У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Міжпредметні зв’язки у формуванні географічних знань

Міжпредметні зв’язки у формуванні географічних знань

Сутність поняття “міжпредметні зв’язки” та їх роль у формуванні географічних понять

Географія за своїм змістом і сутністю є наукою інтеграційною.

Інтеграційність шкільних курсів географії полягає в тому, що в них сфокусовано знання з інших шкільних предметів про конкретну теорію Землі - як планети, сукупність ознак і властивостей географічних об’єктів і явищ, способів діяльності в процесі їх пізнання, сукупності методичних аспектів у формуванні змісту географічної освіти. Без історичних, біологічних, математичних, фізичних, хімічних знань, знань з мов і літератури учень не зможе пояснити причинно-наслідкових, функціональних, родово-видових, логічно-змістових, просторових зв’язків і закономірностей між географічними об’єктами і явищами, не зможе проаналізувати їх сутності, порівняти ознак, зробити узагальнення та висновки.

В сучасних умовах наукової інтеграції особливо важливим фактором системного формування змісту навчального предмета, який засвоюється у формі фактів, уявлень, понять, закономірностей і теорій, а також структури предмета є міжпредметні зв’язки. Проблема їх встановлення не втратила актуальності і на сьогоднішній час.

Проблемі міжпредмених зв’язків приділялась увага багатьох вітчизняних і зарубіжних учених (М.С. Антонов, М.О. Данилов, Є.І.Моносзон, І.Г.Огородников, О.Ю. Шмідт, Г.К.Юрков та інші).

Сучасних стан дослідження цієї проблеми висвітлений у працях Р.К.Аббасові, І.Д.Зверева, Л.Г.Кулагіна, В.М.Максимової, О.Я.Савченко, М.О.Сорокіна, С.В.Тадияна, В.М. Федорової та ін. вчених.

Однак у методичній літературі з географії міжпредметним зв’язкам приділяється не значна увага.

З точки зору філософського аналізу міжпредметні зв’язки вступають як дидактична форма загального принципу системності. Слід зауважити, що філософський аналіз включає в себе загально педагогічний, психологічний і методичний аспекти.

Загальнопедагогічний аспект вбачає в міжпредметних зв’язках умову і засіб комплексного підходу до навчання і виховання;

психологічний – вбачає в них узагальнення (розумової операції) знань і способів навчально-пізнавальної діяльності;

методичний аспект - міжпредметні зв’язки розглядає як умову і засіб удосконалення форм, методів, прийомів і способів діяльності при формування змісту окремих навчальних предметів.

Виходячи з позицій філософського аналізу, вітчизняні та зарубіжні психологи та дидактик трактують поняття “міжпредметні зв’язки” по різному.

Одні з них (І.Д. Зверєв, В.М. Максимова) вважають, що міжпредметні зв’язки - це дидактична форма гносеологічного принципу системності, яка є необхідною і суттєвою ланкою сучасних методологічних основ процесу навчання, оскільки започатковує утворення системи.

Інші (Ю.І.Дик, Л.Я.Зоріна, С.В. Тадиян, М.О. Сорокін, Г.І. Щукіна, С.Капіруліна, Л.Паламарчук) трактують міжпредметні зв’язки як дидактичну умову, яка забезпечує не тільки систему знань учнів, а й розвиток їх пізнавальних здібностей, активності, інтересу, розумових операцій.

Ще інші вчені (Н.О. Лошкарьова, С.О.Рошкова, П.Н.Новиков та ін.) доводять те, що існує і вузько методичне розуміння міжпредметних зв’язків як засобу, що забезпечує згоду між навчальними програмами та підручниками з різних предметів.

З нашої точки зору міжпредметні зв’язки - це дидактична умова, яка орієнтує вчителя географії на актуалізацію і засвоєння учнями знань, умінь і навичок з різних предметі для формування географічних елементів знань і локальних вмінь та переносу їх у нові ситуації.

Таким чином, міжпредметні зв’язки як дидактична чмова координують навчальну інформацію з різних предметів і надають їй узагальнену спрямованість у процесі формування змісту географічної освіти.

2. Оскільки міжпредметні зв’язки різноманітні за своїми функціями, то в педагогічній науці існує певна їх класифікація. В основу класифікації вченими покладені різні фактори.

