У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Особистісно-діяльнісний підхід як умова розвитку та саморозвитку студентів у процесі професійної підготовки у ВНЗ

Сторінка 2

В останні десятиріччя у роботах науковців зустрічається поняття “особистісно-діяльнісний підхід” до пізнання та формування особистості, реалізація якого передбачає моделювання у процесі професійного навчання такої структури педагогічної діяльності, яка б забезпечувала пріоритет особистості над усією освітньою діяльністю. У відповідності з цим освітня діяльність у процесі підготовки не формує особистість педагога, а сприяє розвитку схильнотсей, спрямованості, професійного досвіду, індивідуально-психологічних особливостей. Особистісно-діяльнісний підхід вимагає рефлексійного управління міжособистісною взаємодією, тобто метою взаємодії викладача та студента є розвиток потреби і здатності до самоуправління, саморегуляції, самоорганізації, самоконтролю навчальної діяльності учня, студента та педагога, який навчається в системі післядипломної освіти тощо.

У зв’язку з цим треба наголосити, що одна з важливих функцій особистості – безперервний пошук, обґрунтування та перегляд сенсу життя, перетворення самого себе у доступних видах діяльності. У цьому сенсі особистісна орієнтація вищої освіти може надати їй нової сутності. Сутність слова “ діяльність” розкривається у життєдіяльності людини та предметній діяльності, у спілкуванні, у відтворенні себе як носія свідомості.

Психологічне вивчення діяльності як особливого предмету досліджень було започатковане Л.С.Виготським та С.Л.Рубінштейном, які вказували на нерозривність розвитку особистості від різноманітних, притаманних людині видів діяльності, засобів розкриття потенційних можливостей. В їхніх роботах тісно поєднуються поняття “особистість” і “діяльність”. Так, С.Рубінштейн підкреслює, що у відповідності до особистісно-діяльнісного підходу дитина у цілісній системі навчально-виховного процесу виступає і як суб’єкт діяльності, і як суб’єкт розвитку власної особистості. У роботах цих вчених особистісно-діяльнісний підхід передбачає насамперед організацію предметно-практичної діяльності у відповідному соціальному контексті, що створює позитивне емоційно-мотиваційне тло. Важливою умовою при цьому виступають гуманістичне ставлення до кожної дитини, довірливе діалогічне спілкування, прийняття кожної дитини такою, якою вона є.

У нашому дослідженні підґрунтям особистісно-діяльнісного підходу є той факт, що становлення та розвиток особистості відбувається у різноманітних видах діяльності. Реалізація цього підходу передбачає моделювання структури навчальної, практично-педагогічної, проективно-педагогічної та наукової діяльності студентів, спрямованої на особистісний розвиток дитини як “автора діяльності”. Дефініція “ автор діяльності” об’єднує поняття “суб’єкт діяльності” і “розвиток власної особистості”. У цьому підході повинні бути закладені умови для самоздійснення, самоактуалізації, самореалізації студентів, тим самим забезпечуючи спрямування їх педагогічної діяльності на становлення особистості дошкільника.

Ми йдемо за В.І.Лозовою, яка підкреслює діалектичну єдність особистісного і діяльнісного підходів у педагогіці. Якщо особистісний підхід вимагає визнання особистості як продукту соціально-культурного розвитку, носія культури, її унікальності, інтелектуальної та моральної свободи, права на повагу, що передбачає опору на природний процес саморозвитку здібностей, самовизначення, самореалізацію, самоутвердження, створення для цього відповідних умов, то діяльнісний підхід спрямований на таку організацію суб’єкта, в якій би він був активним у пізнанні, праці, спілкуванні, своєму особистісному розвитку. В.І.Лозова справедливо стверджує, що у педагогічній науці все частіше вживається поняття “ особистісно-діяльнісний підхід”, де особистісний і діяльнісний аспекти утворюють нерозривну, єдину інтеґрацію, спрямовану на саморух, самозростання і в заключному результаті на самореалізацію своїх можливостей особистості. Тому особистісно-діяльнісний підхід в межах шкільної освіти можна віднести і до всієї осяжності неперервної освіти, оскільки він характеризується ціннісним ставленням, позитивними можливостями особистості у діяльності; включенням особистісного досвіду молодої людини до навчально-виховного процесу, який включає когнітивний (знання), операційний (уміння) та аксіологічний (цінності, настанови) блоки.

