У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Сновидіння — сенс чи марення?

Сновидіння — сенс чи марення?

Сон є фізіологічною потребою організму. Відповід­но до вчення В.П. Павлова, сон — це глибоке охоронне гальму­вання, що вберігає нас від перевтоми і виснаження нервових, клітин. Він охоплює великі півкулі, середній і проміжний мозок. Під час сну в організмі відбувається ряд змін. Різко розслаблю­ються м'язи, їхній тонус знижується. У сплячої людини втрачаєть­ся зв'язок з навколишнім середовищем. Органи почуттів пере­стають сприймати звичайні подразники. Дихання стає більш рідким і глибоким, робота серця, температура тіла трохи зни­жуються і т.д.

Протягом усього періоду сну глибина його міняється. Найбільш глибокий сон буває в перші 1—2 години, потім три­ває спокійний сон і, нарешті, пробудження. У деяких людей сон знову стає глибоким на 6—7-й годині. Дорослі люди сплять 7—8 годин на добу, немовлята — 20 годин, потім тривалість сну в дітей поступово знижується й у віці 4—10 років становить 10 годин.

При недосипанні людина втрачає працездатність. Тому важ­ливо, щоб під час сну організм одержував найповніший відпочи­нок. Для цього необхідно лягати спати в той же час, усувати яс­краве світло, провітрювати кімнату і т. д.

7—8-годинний сон складається з 4—5 циклів, що законо­мірно змінюють один одного, кожний з яких включає фазу повільного і фазу швидкого сну. Під час повільного сну, що розвивається відразу після засинання, спостерігається змен­шення частоти пульсу, дихання, розслаблення м'язів, знижен­ня обміну речовин і температури тіла. Під час швидкого сну, що настає через 1—1,5 години повільного сну і триває 10-5 хвилин, активізується діяльність внутрішніх органів. При­скорюється подих, підсилюється робота серця, підвищується обмін речовин, на тлі загального розслаблення м'язів виника­ють скорочення окремих м'язових груп, під закритими повіка­ми відбувається швидкий рух очей. Ті, хто спить, бачать яск­раві сновидіння.

Крім нормального добового сну, розрізняють сезонний сон гілячки ведмедів, їжаків та інших тварин), наркотичний, який під дією наркотиків (морфію, хлороформу, ефіру, алкоголю і т.д.), гіпнотичний і, нарешті, патологічний. Патологічний сон настає як порушення діяльності центрально-нервово? системи, спричинене тривалою зміною кровообігу, і руйнуванням деяких ділянок мозку. Такий сон, як правило, дні, тижні, місяці, а іноді й роки.

Засинанню організму сприяє монотонна мова, тиха музика, тиша, темрява, тепло. При частковому сні деякі пункти кори залишаються вільними від гальмування: миші міцно спить при шумі, але її будить найменший шерех глини, солдати сплять при гуркоті гармат і навіть на марші, і негайно реагують на накази командира. Сон знижує збудливість нервової системи, а отже, і відновлює її функції.

Фізіологічне значення сну В. П. Павлов бачив у його захисній ролі. В основі сну лежить іррадірований (широкоохоплюючий) на корі гальмовий процес, що захоплює і найближчі підкіркові відділи, тобто він поширюється на всю масу півкуль і відділи головного мозку, які лежать нижче. Таким чином, сон — захисне пристосування організму, що охороняє мозок від шкідливих наслідків стомлення.

За допомогою ряду прийомів, зберігши одну збуджену ділян­ку, у людини можна викликати штучне гальмування в корі голов­ного мозку (сноподібний стан). Такий стан називають гіпнозом. Сновидіння — нормальна психічна діяльність мозку. У ній відбиваються усвідомлювані та неусвідомлювані людиною про­цеси, які за своїм змістом пов'язані з явищами зовнішнього світу і фізіологічними процесами організму.

Під час активності людини в мозку переважають процеси збудження, а при гальмуванні всіх ділянок кори розвивається повний глибокий сон. При такому сні не буває ніяких сновидінь. У випадку неповного гальмування окремі незагальмовані моз­кові клітини і ділянки кори вступають між собою в різні взає­модії. На відміну від нормальних зв'язків у період активності вони характеризуються химерністю.

