У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Політична свідомість: визначення та актуальність дослідження в контексті розвитку вітчизняної політичної науки

Сторінка 2

Іншими словами, ці категорії не можна протиставляти, більше того, вони не можуть бути розкритими і зрозумілими одна без одної. Можна погодитися з К. Гаджиєвим, який, узагальнюючи це питання, підкреслює, що "політична свідомість . функціонує і самовідтворюється у певному політико-культурному середовищі. Разом з тим вона є і умовою, і одночасно засобом відтворення політичної культури"4.

Зрозуміло, що вчений, який працює над дослідженням цих проблем, теж перебуває у конкретному політико-культурному середовищі, і його, передусім, турбує питання самовизначення саме цього середовища, кореляція його з політико-культурними утвореннями іншого типу.

Тут ми безпосередньо підходимо до формування мети нашого аналізу: освіченість в питаннях формування політичної культури та, відповідно, політичної свідомості дає можливість дослідити особливості сучасної політичної свідомості та політичної культури українського суспільства. Актуальність подібного дослідження автором буде аргументовано нижче.

Аргументацію хотілося б почати здалеку, а саме: відзначити особливості історичного розвитку України, які обумовлюють тенденції розвитку сучасної української політичної свідомості. Дослідник цього феномена Б.Цимбалістий виокремлює такі домінанти політико-культурного розвитку України:

а) українці багато віків були бездержавною нацією і не мали досвіду державної влади;

б) постійно денаціоналізувалася правляча верства (еліта) українського народу;

в) територія України була розчленована на різні частини, які протягом віків опинялися під впливом іноді ворогуючих країн5.

Внаслідок такої специфіки історичного розвитку українська нація була розділена на значну кількість політико-культурних блоків. Якщо взяти за критерій поділу географічний принцип, то, наприклад, Івано-Франківськ можна вважати літературним центром, але його ніяк не можна розглядати як центр, де народжувалися політичні чи економічні рішення. Львів можна розглядати як культурний і релігійний осередок, а в періоди соціальних перетворень навіть як центр формування політичних рішень, але аж ніяк як місто, де з'являлися економічні чи політичні рішення в періоди відносної соціальної стабільності. Київ завжди залишався переважно політичним центром. Це обумовило фрагментарність української політичної культури та політичної свідомості6.

А відомо, що для фраґментарної політичної культури, до того ж культури перехідного типу, характерна відсутність єдності між носіями різноманітних субкультур у розумінні фундаментальних цінностей, ідеалів і цілей суспільства, поділ суспільства за соціальними, етнічними, економічними векторами. Це породжує високу конфліктність та соціальну напруженість, які обумовлюють політичну нестабільність в суспільстві. Сучасній політичній свідомості України до того ж притаманний низький ступінь довіри населення до державних інститутів влади, ігнорування законних способів розв'язання конфліктів.

В умовах панування такої політичної культури вкрай необхідним є компетентний аналіз та постійний моніторинг як політичної свідомості суспільства в цілому, так і окремих його верств та громадян. Це має велике прогностичне значення, бо політична свідомість містить в собі потенціал для реалізації усіх можливих варіантів розгортання соціальних подій. Але ще Сенека говорив, що погожий вітер не допоможе тому, хто не знає, у яку гавань він прямує. Тому розробка методології щодо можливості попередження деструктивних явищ у суспільстві - одне з головних завдань вчених у контексті дослідження політичної свідомості. Саме від політичної свідомості широких верств населення, від політичних установок політичної еліти залежить ефективність функціонування політичної системи, хід розвитку, спрямування суспільно-історичних перетворень. Крім того, дослідження політичної свідомості має не тільки, так би мовити, "пасивне" (попереджувальне) значення, але й "активне". Суть його полягає у свідомому формуванні інформаційного простору держави, позитивних установок громадян щодо державного будівництва, розвитку сучасної вітчизняної культури, освіти тощо.

