У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Методологія операціоналізації основних понять національної безпеки: гуманітарна складова

Сторінка 4

Приймемо умовно порогове значення небезпечної тенденції в гуманітарній політиці за одиницю. Тоді, використовуючи розуміння безпеки як крайнього значення поняття „небезпека”, коли остання дорівнює нулю [13], стан захищеності (безпеки) можна уявити у вигляді послідовності числових значень, що позначають різні ступені захищеності (безпеки) на шкалі від „1" – абсолютної небезпеки, тобто – власне загрози, до „0" - абсолютної безпеки, тобто відсутності будь-яких загроз.

Отже, безпека – це, скоріше, не стан, а ступінь захищеності. Рух певної тенденції НБ від порогового значення, тобто від одиниці „1" - абсолютної небезпеки, загрози до „0" - абсолютної захищеності, безпеки - показує позитивну динаміку, тобто зменшення загрози. Позитивна динаміка змін коефіцієнтів загрози означає зміцнення безпеки. Рух певної тенденції НБ від „0" - абсолютної захищеності в бік порогового значення цієї тенденції, тобто до „1" - абсолютної небезпеки, загрози - показує негативну динаміку, тобто ослаблення безпеки, зростання небезпеки і наближення до загрози, тобто, до „1". За такого підходу негативну динаміку, тобто виклик, можна оцінити через послідовність вимірів коефіцієнтів загрози й точніше зафіксувати посилення чи ослаблення викликів державі у гуманітарній складовій НБ.

Реальна політика НБ показує, що стан повної безпеки для держави та нації практично є недосяжним. В реальності досягти можна лише того чи іншого більш-менш прийнятного ступеня безпеки. Доцільно прийняти зауваження Я. Жаліло: „Безпека не характеризує відсутність загроз як таких, що практично неможливо. „Стан захищеності” означає в даному контексті відсутність системоруйнувальних загроз, тобто тих із них, які не можуть бути органічно подолані в рамках механізмів, іманентних даній соціально-економічній системі” [14]. Водночас О. Гончаренко та Е. Лисицин, аналізуючи понятійно-термінологічний апарат досліджень системи національної безпеки, визначають національну безпеку як ступінь захищеності національних інтересів, що дозволяє вказувати лише на певний рівень безпечності [15]. Проведена операціоналізація цілком узгоджується з цими змістовими зауваженнями й показує, чому це так.

Разом з тим, порогові значення негативних для НБ тенденцій не означають, що в кожному випадку, коли вони фіксуються, в суспільно-політичному житті настають такі ж події, як і у випадку, який став еталонним для обрахунків критичного значення. Тобто, досягнення порогових значень небезпечними для національних інтересів суспільно-політичними тенденціями не означає, що, як в нашому прикладі, міжетнічні зіткнення розпочнуться неминуче й сценарії їх розгортання будуть у кожному випадку ідентичними. Кожна суспільна подія унікальна саме сценаріями свого розвитку, навіть коли вона викликана тією ж причиною, тому що вона кожного разу є результатом нового збігу обставин, точніше – специфічних початкових умов.

Визначення порогових значень певної тенденції означає лише, що ми з’ясували необхідну, але недостатню умову реалізації виклику чи загрози НБ у відповідних матеріалізованих суспільно-політичних подіях, які можна спостерігати. Тобто, наявність порогового значення не означає, що певні події розпочнуться неодмінно, наприклад, у певному регіоні, де громадська думка виявила граничні показники етнічної нетерпимості, що тут неодмінно відбудуться масові заворушення на міжетнічному грунті. Але без граничних, порогових показників такі заворушення не відбудуться ніколи.

Легко помітити, що ефективність операціоналізації залежить від якості і повноти змістових визначень відповідних понять і теорій. Очевидно, що інші уявлення (інша теорія) щодо міжетнічної толерантності, а відтак і змінений перелік показників толерантності дасть інші запитання до респондентів і, відповідно до цього, інші висновки про загрози НБ. До речі, у цьому випадку як загрози будуть розцінюватися дещо інші (або зовсім інші) явища. Звідси випливає висновок, що соціологічне опитування, яке має віддзеркалити певну об’єктивацію небезпечних для національної безпеки ціннісних настанов громадян у сфері міжетнічних відносин є досить відносним засобом виявлення таких настанов, застосування якого має свої обмеження.