За хронологічним фактором М.М.Скаткін, В.М.Федорова, Д.М. Кирюшкін та ін. вчені розрізняють попередні, супутні та перспективні міжпредметні зв’язки .

До попередніх вони відносять зв’язки, які визначаються навчальною інформацією двох або більше предметів та проявляються в обмежених, але послідовних періодах навчального року.

До супутніх зв’язків відносять ті, які визначаються інформацією двох і більше навчальних предметів, що діють в одні і ті ж синхронні періоди навчального часу (семестру, півсеместру).

Перспективні зв’язки визначаються як зв’язки, що обумовлені навчальною інформацією двох або більше навчальних дисциплін, які діють на протязі тривалого періоду навчального часу (два, три і більше років).

Однак міжпредметні зв’язки не можуть проявлятися лише у хронологічному аспекті. Вони обумовлені також змістом предметів, тобто навчальною інформацією, до якої входять факти, уявлення, поняття, закономірності, теорії. Поклавши в основу

інформаційний фактор дослідники диференціюють міжпредметні зв’язки на фактичні, понятійні і теоретичні.

Ці види зв’язків забезпечують глибше і ширше сприймання фактів, осмислене виділення і узагальнення істотних ознак понять, свідомого розуміння різних видів зв’язків між природними об’єктами і процесами, поглиблене засвоєння теоретичного матеріалу.

Вчені в основу класифікації міжпредметних зв’язків кладуть також спільність знань, необхідних для здійснення навчальної діяльності; спільність операційних компонентів навчальної діяльності та інше.

Заслуговує на увагу класифікація міжпредметних зв’язків , зроблено І.Д.Звєрєвим і В.М. Максимовою. Поклавши в основу класифікації загальні ознаки структури навчальних предметів і структури процесу навчання, вони виділяють: змістово-інформаційні, операційно-діяльнісні, організаційно-методичні.

Змістово-інформаційні міжпредметні зв’язки встановлюються під час формування змісту елементів знань ( фактів, уявлень, понять, теорій); в процесі осмислення їх ознак і властивостей;

Операційно-діяльнісні міжпредметні зв’язки пов’язані з способами пізнавальної діяльності (використання загально-навчальних вмінь, мислительних, творчих, мовних, оціночних);

Організаційно-методичні міжпредметні зв’язки узагальнюють методи, прийоми та форми організації навчання. Вони забезпечують ефективні шляхи засвоєння учнями загальнопредметних знань і вмінь.

У різних формах навчальної урочної і позаурочної роботи з географії реалізуються всі види міжпредметних зв’язків.

3.Як було вище зазначено географія перебуває у тісних зв’язках з різними предметами навчання.

Зв’язок географії з мовою.

Мова вчителя має бути взірцем для учня.

Під час вивчення географії учні знайомляться з багатьма новими термінами, географічною номенклатурою. Вчитель географії повинен стежити за правильністю написання географічних назв, логікою обґрунтування відповіді на запитання, за зв’язним мовленням під час опису географічного об’єкта за типовим планом; розвивати вміння складати план за прочитаним географічним текстом підручника, формулювати запитання до прочитаного, формулювати визначення понять і т.д.

Зв’язок географії з іноземними мовами.

У практиці роботи вчителя часто виникає потреба посилатися на граматичні правила іноземних мов. Особливо це стосується географічних назв, оскільки багато з них мають іноземне походження. Історія походження географічних назв вивчає наука топоніміка.

Користуючись знаннями з англійської мови учні самі можуть проводити топонімічні дослідження. Так, у 7 класі, під час вивчення Північної Америки учням пропонується провести дослідження щодо походження географічних назв материка. Учні зазначають, що острів Гренландія в перекладі з англійської означає “зелена країна, земля”; півострів Флорида “квітучий”; острів Ньюфаундленд – “знов засвоєна земля”; течія Гольфстрім – “течія з затоки”; півострів Каліфорнія – в перекладі з іспанської “розжарена піч”; найвища центральна частина гірського пасма Піренеїв – Маладетта з іспанської означає “прокляття”; Пуерто-Ріко – з іспанської “багатий порт” і т.д.

[1] 2 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2021 textreferat.com