У нашій онлайн базі вже 23511 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви

Новини
На сайті всього 23511 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Аналіз причин асоціальної поведінки особи

Аналіз причин асоціальної поведінки особи

ПЛАН

1. Ідеологічна детермінація асоціальної поведінки.

2. Соціальні детермінанти правопорушень.

3. Економічний фактор впливу на асоціальну поведінку індивіда.

4. Виховний потенціал сім’ї в умовах сьогодення.

5. Вплив політики держави у галузі освіти.

6. Негативна взаємодія особи та середовища як одна з причин вчинення протиправних дій.

Ушинський К.Д.: „ .Почуття суспільності або, іншими словами, моральне почуття живе в кожному з нас точно так, як і почуття особистості, егоїзму. Обидва ці почуття, у вигляді мікроскопічних зародків, народжуються разом з людиною. Але перше, моральне почуття, найблагородніший і найніжніший паросток душі людської, вимагає великого догляду, щоб вирости і укріпнути, тоді як друге, як і будь-який бур’ян, не вимагає для свого розвитку догляду і, не зупинене вчасно, швидко починає панувати над першим

Є переконання в тому, що моральність не є необхідним наслідком навченості і розумового розвитку. А ще ми переконані в тому, що виховання, сімейне чи суспільне, разом з впливом літератури, суспільного життя та інших суспільних сил, може мати найсильніший найрішучіший вплив на утворення моральної гідності в людині. Окрім цього, ми сміливо висловлюємо переконання, що вплив моральний складає головне завдання виховання, набагато важливіше, ніж розвиток розуму взагалі, наповнення голови знаннями і роз’яснення кожному його особистісних інтересів.”

Причин звуженого соціального досвіду підлітка, за даними лабораторії профілактики правопорушень серед неповнолітніх Інституту педагогіки АПН України, багато, а саме: завантаженість батьків (14,7%), неузгодженість вимог, що ставляться до дитини в школі та сім’ї (17%), відсутність наступності або безсистемність виховного впливу педагогів (13,2%), не сформованість умінь і навичок додержання норм і правил поведінки (13,7%), переорієнтація пізнавальних інтересів учнів за межі класу, школи (9,9%), невміння доцільно організувати своє дозвілля (12,1%), невираженість пізнавальних інтересів (19,4%),

1. Ідеологічна детермінація асоціальної поведінки.

Ідеологічні детермінанти належать до духовної сфери суспільства. Держава має не лише декларувати, а й виховувати духовність народу, що включає в себе отримання повноцінної освіти та професії, прищеплення загальної культури, моральних цінностей, вироблених людством, тобто всього того, що робить особу громадянином, активним учасником соціальних процесів. На рівень духовності суспільства впливають усі його суперечності і проблеми.

Саме від культури, духовності людини залежить, буде її діяльність суспільно корисною чи злочинною. Важливу роль у цьому відіграє і правова культура громадян. В умовах переходу до ринкової економіки держава не фінансує ( або фінансує дуже обмежено) культурну сферу життя. Тому низькопробні твори мистецтва – кінофільми, естрада, книги, часописи – захопили ринок. Так званий шоу-бізнес значною мірою криміналізований, адже панують „технології розкрутки”, поп-дів, „крутих”. Індустрія відпочинку пропонує далеко не культурні розваги. Заради прибутків насаджується психологія вседозволеності, сексуальної свободи.

Другим криміногенним фактором, що випливає з масової культури, є пропаганда відвертого насильства, жорстокості, знущання з людини, підступності як норм поведінки. Водночас інтенсивно формується сексуально-агресивна мотивація. Пряме відношення до стимулювання злочинності мають пияцтво і наркоманія, яким суспільство протистоїть у нерівній боротьбі, адже асигнування на неї відповідають ступеню загрози наркотизації країни. Пропагування негативних стереотипів поведінки, яке заполонило засоби масової інформації, призводить до їх засвоєння деякими людьми, які й втілюють їх потім у життя.

2. Соціальні детермінанти правопорушень у державі.

