У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат
Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об'яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

Соціально-політичні наслідки інформаційної революції

Сторінка 3

2) збільшення кількості баз даних, що стосуються життя пересічного громадянина, може стати причиною втрати людиною індивідуального, приватного життя й особистої свободи. Водночас не можна не враховувати, що завдяки цим цифровим „відбиткам пальців” можна швидко збирати величезну кількість даних медичного, демографічного, політичного і соціального характеру, відшукувати й затримувати злочинців, здійснювати контроль над епідеміями тощо;

3) у зв’язку з тим, що передача і відтворення всіх різновидів інформації коштує досить дешево, з’являється спокуса перекручувати деякі дані. Так, комп’ютерне редагування дає можливість робити зміни і в цифрових, і в текстових даних, а також в аудіо- і відеоданих. Отже, гарантувати вірогідність інформації вже неможливо. Стає проблематичним і визначення права власності й інтелектуального авторства;

4) розвиток мережевих засобів зв’язку розширює можливості кримінальних структур. Шкода від комп’ютерних злочинів оцінюється в мільярди доларів. І хоча у пересічного громадянина через нерозуміння не викликають тривоги факти розкрадання у великих корпораціях, покривати втрати доводиться саме йому, оскільки він більше платитиме за вироблену продукцію;

5) хоч засоби зв’язку мали б полегшувати доступ до інформації, однак насправді так є не завжди. Як відомо, цінні чи ні банки даних іноді стають предметом купівлі-продажу, але висока вартість робить їх недоступними для небагатих фізичних осіб;

6) мережеві засоби зв’язку породили нові форми ізоляції людей. Так, особи, що не володіють навичками користування сучасними засобами зв’язку, стають неконкурентоспроможними на ринку праці. Згодом розрив між освіченими людьми, що мають практичні навички, і тими, хто їх не має, поглиблюватиметься;

7) засоби зв’язку прискорюють темпи політичних змін. Так, міжнародна преса одержала інформацію про студентські заворушення в Китаї за допомогою факсів;

8) вийшовши за межі національних кордонів, інформація змінить політичні структури, викличе зміни в корпоративних, релігійних і культурних організаціях;

9) мережеві засоби зв’язку дозволяють переказувати електронним способом величезну кількість грошей на будь-яку відстань;

10) значна частина американських робітників могла б виконувати свою роботу, не виходячи з дому, за допомогою персональних комп’ютерів. Телепраця має як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, зменшуються транспортні й енергетичні витрати, підвищується суспільна стабільність, бо „надомники” залишаються у своїх помешканнях навіть тоді, коли змінюють роботу; поглиблюються емоційні зв’язки між домашніми, сусідами. З іншого боку, телепраця не збігається з інтересами великої кількості робітників, оскільки корпорації укладають контракти на офісну й іншу роботу вдома, загострюючи проблеми медичного страхування і пенсійного забезпечення. Занепадає міське життя, тому що з офісу робота переїжджає „на дім”, міська біднота позбавляється можливості знайти роботу; зростає навантаження на сімейні відносини, в результаті чого збільшується відчуження між людьми, позаяк працівники втрачають можливість спілкуватися так, як у офісі;

11) в результаті бурхливого розвитку мережевих засобів зв’язку скорочується особистісне спілкування. На думку Л. Віннера, це спричиняє деградацію суспільного життя;

12) політичне, сімейне життя і мистецтво підпадають під диктат інформаційних технологій. Мережеві засоби зв’язку вже нині визначають користувачів та їх потреби шляхами, що точно відповідають механічним засобам наявних мереж [11].

Аналізуючи особливості впливу інформаційної революції на політичну сферу, можна відзначити, що політично значимі проблеми, які виникають у результаті інформаційно-комунікативної революції, дуже різні і внутрішньо суперечливі. Так, швидкий розвиток електронної комерції і виникнення у зв’язку з цим мільйонів нових робочих місць входить у суперечність із традиційними практиками й інструментами державного регулювання економіки. Нові форми і методи самоорганізації громадянських ініціатив, правозахисної та екологічної активності приваблюють і терористичні організації та транснаціональні кримінальні синдикати. Наслідком свободи вибору, що відкрилася, та самореалізації у віртуальному просторі став занепад моральних засад суспільства. Створення нових високоефективних систем управління транспортом, енергосистемами, інфраструктурою життєзабезпечення висуває питання про зростаючу залежність і уразливість людської спільноти від випадкових чи навмисних збоїв устаткування і програмного забезпечення. Ці та інші проблеми характеризують політичний вимір глобальних комунікацій у тій мірі, в якій вони вимагають нових підходів у сфері політичного регулювання, непростих публічних рішень, спільних зусиль громадських і державних інститутів на національному та міждержавному рівнях.

