У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Методологія операціоналізації основних понять національної безпеки: гуманітарна складова

Сторінка 3

2. Статус етнічної групи в суспільстві (сприйняття і переживання соціально-економічного становища, політико-правового і культурно-мовного статусу власної етнічної групи в порівнянні зі сприйняттям інших етнічних груп).

3. Міжетнічна взаємодія.

4. Етнічна дистанція.

5. Готовність певної етнічної групи захищати власні культурно-мовні та політичні інтереси.

Наступний крок з операціоналізації полягає у розробці відповідних до нашої пояснювальної теорії-гіпотези процедур виміру названих показників міжетнічної толерантності. Враховуючи те, що здійснення виміру таких показників на практиці означає проведення експерименту, розробка конкретних процедур виміру є одночасно і розробкою умов експериментування. В основі процедури виміру показників міжетнічної толерантності є робота з статистичними даними соціологічних опитувань та різного роду тестами. Таким чином, підготовчий етап вимірювання полягає у розробці питань соціологічного опитування.

Чому саме соціологічне опитування обраємо основним джерелом (хоча і не єдиним) отримання кількісних характеристик про процеси у гуманітарній сфері, зокрема, про ті, які несуть у собі певну загрозу НБ?

Виходячи з нашого припущення на початку дослідження, зміст гуманітарної політики полягає у здійсненні позитивного, з точки зору завдань НБ, впливу на світоглядно-ціннісні орієнтації суспільних суб’єктів. Проте неможливо виявити світоглядно-ціннісні орієнтації суспільних суб’єктів (громадян країни, представників певних груп інтересів, експертної спільноти, учасників політичних партій і громадських організацій, окремих політиків тощо) інакше, ніж через проведення безпосередніх досліджень громадської думки на всіх рівнях. Ця обставина обумовлює висунення на перший план соціологічного опитування як найзручнішого способу кількісного виміру тенденцій гуманітарної складової НБ.

Перший етап процедури вимірювання полягає у проведенні соціологічного опитування згідно з підготовленим списком запитань анкети. У нашому прикладі всі запитання мають розкривати саме тему міжетнічної толерантності.

Другий етап – математичне опрацювання статистичних даних і обчислення різного роду індексів, що будуть кількісним відображенням певних змістових визначень понять.

Слід зауважити, що в соціології є досить детально розроблені методики проведення опитувань і опрацювання статистичних даних, включаючи обчислення деяких коефіцієнтів на зразок „шкали етнічної дистанції” Богардуса [12]. Конкретні методики обчислення різного роду числових показників - індексів та коефіцієнтів залежать від форми відповіді респондентів на запитання соціологічної анкети. Якщо запитання побудовано так, що відповідь на них має бути або ствердною – „так”, або негативною – „ні”, то використовується одна методика обчислення числових показників (індексів). Якщо ж від респондента вимагається змістовна відповідь, то використовується інша методика. Перший випадок простіший, тому саме на ньому схематично покажемо, як можна обчислити відповідні індекси щодо тих тенденцій у гуманітарній складовій НБ, які можуть підпадати під поняття „загроза”.

За приблизний зразок обчислення таких індексів доцільно взяти порівняно просту, проте ефективну методику обчислення індексу споживчих настроїв. Стосовно кожного з п’яти показників толерантності розробляються певні запитання, що мають якнайповніше відображати зміст позиції респондентів за відповідним показником. Кількість запитань з кожного показника має бути однакова, але запитання повинні якнайповніше розкривати відповідну тему, пов’язану з цим показником. Припустимо, що з кожного показника таких запитань три. Враховуючи, що всіх показників п’ять, всього буде 15 запитань, які у комплексі мають розкривати ставлення респондентів до теми міжетнічної толерантності. Під час дослідження, припустимо, опитується 1000 осіб віком від 18 років. Вибірка має бути репрезентативною за статтю та віком, враховувати міське й сільське населення.

