У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Іван Франко і світова культура

Сторінка 6

Франка приваблювала до прогресивних романтиків їх нена­висть до всякої несправедливості, викривання власницьких відно­син, огида до буржуазного ладу, прагнення до ідеалу, співчуття пригнобленим. Він вважав, що багато чого в творчості роман­тиків, і насамперед дух протесту, яким перейняті твори прогре­сивних романтиків, є актуальним і сьогодні. До свого перекладу байронівського «Каїна» він пише «Замітку перекладчика», де дає своє розуміння образу Каїна. «Каїн — проява історична. Це мислячий чоловік двадцятих років нашого століття. Велика полі­тична реакція того часу, страшний суспільний і розумовий гніт — се грунт, на котрім він виріс. Найважніші, найпіднесніші духові потреби чоловіка старанно придавлювались, а найслабше їх за-явлення вважалось гріхом, проступком. Думка скована кайда­нами «Святої спілки царів» не .могла розвиватись свобідно і про­ганялась мов дикий звір .» .

Дуже цікава праця Франка про Конрада Фердінанда Майєра. Він всіляко популяризував цього визначного, але маловідомого в українській літературі письменника; сам перекладав його поезії, друкував переклади, зроблені Маковеєм. В радянському літера­турознавстві ще й досі немає дослідження про Майєра, і стаття Франка є єдиним джерелом, що дає загальні відомості і аналіз творчого шляху письменника.

Українського письменника приваблювали реалізм і широка соціальна тематика Золя. Він підкреслював, що Золя не такий вже близький до натуралізму, як це прийнято вважати. В 1887 р. Франко пише лист до редакції «Зорі», який був відповіддю на статтю, присвячену його оповіданню «Місія». В цій статті Франко розглядався як один з найвидатніших поборників натуралістич­ного напряму в українській літературі. Різко заперечуючи цей погляд, Франко спиняється на характеристиці Золя; він пише, що той, хто знає художні твори Золя, не може не зрозуміти, що він найменше належить до натуралістичної школи.

Відображення життя народу — робітників і селян — було по­стійною вимогою Франка. Так, характеризуючи зміст і напрям сербського журналу «Стража», Франко заявляє, що серед різно­манітних матеріалів, опублікованих у цьому журналі, «нема ні­чого про сербського мужика, робітника та хлібороба. Між науко­вими статьями є обширні «Літературні письма» д. Тод, держані зовсім абстрактно, «на висоті теорії» ., але нема нічого про еко­номічний стан сербського народу» .

З цієї точки зору Франко аналізує драму Г. Гауптмана «Ткачі». Він присвятив Гауптману статтю польською мовою2, а також статтю «Гергардт Гауптман, його життє і твори» («Літе­ратурно-науковий вістник», 1898), яка написана у зв'язку з появою драми Гауптмана «Ткачі» у перекладі М. Павлика в тому ж томі журналу.

"Таким чином, величезна діяльність Франка в справи популя­ризації світової літератури як перекладами, так і статтями мала яскраво виявлену тенденцію. Це була боротьба за передове реалі­стичне мистецтво, за мистецтво демократичне, що оспівувало і ПРЯЛИ народної свободи і незалежності.

Ми не можемо сказати, що статті Франка, присвячені захід­ноєвропейським і слов'янським літературам, в цілому, за своїм методом,— марксистські. Це пов'язане насамперед з деякими су­перечностями в суспільних і політичних поглядах Франка, а та­кож пояснюється тим, що статті ці написані в епоху, коли мар­ксистське літературознавство стояло ще на початковій стадії свого, розвитку. Чудові статті Леніна про Толстого, «Партійна органі­зація і партійна література» та ін., що і досі є зразком дійсно марксистської партійної критики, з'явились у світ дещо пізніше і не могли бути відомі Франку,

Величезна діяльність Франка в галузі перекладів і літературної критики також свідчить про величезні культурні зв'язки, Ідо існували і існують між українським народом і народами сві­ту. Великий український письменник не тільки був популяриза­тором сватової культури на Україні, не тільки зробив надбанням української культури кращі твори світової класики, а й провадив вперту боротьбу за розвиток передової літератури в слов'янських і західноєвропейських країнах, його статті друкувались не тільки українською мовою, а й польською, чеською і німецькою і відігра­ли величезну роль у розвитку передової літератури в Польщі і Чехії.

