У нашій онлайн базі вже 23512 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
Загрузка...
На сайті всього 23512 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Алгоритм діагностики гепатолієнального синдрому у дітей

Алгоритм діагностики гепатолієнального синдрому у дітей

ПЛАН.

1. Вступ. Актуальність проблеми.

2. Характеристика етапів морфо-функціональної діагностики печінки.

3. Основні біохімічні синдроми при ураженні печінки.

4. Основні клінічні симптоми і синдроми при ураженні печінки.

5. Класифікація захворювань, що протікають з гепатолієнальним синдромом.

6. Диференційна діагностика гепатолієнального синдрому у віковому аспекті.

Гепатомегалія при захворюваннях печінки звичайно поєднується зі збільшенням селезінки. Лімфоцитомакрофагальна система (ЛМС) об’єднує ці органи в єдину цільну систему. Спільне ураження печінки і селезінки поєднується також тісним зв’язком обох органів із системою ворітної вени, спільністю їх інервації і шляхів лімфовідтоку.

Гепатолієнальний синдром (ГЛС) - основний клінічний критерій не тільки патології печінки (гострих і хронічних уражень), а багатьох інших захворювань:

- вроджених і набутих дефектів судин портальної системи;

- деяких захворювань порушення обміну речовин;

- лімфопроліферативних захворювань системи крові;

- мієлопроліферативних захворювань системи крові;

- ревматичних захворюваннях;

- патології серцево-судинної системи;

- інфекційних, паразитарних захворювань.

Захворюванням печінки належить основна роль в розвитку ГЛС – більше, ніж у 90% випадків він зумовлений патологією печінки.

Швидке збільшення кількості методів дослідження гепато-біліарної системи викликає необхідність системного підходу до захворювань печінки.

Діагностичний процес умовно розподіляють на етапи. Основне завдання першого – виявити наявність факту ураження печінки, визначити вогнищевий чи дифузний характер захворювання.

Деталізація скарг.

- болі в правому підребер’ї (тупі, ниючі, гострі, переймоподібні);

- підвищена слабість втома, апатія, підвищена збудливість, порушений сон;

- носові кровотечі;

- жовтяниця;

- шкірні висипання і геморагії;

- знижений апетит, анорексія, нудота, блювота, дисфункція кишківника.

Анамнез:

- вік клінічної маніфестації захворювання;

- початок захворювання – поступовий, латентний, гострий;

- перебіг – гострий, тривалий, рецидивуючий;

- зв’язок захворювання з перенесеним вірусним гепатитом В, С, Д;

- зв’язок захворювання з гемотрансфузіями, травмою, операцією, наявність спадкової патології в родичів;

- зв’язок гепатомегалії з диспептичними симптомами, гарячкою, суглобовим синдромом.

Клінічне обстеження дитини:

- стан дитини: крайнє тяжкий, тяжкий, середньої важкості;

- свідомість: ясна, сопор, ступор, кома;

- фізичний розвиток: достатній, знижений;

- температура тіла: нормальна, підвищена,субфебрильна, фебрильна, гектична;

- колір шкіри: звичайний, жовтяниця, геморагічні, іншого характеру висипки, судинні зірки, печінкові долоні. Судинні (артеріальні) зірочки, як правило, локалізуються в ділянці плечового поясу і рідко виявляються нижче лінії сосків, мають підняту центральну частину, радіально розходячі гілки, їх кількість збільшується при прогресуванні захворювання печінки і зменшується при покращенні функції. Пальмарна еритема більше виражена в ділянці тенара, гіпотенара і м’яких тканин пальців; аналогічні зміни виявлені на підошвах. Пальмарна еритема зустрічається не тільки при захворюваннях печінки, але і у здорових людей, при ЮРА, лейкемії, тиреотоксикозі. При цирозі (~ 80%) печінки виявляємо білі нігті, які не мають прозорого нігтьового ложа і ямки;

- зниження апетиту, а при тяжкому перебігу захворювання – анорексія;

- астеновегетативний синдром;

- болі в правому підребер’ї – тупі, ниючі, в правому підребер’ї характерні для хронічного холецистохолангіту, гепатиту, цирозу;гострі, переймоподібні - для ДЖВШ по гіперкінетичному типу, жовчекам’яної хвороби;

- диспептичні симптоми (гіркий присмак в роті, нудота, блювота, остання не приносить полегшення, відрижка, печія, метеоризм є частим симптомом;

- дисфункція кишківника проявляється проносами (цироз печінки), схильністю до закрепів при хронічних холецисто-холангітах, гепатитах, ДЖВШ по гіпотонічному типу;

- свербіння шкіри (гепатит, цироз);