Політичні наслідки електронної експансії не можуть оцінюватися однозначно. З одного боку, одержують широке поширення (у тому числі й у рамках прикладних теорій) ідеї та образи dіgіtal polіcy, dіgіtal democracy, dіgіtal polіtіcal space, у яких знаходять реальний розвиток e-commerce, становлення масового і мережевого суспільства, глобалізація та інші аналогічні процеси. З іншого боку, усе голосніше пророкується неминучість надцентралізації влади, монополізації інформаційного простору, контролю над індивідуальною свідомістю, тотального використання маніпулятивних і індоктринальних методів, посилення культурного імперіалізму й укорінення медіакратії (знищення в найближчому майбутньому всіх історичних завоювань демократії). Як вважає дехто з дослідників, за нинішнім станом комунікацій зачаївся якийсь злий намір щодо „навмисного заміщення слабких культур сильнішими” або ж встановлення „інформаційно-фінансового тоталітаризму” [12].

Нинішня епоха породжує інші залежності й інші принципи взаємодії влади, індивіда і суспільства. На місце одних структур і процесів приходять інші – при збереженні базових позицій ключових суб’єктів, форм символізації тощо. В результаті створюється новий алгоритм формування простору політичної влади: маси – стандарти масової культури – культурні основи ідентифікації громадян – інформаційні нагоди – політична рекламістика – когнітарії (фахівці з управління інформаційними процесами) – політичний сценаріо-менеджмент – електронні ЗМІ – масове суспільство/державна влада – медіакратія. Важливо підкреслити, що політичні контакти, котрі встановлюються в такий спосіб, часто спорадичні: громадяни вступають у взаємодію з владою переважно в межах конкретних політичних проектів, які викликають у них індивідуальну мотивацію участі [13].

За справедливим зауваженням П. Норріса, діяльність сучасних ЗМІ як найважливіших агентів інформаційного простору породжує три базові ефекти, котрі забезпечують прямий зв’язок між нею і „рівнем громадянської свідомості” населення: „ефект вибору” (можливість вільного вибору джерел інформації), „медіаефект” (зацікавленість людей у політичній і громадянської участі залежно від політики новин ЗМІ) і, нарешті, „ефект взаємодії” (інтерактивний характер спілкування громадян і ЗМІ, що сприяє виникненню стійкої залежності між одержанням інформації та визначенням політичної громадянської позиції) [14]. При цьому розмаїтість і щільність інформаційного плину в сучасних спільнотах такі, що для політичної ідентифікації громадян цілком вистачає навіть інформації, що виходить з неякісних („жовтих”, таблоїдних) друкованих та електронних ЗМІ. Здійснення громадянином повсякденних політичних функцій не пов’язується з одержанням ні спеціалізованої, ні дозованої інформації, ні інформації штучно вибудованої.

Можна не погоджуватися з висновком П. Норріса про безумовний взаємозв’язок між інформатизацією і політизацією населення. Більше того, є серйозні підстави думати, що в сучасних умовах інформаційний плин стимулює скоріш індивідуалізацію, ніж політизацію соціального життя особи [15]. Однак, у будь-якому випадку, очевидно, що теперішня інформаційна ситуація не тільки не руйнує, але й припускає здатність громадян обирати (відповідно до їх культурних уподобань) потрібну інформацію. Звичайно, типи культури можуть бути різними. Та головне, що саме під впливом такого попиту на інформацію зрештою й вибудовується інформаційний ринок, і саме ця диверсифікованість інформаційного простору дозволяє підтримувати баланс між „супертемами” (нехай і штучно сконструйованими) та приватними інформаційними потребами.

1 2 [3] 4 5

завантажити реферат завантажити реферат
Нове
Цікаві новини

Замовлення реферату
Замовлення реферату

Лічильники

Rambler's Top100

Усі права захищено. @ 2005-2019 textreferat.com