Спираючись на знання особливостей сучасної політичної свідомості, можна використовувати найсучасніші технології "public relations" у мас-медіа, "promotion" у шоу-бізнесі, реформувати освітню галузь тощо. Звичайно, що пропаганда конструктивних державницьких ідей має бути високопрофесійною при використанні у цій справі тонких обережних методів7. Обережність застосування тих чи інших методів тим більш важлива тому, що, як було зазначено вище, для України характерною є фрагментарна політична культура, яка має широкий спектр досить специфічних особливостей політичної свідомості: етнічної, регіональної, політичної тощо. Необхідно пам'ятати й про те, що існує такий феномен, як історична пам'ять, котра є складовою політичної свідомості етнічних груп, громадян того чи іншого регіону, різноманітних верств населення України. Вона характеризується особливою стійкістю8. Ця пам'ять може бути джерелом і негативного навантаження (наприклад, інтервенція, гноблення одного етносу чи народу іншим, негативна пам'ять антагоністичних класів чи страт тощо), позбутися якого інколи неможливо. Така пам'ять надзвичайно важко піддається мінімізації через систему освіти та засоби масової інформації, бо історичний процес - це процес самоорганізації, результат активності мільйонів людей, які мають на меті як свої специфічні, так і загальнонаціональні цілі. Зміст цих цілей багато в чому визначається культурно-історичними домінантами розвитку. Вони є тим, що зв'язує часи і епохи, відображає нерозривність уз, які з'єднують даний народ і країну, їх своєрідний "генофонд"9. Феномен "історичної пам'яті" є свідченням того, що політична свідомість не є статичним явищем, вона розвивається зі зміною політико-культурних домінант в країні. Водночас її можна і необхідно досліджувати, бо вона має сталі утворення в своїй структурі, які залишаються в історичній пам'яті і обумовлюють політичні процеси сьогодення.

Усе сказане вище щодо феномена політичної свідомісті, на наш погляд, більш ніж достатньо, щоб впевнитися, що його визначення все ще залишаються дискусійними, як у зарубіжних, так і у вітчизняних дослідженнях.

Однак, як зазначав відомий російський письменник Ю.Нагібін: "Матеріал піддається аналізу, коли ми знаходимо його точну форму. Аморфність є слабкою та нежиттєздатною"10. Тому спробуємо дати поняттю "політична свідомість" суто політологічне визначення. Хоча і в межах політологічного підходу у цього явища може бути велика кількість дефініцій. Але жодна не може охопити усі грані цього феномена. Лише у сукупності різноманітні визначення можуть дати більш-менш повне уявлення про його сутність та характерні риси.

Деякі автори, зокрема Д.Видрін, В.Согрін, К.Холодковський, розуміють політичну свідомість як відображення класових інтересів, політичних відносин, політичного життя в цілому. Значення цієї позиції полягає в тому, що в ній підкреслюється визначна роль класових інтересів і політичних відносин.

Інша група авторів (А.Улєдов, Г.Щедрова, К.Гаджиєв) розглядає політичну свідомість крізь призму політичної влади. Вони виокремлюють як стрижень предмета відображення політичної свідомості проблеми державної влади, політичного панування та управління.

Частина авторів, серед них Л.Гордон, В.Бебік, Л.Сєдов, при визначенні сутності та специфіки політичних ідей, поглядів та уявлень особливо наголошують на їх органічному зв'язку з економічними відносинами, потребами та інтересами класів. Іншими словами, політична свідомість визначається як відбиття політичних та економічних відносин.

І ще одна точка зору, яка здобула поширення в останні роки у вітчизняній політології, фіксує ідею цілісного відображення суспільного буття в політичній свідомості. Дедалі частіше при характеристиці політичної свідомості відзначається, що вона є відображенням суспільного буття крізь призму політичних відносин та інтересів людей. Цінність цієї точки зору полягає в тому, що в ній звертається увага на глибину та широту змісту політичної свідомості. Вона не зводиться тільки до відображення економіки, чи політики, чи самої лише духовної сфери життя. Зміст політичних уявлень, орієнтацій чи цінностей будь-якого суб'єкта обов'язково містить у собі відображення та відбиття всього спектра суспільних відносин. Оскільки її об'єктом є всі сфери суспільного життя, то політична свідомість так чи інакше містить все відображене соціальне буття.

1 [2] 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2020 textreferat.com