Найважливішою з соціальних детермінант правопорушень є соціальна нерівність членів суспільства. Вона була й буде у будь-якому суспільстві. Але за наявності малого прошарку багатих людей і переважної кількості бідних можливості досягнення достойного рівня життя для останніх стають ще більш проблематичним. Така ситуація завжди створювала велике соціальне напруження. Тому суперечності між благами, які є стандартними у суспільстві, і можливостями їх досягнення виступають корінними чинниками асоціальних проявів поведінки. Вважається, що стабільність у суспільстві піддається серйозному випробуванню, коли різниця між рівнем життя багатих і бідних прошарків населення перевищує 10-ну величину. В Україні ця різниця сягає 20 і більше разів. Розшарування в українському суспільстві призвело до появи незначного відсотка дуже багатих людей, тоді як понад 60% перебувають за межею бідності. За соціологічними даними, суспільство криміналізується, якщо в ньому за межею бідності перебуває більше 10% населення. Так званий середній клас, якщо він переважає у суспільстві, є запорукою його стабільності. Особливо гостро долає труднощі та частина молоді, яка є безробітною, не бачить перспективних життєвих цінностей. Втрата орієнтирів, зневіра, бажання не бути гіршим за тих, хто „зверху”, штовхають багатьох на злочинний шлях, до наркотиків і алкоголю. Частина „нових українців”, відчуваючи тиск криміналітету, йде на зрощування з ним, бере участь у злочинних угрупуваннях, пов’язаних з контрабандою підакцизних товарів, фіктивним підприємництвом, шахрайством з фінансовими ресурсами. Окрім того, вони намагаються перевести накопичені кошти на рахунки закордонних банків, тим самим ще більше ослаблюючи вітчизняну економіку. Істинним криміногенним фактором сьогодні в Україні є нелегальна міграція. Велика частина мігрантів спрямовує свій погляд на „благословенний захід”, нелегально працюючи там, незаконно перетинаючи кордон, залишаючи без догляду дітей. Також негативно впливають урбанізація, внутрішня міграція населення, нерівноправне становище жінки в суспільстві. Поширення набувають комп’ютерні злочини, забруднення навколишнього середовища, обіг радіоактивних матеріалів, виготовлення фальшивих грошей. Все це загалом створює соціальну напругу у відносинах людей.

3. Економічний фактор впливу на асоціальні дії індивідів.

Для України є характерним високе економічне детермінування правопорушень. Наша держава визнана корумпованою країною з оцінкою 2,6 бала за 10-бальною шкалою (на кінець 90-х). Цей висновок зробила спеціалізована міжнародна організація „Трансперенсі інтернейшил”. Такому стану речей сприяли надзвичайно велике втручання держави в економіку, несправедлива система оподаткування, величезні витрати на утримання органів державної влади, недосконале законодавство. Все це призвело до масового ухилення від сплати податків, формування тіньового сектора економіки (60%), вкрай низького рівня забезпечення тих, хто працює у бюджетній сфері. Звідси корумпованість чиновницького апарату.

Корупційна діяльність у свою чергу „бумерангом” впливає на погіршення економічного становища в Україні. “Трансперенсі інтернейшил” вважає корупцію основним чинником економічного занепаду України. Корумпована номенклатура не заінтересована в реальному здійсненні економічної та адміністративної реформ.

Надзвичайно турбує спад суспільного виробництва і безробіття, яке набуло в Україні загрозливого стану. Так, на початок 2000 р. було зареєстровано у центрах зайнятості населення 1234 тис. осіб (серед них 62% - жінки, 32% - молодь). Проте, фахівці вважають, що реальний рівень безробіття у кілька разів вищий і становить до 40% від загального числа працюючих. На кожне робоче місце претендує в середньому 15 осіб. Багато людей, які вважаються працюючими, фактично перебувають у довготривалих неоплачуваних відпустках, працюють неповний робочий тиждень. Значна частина людей працює „в тіні” або вже перебуває „на дні” суспільства (бродяги, алкоголіки, наркомани).

4. Виховний потенціал сім’ї в умовах сьогодення.

Серед сукупності причин появи педагогічної занедбаності, ведучими за своїм значенням є вплив на дитину своєю поведінкою батьків, характер їх взаємовідносин між собою, ставлення до оточуючих дитину людей. Це той могутній педагогічний фактор, наслідки якого неможливо врахувати.

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат

Подібні реферати з розділу "Педагогіка"

Нове
Цікаві новини
Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2017 textreferat.com