- суглобовий синдром (гепатит, ревматичні захворювання);

- лімфаденопатія (хвороби системи крові; лімфопроліферативні захворювання, ревматичні захворювання, інфекції);

- полісерозити транзиторні;

- форма, розміри живота, розвиток коллатералей на передній черевній стінці;

- ступінь гепато-, спленомегалії;

- симптоми на наявність вільної рідини в черевній порожнині;

- особливості нижнього краю печінки (розміри, край гладкий, горбистий, болючий, еластичний, щільний, рухомість), селезінки (розміри, край еластичний, ущільнений, болючість);

- ендокринопатії частіше проявляються у пре- і пубертатному віці і маніфестують симптомами затримки статевого дозрівання, як хлопчиків, так і дівчаток.

Лабораторно-інструментальні методи дослідження проводяться паралельно. Зміни клітинного складу периферійної крові часто асоціюються із захворюваннями печінки. Частим симптомом при первинних і вторинних ураженнях печінки є анемія. Генез останньої є складним: вторинний синдром мальабсорбції (МА) зумовлює дефіцит багатьох мікро-, макроелементів, засвоєння жирів, білків і вуглеводів; гемоліз, супресія кровотворної функції у кістковому мозку. Лейкопенія і тромбоцитопенія часто пов’язані зі спленомегалією внаслідок портальної гіпертензії. Лейкоцитоз спостерігається при холангіті, пухлинах печінки, фульмінантному гепатиті.

Лабораторні методи дослідження першого етапу: (за Єндрассиком):

Білірубін сироватки крові (8,5-20,7 ммоль/л, непрямий 0,86-4,3 – 25% загального; прямий 6-15). Для діагностики має значення не стільки рівень загального білірубіну, як співвідношення його прямої і непрямої фракцій.

Некон’юкована гіпербілірубінемія розвивається в результаті гіперпродукції білірубіну, в зв’язку з чим вміст його в крові перевищує можливість нормального захоплення і кон’югаційних механізмів гепатоциту. Цей варіант жовтяниць етіологічно пов’язаний із спадковим і набутими гемолітичними анеміями. Окрім того, вони можуть розвиватись при захворюваннях з неефективним еритропоезом (віт. В12 -, залізодефіцитні анемії, еритропоетичні порфірії, сидерахрестичні анемії, таласемії), свинцевих отруєннях, а також при інфаркті легені, розсмоктуванні гематоми, переливанні крові, сепсисі.

Лабораторні дані: збільшення в крові некон’югованого білірубіну, нормальні рівні ЛФ, АлАТ, АсАТ, ГГТФ, відсутність білірубінемії, уробілінурія, підвищення вмісту стеркобіліну в крові, ретикулоцитоз, інколи анемія, укорочений час життя еритроцитів.

Печінково-клітинна жовтяниця з некон’югованою гіпербілірубін-емією розвивається в результаті порушення захоплення білірубіну печінковими клітинами.

Причини: медикаменти, сепсис, тривале голодування (< 300 ккал/добу), гіпоальбумінемія, зниження вмісту білка ліганду. В гепатоцитах (у новонароджених і дітей), токсичний зоб, вади серця із застійною серцевою недостатністю.

Другий механізм розвитку даної жовтяниці – зниження кон’югації білірубіну в гепатоцитах (ферментні жовтяниці). Останні м.б. спадковими (синдром Жільбера, Кріглера-Найяра) і набутими (медикаментозні, гострі і хронічні паренхіматозні ураження печінки, сепсис).

Лабораторні дані: підвищений рівень некон’югованого білірубіну, відсутність білірубінурії і уробілінурії, нормальний вміст крові АлАТ, АсАт, ЛФ, ГГТФ, холестерину, анемії, зміни еритроцитів, вміст стеркобіліну в калі знижений або нормальний.

Печінково-клітинна жовтяниця з кон’югованою гіпербілірубінемією розвивається в результаті ушкодження гепатоцитів, але при цьому функція захоплення і кон’югації м.б. збереженими. Проте через різко підвищену проникливість мембран гепатоцитів, їх некрозу білірубін поступає в системний кровоток. Гіпербілірубінемія в результаті ураження паренхіми і строми печінки. Печінково-клітинна жовтяниця з кон’югованою гіпербілірубінемією – один із найбільш прогностично несприятливих симптомів гострих і хронічних уражень печінки, які свідчать про виключення 2/3 печінкової паренхіми. Останнє має місце при гострому вірусному гепатиті, інфекційному мононуклеозі, лептоспірозі, токсичному ураженні печінки (хімічні речовини, медикаменти, гриби), активному цирозі печінки, ін.

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини
загрузка...
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com