Чи є сновидіння просто ілюзіями або ж вони відбивають якісь значимі асоціації ідей? З того часу як філософи почали міркувати на цю тему, завжди існували прихильники обох то­чок зору. Наступна фраза з «Республіки» Платона цілком могла б належати Зиґмундові Фрейдові: « .фактично в кожного з нас, навіть у тих, хто у великій пошані, є жахливі, злі й протизаконні бажання, що виявляються в сновидіннях». Аристотель, навпаки, бачив у сновидіннях лише залишки почуттєвих вражень, що виникають випадково, як «такі завихрення, що часто можна бачити на річці . то з незмінним малюнком, а то вони розді­ляються й утворюють нові форми, зіштовхуючись з якою-не-будь перешкодою».

У цьому уривку Аристотель пропонує теорію, що пояснює при­роду сновидінь. Наукова школа психології минулого століття ви­являла дуже мало інтересу до вивчення сновидінь. Німецький учений і філософ Фехнер зневажливо писав, що «у сновидінні психологічна активність ніби переміщається з мозку розумної людини в мозок дурня». Сновидіння розглядалися як наслідки почуттєвих вражень, отриманих в активному стані та як резуль­тат змін пози тіла під час сну. Цікаво сьогодні читати опис дослідів Морі, зроблених Фрейдом.

1. Доторкнулися пером до його губ і кінчика носа — йому наснилося страшне катування.

2. Провели ножицями по плоскогубцях—він почув передзвін дзвонів, потім сигнал тривоги, і він знову відчув повернення чер­вневих днів революції 1848 року .

3. Капнули водою йому на чоло — він був в Італії, сильно спітнів і пив біле вино.

Але давайте повернемося в наші дні. За висловом І. М. Сече­нова, «сновидіння — небувалі комбінації колишніх вражень». Ча­сто в зміст сну включаються зовнішні подразники: тепло вкрита людина бачить себе в жарких країнах, охолодження ніг сприй­мається як ходіння по землі, по снігу і т. д. Науковий аналіз сно­видінь показав повну неспроможність провісницького тлумачен­ня «віщих снів». А, наприклад, дослідницька група з Цюріхсько­го університету, що складається із сімейної пари Дитріха Лема-на і Марти Кукку, запропонувала теоретичну модель сновидінь, яка припускає, що під час сну відбувається комбінація ідей і стратегій мислення, які виникли в дитинстві, з недавно набутою сут­тєвою інформацією. Сновидіння розглядаються як результат пересортовування і перегляду даних, що зберігаються в пам'яті. Однак, з погляду цих авторів, сновидіння являють собою не ви­падковий, а закономірний процес. Ця теорія сновидінь деякою мірою спирається на гіпотезу Жуве про те, що в парадоксально­му сні вроджена, інстинктивна поведінка пов'язується з недавно набутою інформацією.

Недавно молекулярні біологи Френсис Крік і Грем Мітчисон запропонували зовсім іншу гіпотезу для пояснення природи сно­видінь у парадоксальному сні. Вони припустили, що сновидіння в парадоксальному сні відбивають діяльність «механізму стиран­ня, очищення пам'яті» у мозку, який усуває «паразитні» види поведінки та непотрібні реакції, що формуються підчас активно­го стану. «Ми бачимо сни, щоб забути», — пишуть автори. Вони називають цей процес «навчанням навпаки» чи «розучуванням»; з його допомогою відбувається усунення непотрібної інформації в мозку. Ця теорія знову розглядає сновидіння як біологічно ко­рисний процес, один з тих, які підтримують функціональну ефек­тивність нервової системи; однак змістовна сторона сновидінь, як вони її розглядають, являє собою лише випадковий резуль­тат, що не піддається достовірному тлумаченню. Як і інші теорії, про які вже говорилося, цю гіпотезу так само важко підтвердити чи спростувати експериментально.

Якщо припустити, що сновидіння виконують якусь фундамен­тальну біологічну роль, то необхідно показати, що вони є необ­хідним і обов'язковим процесом. Дофрейдівський психолог Роберт висловив це в такий спосіб:

«Людина, позбавлена здібності бачити сновидіння, через якийсь час впадає в божевілля, тому що маса обривкових думок і поверхневих вражень, які не сформувалися, буде накопичува­тися у неї в мозку і придушувати ті думки, що повинні повністю зберігатися в пам'яті».

Коли Демент у 1960 році повідомив, що позбавлення піддо­слідного сновидінь призведе до психічних порушень, лікарі та вчені сприйняли це відкриття без подиву. Його дослідження здавалося скоріше підтвердженням того, що вже і так протягом довгого часу розглядалося як істина. Зв'язок між парадоксальним сном і психічним здоров'ям здавався настільки очевидним, що будь-які спростування просто не сприймалися навіть тоді, коли декілька ретельно проведених досліджень не підтвердили ці перш результати і сам Демент визнав хибність своїх попередніх висновків.

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com