У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Андрій Бова. Transparency International: індекс сприйняття корупції

Сторінка 5

Додатково залучено також агрегований показник контролю корупції Світового банку, який є альтернативою ІСК (вимірюються від -2,5 до 2,5 бала із середнім значенням, що дорівнює 0). Україна за показником контролю корупції 2001 року (узагальнювалося загалом 17 досліджень 15 міжнародних організацій) мала -0,90 бала.

Таблиця 2 демонструє статистичну значущість усіх коефіцієнтів кореляції: чим менший рівень корупції, тим краще живе населення. ІСК Трансперенсі Інтернешнл також має високу кореляцію з показником контролю корупції Світового банку (r=0,967 p<0,01), що може бути пояснено, зокрема, спільними джерелами, на яких будуються обидва індекси.

Таблиця 2

Взаємозв’язок корупції з соціально-економічним розвитком, 2001 р.

 

Рівень ВВП на одну особу

(з урахуванням паритету купівельної спроможності)

Індекс очікуваної тривалості життя

Індекс рівня освіти

Індекс ВВП

Індекс розвитку людського потенціалу

ІСК, 2001 (n=90)

,878**

,600**

,625**

,847**

,758**

Контроль корупції (n=150)

,828**

,536**

,515**

,766**

,652**

* Коефіцієнт кореляції є статистично значимим на рівні p<0,01.

Таблиця 3

Взаємозв’язок корупції з соціально-економічним розвитком, 2002 р.

 

Рівень ВВП на одну особу

(з урахуванням паритету купівельної спроможності)

Індекс очікуваної тривалості життя

Індекс рівня освіти

Індекс ВВП

Індекс розвитку людського потенціалу

ІСК, 2002 у загальній вибірці (n=101)

0,863**

0,546**

0,571**

0,820**

0,706**

ІСК, 2002 для країн із перехідною економікою (n=20)

0,779*

0,421

0,612*

0,766*

0,829*

* Коефіцієнт кореляції є статистично значимим на рівні p<0,05.

** Коефіцієн кореляції є статистично значимим на рівні p<0,01.

Ми ставили за мету з’ясувати також питання, чи зберігається зв’язок між показниками, що характеризують корупцію, та даними, що відображають соціально-економічний розвиток. Для аналізу довелося скористатися необхідною статистикою, яка міститься в Доповіді ООН про людський розвиток за 2003 рік. “Цілі в галузі розвитку, сформульовані в декларації тисячоліття: міждержавний договір про рятування людства від злиднів” (дані щодо очікуваної тривалості життя і ВВП представлені на 2001 рік, освіти – на 2000–2001 роки) [8, с. 237 – 240]. Зазначимо, що ІСК за 2002 рік, розрахований ТІ, ґрунтується на джерелах 1999 – 2001 років.

Виявилося, що ІСК доволі щільно пов’язаний з показниками соціально-економічного розвитку (див. таблицю 3). Усі кореляційні зв’язки можуть характеризуватися в більшості випадків як слабкі або помірні. У загальній вибірці найбільші значення за ІСК та ІРЛП мають такі країни, як Данія, Фінляндія, Нова Зеландія, Ісландія, Швеція, Канада, Люксембург, Нідерланди, Великобританія; найменші – Ангола, Малаві, Танзанія, Замбія.

Додатково, із загальної вибірки, була сформована підвибірка з 20 країн з перехідною економікою. Серед них найвищі значення за ІСК та ІРЛП продемонстрували Словенія, Естонія, Угорщина, Литва, Білорусь, Польща, Чехія, найнижчі – Молдова, Азербайджан, Албанія, Грузія, Узбекистан, Казахстан. Взаємозв’язок показників у цій підвибірці узгоджується із загальною тенденцією.

