У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Мистецька школа Олекси Новаківського у 20-30 рр. ХХ ст.

Сторінка 5

1931 p. Михайло Мороз для себе і для свого вчителя Олексі Новаківського влаштував спільну подорож Італією; відвідували музеї, визначні місця.

З 1932 р. Михайло Мороз був асистентом професора Олексі Новаківського у Львові. Згодом він жив у Святоюрській палаті у Львові (1937-39 pp.), неподалік від митрополита Андрея Шептицького. на замовлення якого виконав багато портретів духовенства. Разом з тим, він з осені 1939 р. мав розпочати працю професора аналогії мистецтва в Богословській академії у Львові однак на перешкоді стала війна, яка застала митця у Космачі на Гуцульщині. «Творчий період перед війною Мороз визначає як час свого Ренесансу за величчю духу, за глибиною почуттів, з; свободою висловлювання й усвідомлення своєї гідності. Ніколи він так тісно не був зв'язаний зі своєю рідною землею, як тоді органічно жив з оточенням і гармонійно творив. Він став сонячним співцем гуцульського краю, - ця життєва щедрість буяє з його тодішніх картин»

3.3. Іван Кейван.

У Коломийську гімназію він, Іван Кейван (16 вересня 1909, с. Карлів, тепер Прутівка Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. - вересень 1992, Едмонтон, Канада), син столяра зі Снятинщини, прийшов за порадою Василя Стефаника. Було то 1919 р. Перед цим хлопець устиг закінчити Карлівську сільську школу. Його послали вчитися далі, хоч ще підростали менші ;а нього Василь, Марійка. Ганнуся, Володимир. Карикатури на гімназійних професорів Левиць кого і Сатурського засвідчили, що росте талант. 1927 p., закінчивши гімназію. Іван Кейван пішов на студії до мистецької школи Олекси Новаківського. Тут він упродовж двох років жив у мистецькій атмосфері, хоч. як сам зізнався в тому, нічого не навчився - вроджений талант графіка, яким було наділено Івана Кейвана, прагнув специфічного вияву.

Наступні чотири роки (1928-32 pp.) він віддав студіям на загальному відділі Краківської Академії мистецтв, а 1932-37 pp. учився графіки у Варшавській академії мистецтв. Малярства вчився професора Которбінського, графіку та граверську техніку поглиблено вивчав у відомих професорів Червінського. Чайковського, Кулієвича, Вулучковського. Разом з тим. він вивчав й історію та мистецтвознавство у Варшавському університеті3.

То була пора молодості, юнацьких мрій, час повного віддавання себе мистецтву. Пробував сили в літературі, був перейнятий ми­стецтвознавчими проблемами, виступав у пресі як критик. «Як письменник, І. Кейван розпочав свою діяльність в 1927 p., спочатку як новеліст, поет і журналіст, друкуючи свої твори під різними псевдонімами в українських часописах Галичини ( .) Розвідки І. Кейвана про українську книжну графіку й «Розгублені цінності» свідчать про ґрунтовні студії автора над українським мистецтвом. Також рецензії і. Кейвана на книжки й виставки свідчать про його майстерність, подібно як у графіці й портреті, передавати головніший зміст і синтезу прочитаного й баченого. В цьому від­ношенні І. Кейван-публіцист становить рідкісне явище в сучасній українській публіцистиці», писав Володимир Сочинський.

Власне, ще в студентські роки свідченням його творчого обда­рування були численні нагороди, головним чином перші й другі. Знали його як активного члена мистецького товариства «Спокій» у Варшаві, де навесні 1933 р. він уперше наважився прилюдно виставити свої роботи. Згодом він брав участь у діяльності Асоціації незалежних українських мистців і Спілки українських образо­творчих мистців.

Так збіглося, що в той час. як на Великій Україні люди вмирали голодною смертю, молодий графік розробляв проекти українських грошей у стилі Георгія Нарбута, сподіваючись на відродження національної держави. Це спричинило до того, що його звинуватили у фальшуванні грошей. Як згодом писав сам Іван Кейван, полініяній з його справи зробили справжню «арабську казку». Були обвинувачення, конфіскації, ув'язнення.

ЛІТЕРАТУРА

1. “Українське мистецтво у старій листівці” Випуск 3.

2. Видавничо-поліграфічне товариство “Вік” Коломия 2005 р.

3. Національна Спілка художників України “Образотворче мистецтво”. Випуск 2.Київ 2001 р.

4. Національна Спілка художників України “Образотворче мистецтво”. Випуск 3-4. Київ 2000 р.

5. Олекса Новаківський. (Комплект відкриток) Київ 1971 р.

Назва реферату: Мистецька школа Олекси Новаківського у 20-30 рр. ХХ ст.
Розділ: Мистецтво, культура
Опубліковано: 2008-05-01 23:32:09
Прочитано: 4408 раз

1 2 3 4 [5]

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com