У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Статус жінки в суспільстві як дзеркало його цивілізованості

Сторінка 2

У зв’язку з цим постає потреба розробки й реалізації державної програми „Жінка”. Вона має відповідати національній стратегії поліпшення становища жінки в Україні, а отже вивести на перший план такі проблеми:

· жінка в економічній сфері,

· освіта і професійна підготовка жінок,

· охорона здоров’я жінок,

· загальнолюдські права жінок,

· запобігання насилля щодо жінок,

· участь жінок у процесі прийняття державних і політичних рішень.

Протиріччя гендерної проблеми в українському контексті полягає в тому, що, з одного боку, формування ринкових відносин, процеси первісного нагромадження капіталу, часткова деіндустріалізація, тимчасова депресія соціальних галузей та формування ринку праці об’єктивно посилюють дискримінацію жінок, обумовлюють виштовхування значної їх частини у сферу домашнього господарства, збільшення жіночого безробіття та реальну можливість перетворення жінок на групу соціального ризику. З іншого боку, все це відбувається на тлі загальносвітової тенденції збільшення залучення жінок до економічного життя, політичного управління, підвищення їх соціально-культурної ролі.

З цього випливає основна проблема практичної політики з „жіночого питання”: нейтралізувати негативні наслідки ринкової модернізації щодо соціального становища жінок, аби ці процеси не призвели до появи гендерного конфлікту в суспільстві, гендерної кризи тощо. Необхідно створити національні установи для захисту прав людини (з урахуванням гендерного аспекту). До переліку посадових обов’язків Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини має бути внесена норма щодо здійснення контролю за дотриманням принципу рівноправності жінок і чоловіків. Повинна існувати також мережа спеціальних бюро з розслідування випадків порушення прав людини, в тому числі й прав жінок.

Актуальна проблема – розробка та використання вже існуючих спеціальних методик виявлення і правильного документування випадків дискримінації за ознакою статі для притягнення винних до відповідальності. Необхідно залучати до цієї діяльності членів правозахисних і жіночих організацій, які вже мають досвід такої роботи.

Належить зробити все можливе для підтримки державними установами проектів і програм, розроблених жіночими неурядовими організаціями (далі – ЖНУО), спрямованих на реалізацію соціальної політики. Бажано запровадити систему державних грантів для ЖНУО (з метою проведення гендерних досліджень, створення альтернативних або додаткових програм і проектів перекваліфікації, соціального захисту, соціально-психологічної адаптації, розвитку малого бізнесу, створення ефективного механізму контролю, моніторингу існуючих економічних стратегій, систем кредитування, зайнятості, соціальної політики держави).

Об’єктивні реалії суспільного життя висувають на перше місце саме соціально-економічну ознаку становища жінки в суспільстві, яке, головним чином, зумовлює зміст і характер її політико-правового статусу. Факторами, що визначають соціально-економічне становище жінки в суспільстві, є:

· стан соціально-економічного розвитку держави і суспільства;

· стан навколишнього середовища;

· рівень розвитку медичної, соціально-побутової, культурно-освітньої інфраструктур країни;

·характер суспільної етики і моралі.

Соціально-економічне та морально-психологічне становище жінки в Україні вкрай незадовільне, що зумовлюється кризовими явищами в економіці, катастрофічним станом природного середовища, низьким рівнем медичної та соціально-побутової інфраструктури країни.

Економічне реформування висуває на перше місце питання соціальної стабільності країни, сім’ї та кожного громадянина зокрема. Останнім часом напруга в соціальній сфері не знижується, а за окремими напрямками навіть посилюється. Однак ці процеси пов’язані не тільки з курсом ринкових перетворень, а й з наслідками малопродуманих соціальних рішень, браком ефективних механізмів реалізації програмових заходів уряду.

На нинішньому етапі розвитку нашого суспільства характерною особливістю стала політизація жіночої свідомості. Участь жінок у політичному житті суспільства виявляється в особливостях їхньої електоральної поведінки, представництва у різних політичних партіях і фракціях Верховної Ради України. Зросла громадська активність жінок, про що свідчить збільшення чисельності жіночих громадських організацій. Проте, незважаючи на це, представництво жінок в органах влади дуже низьке. Парадокс: у процесі демократизації суспільства відбулося ще більше відсторонення жінок від реальної участі в управлінні.

Державна політика, яка б на ділі враховувала інтереси жіноцтва, можлива тільки за умови, коли самі жінки братимуть участь у творенні такої політики. А для цього треба забезпечувати умови для реальної і рівноправної участі жінок у громадсько-політичній діяльності, сприяти розвиткові нового політичного і економічного мислення та усвідомлення жінками свого високого призначення в моральному оздоровленні суспільства і відродженні національних традицій і звичаїв.

Не новина, що в наш час відбуваються суттєві зміни духовно-моральної орієнтації жінки-українки. Її усвідомлення свого місця в сучасному суспільстві, прагнення на рівних з чоловіками правах стати до керма влади у своїй молодій державі, брати участь у політичному житті – явище не випадкове. Воно диктується вимогами епохи.

Те, що жінка стає активнішою, немає сумніву. Про це красномовно свідчить хоча б те, що сьогодні в Україні діє більше 30 всеукраїнських жіночих організацій, 5 жіночих партій. В областях та районах створено більше тисячі жіночих об’єднань. Однак, треба визнати, що українській жінці ще не вистачає політичної освіченості і загартованності.

Ще однією важливою особливістю, яка визначає участь жінки у політичному процесі, є соціально-психологічна готовність суспільства поставити жінку-політика на один рівень з чоловіком. Якщо розглядати мораль як оцінку справедливого і несправедливого, то в чому має полягати ця справедливість: у рівності жінки і чоловіка чи у їх рівноправності? Я схильна вважати, що якийсь час у нас велася робота для забезпечення саме рівності жінки й чоловіка. Але ж як це образливо для жінок – бути рівними з чоловіками, і як нерозумно з боку чоловіків очікувати такої рівності! Соціальна та біологічна природа жінки інакша, ніж чоловіча, і якщо говорити про участь жінок і чоловіків у політиці, то тут має бути все-таки не рівність, а рівноправність.

Насамкінець – висновки:

· на державному рівні питання участі жінок у політиці (весь спектр) не вирішене;

· участь жінок у політиці – це справа самих жінок, і вирішувати цю проблему слід шляхом активізації роботи в партіях. Можливо, шляхом лобіювання через громадські організації та чоловіків-політиків прийняття парламентом відповідних законів.

Відповідно до Статті 24 Конституції України, на законодавчому рівні закріплюється рівноправність жінок і чоловіків в усіх головних сферах життєдіяльності. Але виникає необхідність переглянути законодавство щодо захисту інтересів жінок, оскільки нині воно не завжди відповідає новітній ситуації в суспільстві.

Сьогодні, на мою думку, абсолютна більшість прогресивних намірів гілок влади, різних політичних сил знаходять своє втілення в чинному законодавстві. Але в суспільстві продовжує існувати дещо спрощене бачення державної політики, ігноруються гендерні принципи в процесі її формування і здійснення, особливо на регіональному та муніципальному рівнях.

Становлення нової, демократичної моделі суспільного життя супроводжується зміною моральних, політичних, економічних настанов, процесом творення та реформування соціально-статевих відносин на нових, гендерних принципах, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок.

Література:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Відом. Верховної Ради України. – 1996. - №30. – С. 141.

2. Декларація про загальні засади державної молодіжної політики в Україні // Відом. Верховної Ради України. – 1993. - №16. – С. 166.

1 [2] 3

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com