Варто наголосити на подібності рейтингів сприйняття корупції за різні роки. Наприклад, коефіцієнт ІСК за 2001 та 2002 роки становить 0,991 (це можна пояснити дублюванням джерел). Тенденція зв’язку між сприйняттям корупції та соціально-економічною статистикою зберігається в різні роки. Чим вищий ІСК (а відтак країна сприймається як менш корумпована), тим більший потенціал має людський розвиток та його складові. Отже, дані, зібрані ТІ, можуть бути використані для пошуку емпіричних закономірностей і пояснення певних соціально-економічних явищ.

З огляду на викладене можна зробити такі висновки. ТІ прагне задіяти ресурси держави (удосконалення управління і реформа законодавства, збільшення покарань за посадові злочини), приватного сектора (запровадження кодексів поведінки і рамкових угод для зменшення корупції) і громадянського суспільства (проведення антикорупційних кампаній, контроль за владою) з метою подолання корупції. Оскільки виявлені злочини являють лише верхівку великого айсберга, ТІ здійснює наукову діяльність, зокрема, щодо визначення рейтингів корумпованості на підставі узагальнення за трирічні періоди результатів досліджень. На нашу думку, серед переваг методології ІСК необхідно виокремити такі:

1. Інтеграція якомога ширшого спектра оцінок аналітичних інституцій, які тривалий час вивчають проблему корупції. При цьому рейтинг корумпованості включає як експертні опитування, так і обстеження ділового клімату.

2. Уніфікація результатів розрахунку та обчислення не лише середнього значення ІСК по країнах, а й додаткового показника стандартного відхилення, що відображає узгодженість наведених даних.

3. Висока кореляція результатів досліджень проблеми корупції, що підвищує обґрунтованість включення до ІСК різних досліджень.

До певних недоліків ІСК, на наш погляд, можна віднести:

1. Залучення переважно результатів опитувань експертів, здійснених іншими дослідницькими інститутами. Кожне дослідження, використане ТІ для побудови індексу, має все ж власну методологію, неоднакове визначення корупції, різних її форм та різні критерії оцінки її рівня, специфічну процедуру обчислення інтегральних показників. Індекси, побудовані на основі даних, що виявляють високу кореляцію для певної групи країн, є релевантними саме для них. Отже, для кожної країни існує свій, специфічний (в сенсі використаних даних) рейтинг. Крім того, порядок відбору і кількість експертів безперечно впливають на результат оцінки корупції в тій або іншій країні, підвищуючи роль суб’єктивного чинника.

2. ТІ використовує різну кількість опитувань, проведених у різні роки. Тому неоднорідність джерел не дає змоги для цілковито надійного порівняння оцінок різних країн і даних індексу. Для визначення тенденції зміни ІСК ТІ радить звернутися до першоджерел, які використовуються для розрахунку узагальненого рейтингу корумпованості. Ряд аналітичних структур взагалі не мають даних у динаміці. А тому, навіть маючи їхні результати, важко оцінювати тенденції корупції у певній країні.

3. ТІ обчислює лише один індекс сприйняття корупції, коли інші дослідницькі структури, поряд з дослідженням рівня корупції, надають ще й різноманітні показники, які характеризують стан демократії, ефективність управління, економічний розвиток тощо (що, звісно, не заважає зіставляти ІСК з даними різних проектів). Наявність лише одного показника рівня корупції не дає змоги подати розгорнуті практичні рекомендації щодо її зменшення.

На сьогодні Індекс сприйняття корупції є одним з вагомих показників, на які орієнтуються іноземні інвестори та аналітичні структури наближених до урядів високорозвинених країн світу. Його застосовують у політологічних та економетричних дослідженнях для пояснення ефективності державного управління, економічного розвитку та рівня демократії. Власне, індекс поділяє країни між геополітичним Півднем і Північчю. Ця тенденція зберігається не лише за вектором сприйняття корупції, а й в соціально-економічному плані. Водночас загальний характер індикатора не дає змоги зафіксувати різні прояви корупції та дати докладні поради стосовно протидії цьому явищу.

1 2 3 4 [5] 6

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com