Щодо кожного з цих запитань з кожного показника окремо обчислюють відповідний індекс. Значення індексу обчислюють у такий спосіб: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, аби уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих трьох індексів визначають сукупний індекс відповідного показника. Назвемо ці п’ять індексів, що відповідають згаданим вище показникам міжетнічної толерантності: 1) індекс інтенсивності ціннісно-світоглядних орієнтацій тієї чи іншої етнічної групи (мова, культура, релігія); 2) індекс ставлення до статусу власної етнічної групи; 3) індекс інтенсивності (сили) міжетнічної взаємодії; 4) індекс етнічної дистанції; 5) індекс сили етнічних інтересів та переконань (готовність певної етнічної групи захищати свої культурно-мовні та політичні інтереси).

Індекси названих пяти показників можуть використовуватись у дослідженнях з гуманітарних аспектів НБ самостійно, якщо відповідні показники міжетнічної толерантності розглядаються як окремі фактори і складові у межах певного аналізу. Проте на основі середнього арифметичного п’яти індексів за кожним з п’яти показників обчислюємо один сукупний індекс етнічної толерантності.

Схожим чином можна виміряти ступінь розвинутості у громадян національної ідентичності та її характер, етнічний чи громадянский, силу певних переконань стосовно різних поглядів та ідеологій, ступінь готовності населення до сприйняття екстремістських чи ксенофобських гасел, ступнінь готовності до участі у масових акціях непокори чи заворушеннях тощо.

Третій етап - визначення порогових (критичних) значень, досягнення яких тією чи іншою тенденцією галузі НБ може тлумачитись як виклик чи загроза. Якщо звернутись до нашого прикладу, то встановити критичне значення міжетнічної толерантності можна щонайменше одним простим способом.

Спочатку встановлюється за описаною звичайною методикою загальний індекс („І”) етнічної толерантності у тих регіонах країни, де підвищена міжетнічної напруга вже призвела до видимих, так би мовити, матеріалізованих масових заворушень і викликала дестабілізуючі, небезпечні з точки зору НБ політичні демарші певних культурно-мовних груп. До речі, за еталонну ситуацію для визначення порогового індексу міжетнічної напруги в Україні може бути взята ситуація загострення стосунків в АРК між російською культурно-мовною групою та кримськотатарським етносом.

Логічно припустити, що відкритим громадянським та політичним акціям, фізичним зіткненням і масовим заворушенням на міжетнічному грунті передують певні зміни у світоглядно-ціннісних орієнтаціях представників того чи іншого етносу. Момент відкритого загострення міжетнічних стосунків є, очевидно, матеріальним показником інтенсивності таких змін, який піддається зовнішньому спостереженню, а отже, й опису, як факт. Відтак є підстави прийняти обчислений індекс („І”) етнічної толерантності населення даного регіону за пороговий (критичний) з точки зору інтересів НБ. Таким чином, фіксується зв’язок між змістом та спрямованістю світоглядно-ціннісних орієнтацій населення та їх об’єктиваціями у зовнішніх суспільно-політичних діях.

Збільшення протягом певного часу числових показників певної тенденції у бік критичного значення – негативна динаміка - пропонуємо тлумачити як виклик, а досягнення тенденцією критичного (порогового) значення - як загрозу.

Таке операційне визначення виклику, на мою думку, цілком узгоджується з інтуїтивним розумінням виклику як протидії (з боку об’єктивних обставин або суб’єктів) реалізації інтересів певного суб’єкта, яке було наведене на початку статті. Дійсно, якщо національним інтересам відповідає прагнення держави підтримувати міжетнічний мир і толерантне ставлення представників різних етносів одне до одного, то погіршення такого ставлення означатиме поступовий рух до порогового (граничного) показника несприятливої тенденції. Таку негативну динаміку цілком можна інтерпретувати як протидію національним інтересам у цій сфері, тобто як виклик.

Тлумачення негативної динаміки (рух до граничного показника – коефіцієнта „загрози”) кількісних показників певної тенденції в часі як виклику, а досягнення тенденцією порогового (граничного) показника як власне загрози краще узгоджується з якісними визначеннями „безпеки” і „небезпеки” за А. Качинським та їх операційним розумінням. Згідно з визначенням А. Качинського, наведеним на початку статті, небезпека - це ситуація, постійно присутня в навколишньому середовищі, що за певних умов може призвести до загрозливих, небажаних подій.

1 2 [3] 4 5

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com