Відповідно, чим точнішою за аналізом і повнішою за висновками буде теорія, тим точнішими і адекватнішими реальності будуть запитання соціологічної анкети і більш повним буде їх список. Тому, оцінюючи ступінь відповідності дійсності концептуального каркасу (загальних концептуальних припущень) та конкретних теоретичних побудов в усіх трьох кроках, слід враховувати, що вся концептуалізація, як було показано, будується на певних, часто досить умоглядних передумовах і є певним спрощенням ситуації.

Опишемо у вигляді висновку основні етапи операціоналізації. Спочатку визначається на змістовому рівні, що у даному розвитку подій чи певній тенденції можна інтерпретувати як загрозу з огляду на стратегічну мету у даній галузі політики НБ. Будується теорія стосовно способу дії цієї загрози, де вона подається у вигляді певних конкретних суспільно-політичних, військових, гуманітарних тенденцій і конкретних подій. Теорія вводить для визначення конкретних загроз і їх еквівалент у вигляді переліку вимірювальних операцій, основою яких є відповідне соціологічне опитування. Здійснюється операціоналізація визначень цих загроз. Проводиться експеримент у вигляді соціологічного опитування для підтвердження чи коректування операційного визначення. На підставі статистичних даних розраховується індекс – числове вираження певної тенденції-виклику НБ. Далі встановлюється порогове (критичне) значення відповідних тенденцій. За наближенням індексу певної тенденції до критичного значення роблять висновок про наявність виклику у певній галузі НБ, а при досягненні цією тенденцією критичного значення – про наявність загрози НБ.

З часом доцільно операціоналізувати всі більш-менш стандартні види загроз, що спостерігаються в гуманітарній політиці, тобто звести їх визначення до опису вимірювальних процедур та провести відповідні виміри. За таких умов аналіз небезпек національним інтересам у гуманітарній сфері звівся б переважно до порівняння індексу інтенсивності певної тенденції з коефіцієнтами її порогового значення.

Операціоналізація основних понять НБ дає можливість наповнити конкретним математичним змістом формулу ризику, використовуючи відповідні індекси як числове значення змінних у формулі. Ризик „є кількісною мірою безпеки, що дорівнює добутку ймовірності реалізації даної загрози, помноженій на ймовірність величини можливих втрат від неї” [16].

Поняття „ризик” інтерпретується як міра небезпеки, що є похідною від ступеня ймовірності небажаної події та розміру можливих втрат при її настанні - R = f(P, W, p, w, …, n), де P – ймовірність виникнення небажаної ситуації; W – розмір втрат, яких може бути завдано об’єктові внаслідок настання такої ситуації; p, w,…, n – неповнота інформації, що позначається на деякій невизначеності аргументів функції. Числове значення (коефіцієнт) ризику вираховується за формулою R = PW, де R є функцією від P, W, p, w, … n.

Як визначити числове значення W, що позначає розмір втрат? Пропонуємо пов’язати розмір втрат з поняттям „виклик” і „загроза”. Тоді за числове значення W можна взяти певні виміри інтенсивності тих чи інших тенденцій. Індекси, що відповідають негативній динаміці тенденції, тобто руху тенденції до порогового (граничного) показника, будуть позначати розмір втрат об’єкта в умовах виклику НБ – відповідно до нашого операційного визначення „виклику”.

Фактичні втрати, які стають неприйнятним з точки зору національної безпеки і які мають розцінюватися саме як загроза їй, настають тоді, коли індекси інтенсивності певної тенденції (явища) досягають порогової величини, яка є коефіцієнтом загрози. За цих умов пороговий (граничний) показник буде позначати розмір втрат об’єкта в умовах загрози НБ (відповідності до нашого операційного визначення „загрози”. Відповідні індекси і визначення їх порогових величин стосовно гуманітарної сфери можна розрахувати за спеціальною методикою на підставі статистичних даних, отриманих в результаті соціологічних опитувань, як було показано вище.

1 2 3 [4] 5

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com