У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Східнослов'янська культура. Історичне значення Київської Русі

Східнослов'янська культура. Історичне значення Київської Русі

Народ Київської Русі створив багату, самобутню і на той час високу матеріальну й духовну культуру, що розвинулась на основі попередніх здобутків східних слов'ян. Позитивний вплив на неї справили також культурні зв'язки південно-східних слов'ян з південними і західними слов'янами, наро­дами Західної Європи, Візантії, Кавказу, Азії. Культура Русі зайняла визначне місце у розвитку світової культури епохи середньовіччя.

Здобутки в ремісницькій техніці, архітектурі й живопису. Київська Русь славилася своїми ремісниками, які майстерно виготовляли знаряддя праці, зброю, предмети домашнього вжитку.

Давньоруські гончарі, удосконаливши техніку виробницт­ва, виготовляли гарний глиняний посуд (глечики, горщики, миски, блюда та ін.), оздоблений кольоровою поливою й різ­ними візерунками.

Ковалі робили добротні залізні лемеші і чересла для плу­гів, ножі, сокири, серпи, підкови для коней, замки, мечі, щити, кольчуги, шоломи тощо. На поверхню усіх цих виробів часто накладалися художні оздоби й написи. Особливо славилося мистецтво ювелірів, які вміли обробляти дорогоцінні метали, робити з них чудові прикраси. Вони знали, як карбувати, гра вірувати й золотити речі, оздоблювати їх так званою зерню — маленькими металевими кульками, припаяними на поверхні.

Талановиті зодчі споруджували величні дерев'яні і кам'яні будівлі, архітектура яких славилася в усьому світі. .Вони ви­користовували досвід і традиції античної архітектури та бу­дівельної техніки. Будівельними матеріалами були в них цегла-плінфа, цементівка (розчин, що складався з вапна, тов­ченої цегли, кераміки), камінь тощо. Окрасою Києва стали такі споруди, як Десятинна церква, Софійський собор. Золоті во­рота (головний в'їзд до міста), Успенський собор, ряд кам'яних князівських теремів, Відомими стали архітектурні споруди Чернігова (Спаський собор), Переяслава (Михайлівський со­бор), Галича та багатьох інших міст. Чимало споруд збереглося до наших днів. Вони засвідчують високий розвиток архітектури наших предків.

Архітектура дала поштовх поширен­ню живопису. Князівські палаци й куль­тові храми прикрашалися різьбою по дереву і кості, настінними мозаїками, фресками, різьбленими ' кам'яними де­талями, іконами. Таке оздоблення мож­на побачити сьогодні в Софійському соборі в Києві. Давньоруські худож­ники майстерно оздоблювали шкіряні оправи рукописних книжок. За часів Київської Русі у Печерському мона­стирі діяла навіть майстерня живопису, де працював талановитий художник Аліпій.

Усна народна творчість і музика. З давніх часів у східних слов'ян існу­вала багата усна народна творчість: обрядові пісні, билини, казки, легенди, прислів'я, приказки тощо. У Київській Русі значного поширення набули били­ни — поеми, присвячені важливим по­діям, особливо боротьбі з ворогами.[ З курсу літератури відомі билини «Ілля Муромець і Соловей-розбійник», «Добриня Нікітич і Змій», «Альоша Попович і Тугарин Змієвич» та інші, в яких оспівувалися подвиги богатирів. У піснях звеличувалися любов до рід­ної землі, героїзм її захисників, селян­ська праця, засуджувалися кривда й несправедливість.

Розвивалося музичне мистецтво. Се­ред музичних інструментів були відо­мі дудки, сопілки, флейти, гуслі, лют­ні, бубни тощо. Вони поділялися на духові, щипкові й ударні. Музика записувалась нотними знаками. При дворах князів створю­валися музичні ансамблі, а при церквах — хори. Скоморохи-мандрівника грали на музичних інструментах у святкові дні на торгах міст і сіл. У супроводі музики виступали в по­ходи військові дружини, відбувалися весілля й відзначалися свята.

