У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Український феномен „афганського” руху

Сторінка 3

Розуміємо, що проблема має загальнодержавне звучання і є наслідком всеукраїнського економічного безладдя. І все ж Спілка докладає зусиль для її вирішення. Заснувавши на різних рівнях 618 комерційних структур, УСВА прагне через них забезпечувати роботою членів організації. Ефективно працюють охоронні фірми. Вже маємо прецеденти, коли „афганські” організації через свої структури забезпечують охорону на всіх підприємствах, у магазинах, кафе, барах цілих районів. Цей досвід вартий поширення, особливо в сільській місцевості.

Вважаю, немає жодної розсудливої людини, котра б не погодилася з такою думкою: увічнення пам’яті полеглих на війні – свята справа. В Україні споруджено 231 пам’ятник, у тім числі в усіх обласних центрах (крім Сум), у багатьох великих містах і районних центрах. З 1994 року в Києві діє Храм-Пам’ятник жертвам афганської війни – Церква Воскресіння Христового. Створено єдиний в СНД Центральний державний музей воїнів-інтернаціоналістів „Твої, Вітчизно, сини. Обов’язок. Подвиг. Трагедія”. У столиці 3 грудня 1994 року відкрито Всеукраїнський пам’ятник-меморіал. Тепер на його гранітних плитах викарбовано імена всі наших земляків, що загинули в Афганістані.

Нинішній Україні, особливо в сучасному тривожному світі, небезпечно забувати уроки історії, у тому числі й уроки афганської війни. Направлення 2004 року українського миротворчого контингенту в Ірак показало, що ці уроки належно не вивчені. Тому продовжуємо боротися за історичну об’єктивність відтворення подій не такої далекої давнини. Над цим працює група фахівців-істориків і політологів. Домагаємося внесення об’єктивних історичних відомостей у шкільні й вузівські підручники, заохочуємо публікацію книг і статей з афганської тематики.

Важливу роль у цій справі відіграє наша газета „Третій тост” – вона виходить з 1992 року. Налагоджено активне співробітництво з іншими засобами масової інформації, як друкованими, так і електронними. Тільки між 10-ю і 15-ю річницями виведення військ з Афганістану з’явилося понад 600 важливих публікацій. Нині вітчизняна бібліографія про афганську війну (правда, переважно поетичного й мемуарного характеру) налічує понад 60 найменувань [5]. Поет-„афганець” В. Слапчук 2004 року за свою творчість відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка. В Україні і за межами країни широко відомі твори В. Аблазова, В. Кошелєва, К. Оборіна та інших авторів афганської тематики. Рейтинговими протягом кількох років тримаються телепрограми „Польова пошта пам’яті”, „Справа честі”, радіопрограма „Пам’ять”, які створюються за підтримки УСВА.

З перших днів свого існування „афганський” рух визначив статутним завданням військово-патріотичну роботу з молоддю й підлітками. У березні 1998 року було утворено всеукраїнське патріотичне об’єднання „Майбутнє України”. Нині у його складі понад 100 центрів і клубів патріотичного виховання, де навчається майже 11 тисяч дітей, підлітків, юнаків і дівчат. Осередки об’єднання діють в 17 областях. Останнім часом з’явилися нові, масштабніші форми патріотичного виховання. За активної участі УСВА 2004 року було започатковано Всеукраїнський героїко-патріотичний фестиваль „Ветерани – Молодь – Майбутнє”, присвячений 60-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Не менш важливим вважаємо співробітництво УСВА з іншими авторитетними громадськими рухами – аж до створення міжнародних структур або участі в нині діючих. Ініційовані „афганцями” такі інтеграційні процеси розпочалися з моменту реєстрації 1997 року всеукраїнського об’єднання „Соціальна справедливість”, співзасновниками якого разом з УСВА стали Організація ветеранів України, союз „Чорнобиль України”, Союз організацій інвалідів України. Вони сконсолідували майже 17 мільйонів осіб, що потребують активного соціального захисту. При цьому значно зросли можливості постійного діалогу із законодавчою й виконавчою владою. Більш дійовим й оперативним стало реагування об’єднаних сил на спроби державних структур соціально ущемити права членів цих громадських рухів.