Короткий аналіз парадигми сучасної освіти дає підстави для визначення загальної і відмінної характеристики особистісно-діяльнісного підходу.

Загальним у особистісно-діяльнісного підходу є створення умов для розвитку і саморозвитку особистості людини, реалізація педагогом відповідальної позиції за результати освітнього процесу, побудова відповідних до рівня розвитку дітей видів діяльності на основі діалогу та співробітництва.

Відмінним є різноманітність професійної діяльності педагогів у межах методики, стилю, концепцій, композицій, індивідуального життєвого досвіду, педагогічних систем тощо.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та власна педагогічна практика у вищих навчальних закладах та дошкільних установах дає можливість означити обрії особистісно-діяльнісного підходу в межах авторської концепції.

Особистісно-діяльнісний підхід у професійній підготовці – це багатомірна, багатоаспектна, багаторівнева ступінчата відкрита структура, що відображає змістовну та процесуальну повноту професійної підготовки студентів, спрямована на розвиток та саморозвиток дитини як автора своєї діяльності. Це загальний спосіб педагогічної діяльності, спрямований на інтенсифікацію особистісно-професійної сфери у спільній діяльності педагога і вихованця через самопізнання, самоорганізацію, самопобудову, самозміну, самоздійснення, через взаємодію і взаємовплив суб’єкт – суб’єктних стосунків: викладачі – студенти – діти – студенти - викладачі; це умова особистісного розвитку суб’єктів навчального-виховного процесу.

Особистісно-діяльнісний підхід у підготовці студентів університету до професійної діяльності передбачає взаємну обумовленість становлення діяльності і особистості у педагогічному процесі через його особистісний і діяльнісний аспекти.

Домінантою в цьому підході є педагогічна самореалізація як цінність, як мета, як процес, як система, як результат відповідних професійній підготовці студентів видів діяльності, як коннектор, що пов’язує структурні елементи особистісно-діяльнісного підходу в єдине ціле. Педагогічна самореалізація як сплав професійної і особистісної її одиниць передбачає такий підхід у професійній підготовці, що зосереджує увагу студентів переважно на особистості дитини, її самобутності, унікальності, неповторності, суб’єктності через блок самотрансценденції, який надає можливість становлення особистості дитини як автора діяльності Він передбачає одночасний розвиток та саморозвиток педагога і вихованця, педагога і студента.

У побудованому нами підході сутність самореалізації змінюється разом зі становленням професіонала - педагога від пасивної до активної, від регресивної, до прогресивної, від негативної до позитивної Відповідно до цього змінюються конкретні виявлення особистісно-діяльнісного підходу. Самореалізація як педагогічне самоздійснення молодої людини забезпечує їй перехід від нижчих до більш високих особистісних ступеневих показників.

Втілення особистісно-діяльнісного підходу, як показав теоретичний аналіз наукової літератури і проведений експеримент. може опиратися на такі стратегічні принципи:

1. Принцип еврилогізації, що полягає у визнанні як провідної у професійному розвитку та самовираженні особистості продуктивної, творчої діяльності. Цей принцип надає можливості актуалізувати наявні знання, потрібні для розуміння нового завдання; спрямувати пошук на його розв’язання, винайти і застосувати технології досягнення поставленої мети, оцінити досягнуте. Нове розв’язання задачі дає нам і нову особистість, оскільки “поняття особистості принципово пов’язане з її творчим потенціалом і його неодмінною реалізацією в конкретній діяльності” .При цьому елементи творчої діяльності поступово виростають у надрах репродуктивної і продуктивної, забезпечуючи підвищення рівня самореалізації. Творча діяльність стає потужним стимулятором і генератором, двигуном розвитку не тільки нових ідей, а й оновлення, власне створення особистості.

1 [2] 3

завантажити реферат завантажити реферат

Подібні реферати з розділу "Педагогіка"

Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2022 textreferat.com