Діяльність Франка є цінним внеском у справу єднання наро­дів світу, у справу створення культурних цінностей, близьких всьому прогресивному людству.

ІV. ВИСНОВОК

а) Сила і вічна молодість художніх творів Івана Франка

Сила і вічна молодість художніх творів Івана Фран­ка зумовлені тим, що його геній був спрямований у май­бутнє, торував своєму народу шлях до ясних днів нашої сучасності. Його творчість — могутнє дерево, коріння якого глибоко входить у життя народу, «а його крайні парості вростають також далеко в буду ще (ХІХ, 108). У дні революційного передгроззя, в ШОороці, покладаючи великі надії на успіх першої російської револю­ції, Франко сподівався поліпшення і докорінної зміни в майбутньому тяжкого становища українського народу. Не шкодуючи сил і життя, Франко з юних літ безстраш­но розпочав бій проти темних сил реакції. Ідеї наукового соціалізму осяяли йому шлях і надали громадсько-полі­тичній діяльності та художній творчості письменника тієї сили, якої не могли зломити ні цісарські тюрми, ні жан­дармські тортури, ні єзуїти-клерикали, які все життя пе­реслідували Франка і його поетичне слово. Після дев'я­тимісячного ув'язнення Франко в 1878 році пристрасно проголосив: «Ми ступаєм до бою нового!» — і далі за­кликав своїх соратників.

б) Титанічна праця Франка як перекладача і популяриза­тора творів світової літератури

Титанічна праця Франка як перекладача і популяриза­тора творів світової літератури відігравала велику роль у розвитку української літератури і в цілому української національної культури.

За обсягом перекладених творів народів світу різно­го часу і епох Франко не має рівного собі перекладача в жодній літературі. Його перу належать переклади, що беруть початок з творів народів стародавнього Сходу і закінчуються творами сучасних Франкові російських, французьких, німецьких, польських, чеських та інших слов'янських письменників. Він розкрив перед українським читачем зміст і чарівність староарабської поезії, красу і філософську мудрість староіндійських поетичних па­м'яток, доніс з давнини старокитайські пісні, давньоєв­рейську книгу Іова. Велике місце в його перекладах за­ймає антична поезія, твори грецьких поетів — Гомера, Гесіода, Софокла, Сапфо. Франко переклав також вели­ку антологію грецьких поетів, укладену Меліагром Гадаренцем, в якій вміщено твори 166 поетів, переклав ба­гато творів римських поетів (Горація, Овідія та інших), численні зразки старогєрманської поезії, зокрема розділи із «Пісні про Нібелунгів», збірку старонімецької поезії Бонерія та народні німецькі пісні.

Багато уваги Франко приділяв перекладам балад та пісень народів світу. Серед них на першому плані стоять староанглійські, старошотландські, старонорвезькі бала­ди та албанські, португальські, італійські, німецькі пісні, іспанські романси, румунські народні легенди тощо.

З великим натхненням поет працював з юних років і до останніх днів життя над перекладами свого улюбле­ного поета, що стояв, «як граничний камінь на переході від середніх до новіших віків» 7— Дайте Алігієрі; пере­кладав твори англійських поетів — Шекспіра, Бернса, Шеллі, Байрона та інших.

в) Його ім’я в серцях народів

Минуло небагато часу, і ім'я сина українського на­роду стало відоме на всіх континентах нашої планети. За рішенням Всесвітньої Ради-Миру в 1956 році 100-річчя з дня народження Івана Франка відзначали всі про­гресивні люди світу.

До ювілейної дати в Києві видано найповніше 20-том-не видання творів письменника, проведено урочисту юві­лейну сесію Академії наук України, в якій взяли участь академіки і діячі культури УРСР, вчені Російської Феде­рації, Білорусії, Грузії, Молдавії, Вірменії, Латвії, Турк­менії, Казахстану та інших братніх республік. На сес

1 2 3 4 5 [6] 7

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com