Від початку 1992 року став набувати реальних обрисів і другий вектор нашої діяльності – державний. Тодішній Президент України Л. Кравчук підписав Указ про створення при Президентові України Комітету ветеранів війни в Афганістані й військових конфліктах в інших країнах (далі – Комітет). Його головою було призначено мене. 12 березня 1992 року Президент затвердив Положення про Комітет. Згідно з цим документом, перед Комітетом ставилося завдання спільно з державними органами й громадськими організаціями здійснювати в Україні єдину державну політику з правового, соціального і політичного захисту ветеранів війни в Афганістані, військових конфліктів в інших країнах, членів родин полеглих, полонених і тих, що пропали безвісти, а також цивільних фахівців, які працювали за кордоном в регіонах військових конфліктів.

Комітет одержав право контролювати дотримання міністерствами й відомствами відповідних законодавчих і нормативних актів, одержувати від них необхідні документи, статистичні, аналітичні матеріали, необхідні для роботи; залучати учених, фахівців для вивчення відповідних питань, скликати конференції, семінари, наради зі своїх питань; вступати в безпосередні контакти з відповідними організаціями інших країн, підписувати з ними двосторонні та багатосторонні угоди.

При Комітеті діяла координаційна рада у складі голови Комітету, його заступників, керівників УСВА, інших відповідальних працівників. Згідно з Положенням про Комітет, до складу ради входили також перші заступники міністрів: економіки, оборони, іноземних справ, охорони здоров’я, соціального забезпечення, праці, молоді й спорту, культури.

Комітет довів свою спроможність вирішувати соціальні проблеми ветеранів-„афганців” на державному рівні. Наслідком цього стало формування на його основі (4 січня 1997 року) Комітету України у справах ветеранів війни і військових конфліктів в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України. Наприкінці 1999 року ця структура була реорганізована в Державний комітет України у справах ветеранів, який опікувався більш ніж 15 мільйонами ветеранів війни, військової служби і праці, десятками громадських організацій та об’єднань. В АРК, в кожній області, в Києві і Севастополі, в багатьох районах працювали представники Держкомітету, які в тісній взаємодії з місцевими органами влади вирішували ветеранські проблеми на регіональному рівні.

Такого центрального органу виконавчої влади не було в жодній з країн СНД. Не випадково на засіданні Координаційної ради Комітету у справах воїнів-інтернаціоналістів при главах урядів держав-учасниць СНД 1999 року було прийнято звернення до Президента України Л. Кучми з проханням рекомендувати президентам інших країн СНД утворити аналогічні державні структури.

На перший погляд, наш Комітет одержав широкі повноваження. Та не забуваймо, що радянські закони практично вже не працювали, а 1992 року статус ветеранів війни в Афганістані, військових конфліктів в інших державах, членів родин полеглих, цивільних фахівців, що працювали в зонах збройних конфліктів, законодавством України ще не був визначений. Звідси й серйозні проблеми, з якими стикалися і УСВА, і Комітет. Відтак цілком закономірно визначився третій вектор українського „афганського” руху – законодавчий.

Тут ми бачили кілька основних завдань. Перше – це створення комітету у справах „афганців” у Верховній Раді України. Друге – лобіювання законопроектів про статус „афганців”, членів сімей полеглих, учасників інших збройних конфліктів. Третє – підготовка або участь у підготовці й ухваленні нормативно-правових актів центральних і місцевих органів виконавчої влади з проблем „афганців”. Четвертий напрям – максимальне входження ветеранів афганської війни в органи влади.

На початку 1992 року УСВА внесла до Верховної Ради пропозицію про створення окремої комісії у справах воїнів-інтернаціоналістів. Її нібито сприйняли, і на одній із сесій тодішній голова парламенту І. Плющ поставив наш проект на голосування. Більшість депутатів проголосувала „за”. Але далі відбулося щось безглузде. Голові і деяким депутатам забаглося переголосувати пропозицію. В такий спосіб важливе рішення скасували. Верховна Рада ухвалила створити Комісію у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів.

1 2 [3] 4 5

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com