні в нас існує Державна інспекція з охорони і відтворення рибних запасів та регулювання рибальства, яка встановлює певні обмеження вилову риби. Крім того, вона веде боротьбу з браконьєрами, тобто особами, що добувають рибу недозволеними способами, у заповідних зонах чи у заборонений час.
Рибний промисел наносить дуже серйозні втрати деяким видам риб. Так, китобійний промисел, на який начебто і введена річна квота, призводить до того, що популяції китів перебувають під загрозою вимирання. Як приклад можна навести і промисел перуанського анчоуса. Незважаючи на річну квоту видобутку анчоуса, його популяція різко скоротилася, а улови стали низькими. Виходить, що якщо не контролювати рибальський промисел і не давати можливості відновлюватися «затребуваним» популяціям, їх види будуть утрачені назавжди.
Різке зниження чисельності промислової риби спостерігається не тільки на популяціях китів та анчоуса, а й на промислі північноморського оселедця і камбали, тихоокеанської сардини і лосося, північноатлантичної тріски й ін.
Для того щоб зупинити зникнення деяких популяцій, необхідно врегулювати їх вилов, дати можливість виживати дорослим істотам товарної кондиції, розмножуватися, забезпечити виживання та ріст молоді. Але, на жаль, багато промислових популяцій або наближаються до межі загибелі, або вже перейшли через цю межу.
Повністю заборонені й суворо караються законом хижацьке винищування риб за допомогою вибухових і отруйних речовин, полювання на риб з острогою, відстріл з рушниць, перекривання рік сітками, застосування бреднів та ін. Нерестовища риб оголошені заповідними зонами, проводяться роботи з порятунку риб'ячої молоді й переселення з місць нерестовища в їхнє середовище проживання.
Особливе значення надається штучному риборозведенню, ставковому рибництву, створена і посилено функціонує спеціальна галузь із ставкового рибництва. Давно переконалися в тім, що ця галузь сільського господарства при правильній її організації може приносити значні доходи без великих затрат праці. З цією метою у ставкових господарствах роблять цілу систему ставків. Для нересту влаштовують нерестові ставки, які добре профіваються і багаті рослинністю, — нерестовища; для зимівлі — глибокі проточні зимувальні ставки; для відгодівлі — великі й багаті кормом нагульні ставки. У ставках розводять коропів, товстолобів, амурів, линів, карасів (у тепловодних господарствах). Форель розводять у холодоводних господарствах. За останні роки широко використовується метод штучного вирощування риб у садках на підігрітих водах ТЕЦ, ГРЕС, ГЕС.
Забруднення водойм
Вода — не тільки джерело кисню і водню, але і найбільш значна складова частина тіла всіх живих істот: у тілі людини вона складає близько 70% маси, у рослинному організмі — до 95 %.
Така важлива фізіологічна функція, як обмін речовин, не може обходитися без води, а це у свою чергу загрожує всім життєво важливим процесам організму. Основні запаси води знаходяться у Світовому океані (95 %), що займає близько 70 % поверхні земної кулі. Поверхневі води: озера і ріки (із прісною водою) включають всього 0,182 млн. км3.
Людиною для своїх потреб широко використовуються як поверхневі води (озера, ріки, невеликі річки, у яких запаси доступної прісної води обчислюються не мільйонами кубометрів, а тисячами), так і підземні чи ґрунтові (колодязі, свердловини), водою яких користується населення сіл і селищ.
І разом з тим, сьогодні людство стурбоване нестачею води. Воду використовують як її споживачі—для приготування продукції, повертаючи при цьому воду у водойми, але в меншій кількості й поганої якості, так і водокористувачі — господарства, люди, що використовують воду як середовище (водяний транспорт, рибальство, енергетика, сільське і комунальне господарство). Однак і вони змінюють якість води і найчастіше на гірше.
Джерелами забруднення води можуть бути фізичні, біологічні, хімічні, теплові й радіаційні забруднювачі.
Фізичне забруднення — це збільшення у вмісті води нерозчинних домішок (піску, глини, мулу) у результаті змиву дощовими водами ґрунтів з полів, гірничорудного пилу, який розноситься вітром й ін.
Хімічне забруднення — це потрапляння до води різних хімічних речовин, відходів різних виробництв: нафтохімічних, целюлозно-паперових, а також комунально-побутових стоків, відходів тваринницьких ферм і т. д.
Біологічне забруднення — це потрапляння у водойми разом зі стічними водами різних хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів), спорів грибів, яєць, хробаків й ін.
Основними джерелами біологічних забруднень є комунально-побутові стічні води підприємств: цукрових заводів, м'ясо і деревообробної промисловості й ін. Особливо небезпечні такі забруднення водойм у місцях масового відпочинку (курортні зони узбереж морів та рік).
Теплове забруднення складають стоки підігрітої води від теплоелектростанцій і атомних станцій. Прикладом радіаційного забруднення є аварія на Чорнобильській АЕС.
Підвищується кислотність води в природних водоймах, що позначається на скороченні видової розмаїтості їхньої фауни. Підвищена кислотність може впливати на тварин безпосередньо, порушуючи при цьому роботу ферментів і газообмін через дихальні поверхні; побічно, знижуючи якість і розмаїтість основних джерел їжі тварин; побічно, підвищуючи концентрацію токсичних важких металів, через реакції, що відбуваються з донними осадами.
Щоб запобігти процесу забруднення водойм, слід застосувати ряд способів із їх охорони:
* використання і нормування якості води;
[1] 2
завантажити реферат