Писемність, літописання та література. Писемність у Київ­ській Русі з'явилася задовго до запровадження християнства. Про це свідчать документи — договори київських князів з імператорами ' Візантії другої половини IX і першої поло­вини X ст., а також берестяні грамоти, знайдені й прочитані ученими.» Після введення християнства на Русі з давньорусь­кої і церковнослов'янської мов утворилася писемна мова, з'явилося більш досконале слов'янське письмо — кирилиця, створене болгарським просвітителем Ки­рилом у IX ст^ Збереглися написи на ливарних формах, господарських речах, зброї, цеглі тощо. Чимало їх знайшли археологи в Києві, Новгороді та ін­ших містах. Центрами переписування й перекладу іноземних книжок на слов'янську мову були княжі двори, монастирі, церкви Києва, Новгорода, Чернігова, Переяслава, Суздаля, Гали­ча. За часів Ярослава Мудрого в Києві при Софійському соборі існувала май­стерня для перекладу і переписуван­ня книг. Писали на спеціально обробленій телячій чи овечій шкірі — пергаменті, на бересті, дошках. Паперу ще не було.

Руські вчені створювали перші історичні праці — літопи­си, куди заносилися події того часу по роках. Визначним історичним твором XII ст. є літопис «Повість временних літ», автором початкового (ще XI ст.) зводу якого вважають ченця Печерського монастиря (Київ) Никона. У літопису розпові­дається «звідки пішла Руська земля», викладається її давня історія. Літописання існувало і в інших містах Київської Русі.

У Київській Русі з'явилася й худож­ня література переважно церковного змісту. І Найбільш визначні твори — «Слово про закон і благодать» митро­полита Іларідна, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Ізборники» Святослава Ярославича.

Школа, освіта і наукові знання. При монастирях і церквах відкривали­ся школи, бібліотеки і навіть архіви для документів. Ярослав Мудрий засну­вав - бібліотеку і архів при Софій­ському соборі в Києві. Там же створе­но і школу для «книжного навчання”.

При Андріївському монастирі в Києві була школа для дівчат.

У Київській Русі поширювалися твори античних авторів Сократа, Платона, Арістотеля, Геродота, Софокла та інших учених і письменників. З пе­рекладів їхніх книг черпалися науко­ві знання. Накопичені знання з різних галузей наук використовувалися на практиці в ремеслі, будівництві, торгів­лі, лікуванні людей і тварин. Відомим лікарем у Києві став Агапіт («лєчець»), який умів робити хірургічні операції.

А онука Володимира Мономаха Євпраксія Мстиславівна склала медичний трактат «Мазі У творах давньоруських учених (Іларіона, Володимира Моно­маха, Кирика, Никона та ін.) роз­вивалась суспільна думка; у них зву­чали мотиви патріотизму, єдності Русь­кої землі, захисту від ворогів.

Отже, східнослов'янська культура збагатила скарбницю світової культури.

Історичне значення Київської Русі.

Могутня держава середньовічної Євро­пи Київська Русь прискорила економіч­ний, політичний і культурний розвиток східних слов'ян, стала етапом форму­вання східнослов'янських народностей, відстояла свої землі від ворожих вторг­нень кочівників, а також зазіхань ім­ператорів Візантії. \3авдяки державній єдності руських земель взаємозбагачу­валися уклад життя, мова, матеріаль­на й духовна культура їхнього насе­лення.

Київська Русь сприяла економічно­му й культурному розвитку багатьох неруських народів, які здавна прожи­вали на її території або по сусідству.

Велике і міжнародне значення Київ­ської Русі. За свідченням сучасника-літописця, Київська Русь була відома «в усіх кінцях землі». Вона впливала на політичні події і міжнародні відно­сини в Європі і Азії, на Близькому Сході. Руські князі підтримували династичні зв'язки з Францією, Швецією, Англією, Польщею, Угорщиною, Норвегією, Ві­зантією. Зокрема, дочка Ярослава Муд­рого Анна стала дружиною французь­кого короля Генріха І. Після смерті короля вона правила Францією до повноліття свого сина Філіппа. (Про діяль­ність цих королів йдеться в підручнику з історії середньовіччя).

Важливе місце посідали міжнародні торговельні зв'язки Київської Pyci Центром міжнародної торгівлі залишав­ся Київ. Руські купці торгували в бага­тьох країнах світу. Іноземні купці тор­гували в руських містах.

Разом з тим Київська Русь не стала єдиною і монолітною державою. Це була клаптикова країна без точно визначених кордонів, утворена з численних слов'янських і неслов'янських племен, неміцна і недостатньо централізована, складена з кіль­кох територій і політичних центрів-суперників (Київ, Галич, Чернігів, Новгород). Київ найзначніший вплив справляв на прилеглу до нього територію в басейні Дніпра: там про­живали споріднені слов'янські племена, які стали основою формування української народності. Усе це наштовхує на справедливу думку, що Російська імперія пізніших часів не могла претендувати на роль спадкоємниці Київської Русі і домагатися переходу України і Білорусі «під високу царську руку».

[1] 2

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com